Професійна підготовка майбутнього вчителя хімії на засадах практико-орієнтованого підходу: технологічні аспекти та результати впровадження
Ключові слова:
практико-орієнтований підхід; професійна підготовка; майбутній учитель хімії; педагогічна технологія; професійна готовність; квазіпрофесійна діяльність; педагогічний експеримент; рефлексіяАнотація
Обґрунтовано технологію реалізації практико-орієнтованого підходу в професійній підготовці майбутнього вчителя-бакалавра хімії як системно організований процес поетапного залучення студентів до квазіпрофесійної та професійної діяльності, що забезпечує інтеграцію теорії й практики та формування досвіду виконання трудових функцій учителя. Підкреслено, що ефективність підготовки майбутнього вчителя хімії забезпечується раннім зануренням у шкільне освітнє середовище, наставництвом, виконанням практико-орієнтованих завдань самостійної роботи на базі ЗЗСО, застосуванням кейс-методу, мікровикладання та системною професійною рефлексією. Доведено, що така підготовка сприяє переходу до формування у студентів здатності діяти відповідально й автономно в реальних педагогічних ситуаціях, орієнтуючись на досягнення освітніх результатів учнів і власний професійний розвиток.
Посилання
Авдєєва О. Ю. Підготовка майбутнього вчителя хімії до формування гностичних умінь в учнів у позакласній діяльності : дис. … д-ра філософії : 011. Житомир, 2021. 359 с.
Андреєв А., Тихонська Н. Квазіпрофесійна діяльність як важливий компонент підготовки майбутнього вчителя фізики в університеті. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2021. Вип. 81. С. 14–17. DOI: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2021.81.03
Величко Л. П., Вороненко Т. І. Базова та профільна природничо-математична освіта. Хімія. Стан та шляхи підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти в Україні : аналітико-методичні матеріали / за заг. ред. О. М. Топузова ; уклад. М. В. Головко. Київ : Інститут педагогіки НАПН України : Педагогічна думка, 2021. DOI: https://doi.org/10.32405/978-966-644-605-6-116.
Совгіра С., Браславська О. Підготовка майбутнього вчителя хімії до розв’язування ситуаційно-методичних задач. Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training: Methodology, Theory, Experience, Problems. 2023. Вип. 67. С. 150–159. DOI: https://doi.org/10.31652/2412-1142-2023-67-150-159.
Упатова І. П. Квазіпрофесійна дидактико-методична підготовка майбутніх учителів. Фахова передвища освіта. 2022. № 4. С. 29–31. URL: https://repository.khpa.edu.ua/handle/123456789/3983.
Ярошенко О. Г. Формування професійної компетентності майбутніх фахівців в умовах дуальної форми здобуття вищої освіти. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2025. Т. 7, № 2. С. 1–7. DOI: https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7231.
Aydin-Gunbatar S., Akin F. N. Pre-service chemistry teachers’ use of pedagogical transformation competence to develop topic-specific pedagogical content knowledge for planning to teach acid–base equilibrium. Chemistry Education Research and Practice. 2021. DOI: https://doi.org/10.1039/D1RP00106J.
Can-Kucuk D., Gencer S., Akkus H. Development of pre-service chemistry teachers’ pedagogical content knowledge through mentoring. Chemistry Education Research and Practice. 2022. Vol. 23, no. 3. P. 599–615. DOI: https://doi.org/10.1039/D2RP00033D.
Cohen J., Yonas A. M., Wilson K. E. Approximating teaching: A systematic review of the research. Review of Educational Research. 2025. Vol. XX, no. X. P. 1–44. DOI: https://doi.org/10.3102/00346543251368383.
Defner S., Hermanns J. Inquiry-based learning in a newly designed laboratory course for preservice chemistry teachers by using a construction kit for planning experiments. Journal of Chemical Education. 2025. Vol. 102. P. 3207–3217. DOI: https://doi.org/10.1021/acs.jchemed.5c00207.
Irwanto I. Improving preservice chemistry teachers’ critical thinking and science process skills using research-oriented collaborative inquiry learning. Journal of Technology and Science Education. 2023. Vol. 13, no. 1. P. 23–35. DOI: https://doi.org/10.3926/jotse.1796.
Johnstone A. H. Teaching of chemistry – logical or psychological? Chemistry Education: Research and Practice. 2000. Vol. 1, no. 1. P. 9–15.
Kolb A. Y., Kolb D. A. Experiential Learning Theory as a Guide for Experiential Educators in Higher Education. Experiential Learning & Teaching in Higher Education. 2017. Vol. 1, no. 1. Article 7. URL: https://nsuworks.nova.edu/elthe/vol1/iss1/7.
Kolb D. A. Experiential learning: Experience as the source of learning and development. Englewood Cliffs, NJ : Prentice Hall, 1984. URL: http://academic.regis.edu/ed205/Kolb.pdf.
Peña-Martínez J., Li M., Cano-Ortiz A., García-Fernández S., Rosales-Conrado N. Reimagining chemistry education for pre-service teachers through TikTok, news media, and digital portfolios. Applied Sciences. 2025. Vol. 15, no. 14. Article 7711. DOI: https://doi.org/10.3390/app15147711.
References
Avdieieva, O. Yu. (2021). Pidhotovka maibutnoho vchytelia khimii do formuvannia hnostychnykh umin v uchniv u pozaklasnii diialnosti [Preparation of future chemistry teachers for the formation of students’ gnostic skills in extracurricular activities]. (PhD diss.). Zhytomyr [in Ukrainian].
Andreiev, A., & Tykhonska, N. (2021). Kvaziprofesiina diialnist yak vazhlyvyi komponent pidhotovky maibutnoho vchytelia fizyky v universyteti [Quasi-professional activity as an important component of the training of a future physics teacher at the university]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova [Scientific journal of the National Polytechnic University named after M. P. Dragomanov], 81, 14-17. DOI: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2021.81.03 [in Ukrainian].
Velychko, L. P., & Voronenko, T. I. (2021). Bazova ta profilna pryrodnycho-matematychna osvita. Khimiia [Basic and specialized natural science and mathematics education. Chemistry]. In O. M. Topuzov (Ed.), Stan ta shliakhy pidvyshchennia yakosti shkilnoi pryrodnycho-matematychnoi osvity v Ukraini [The state and ways to improve the quality of school science and mathematics education in Ukraine]: analityko-metodychni materialy. Kyiv: Instytut pedahohiky NAPN Ukrainy; Pedahohichna dumka. DOI: https://doi.org/10.32405/978-966-644-605-6-116 [in Ukrainian].
Sovhira, S., & Braslavska, O. (2023). Pidhotovka maibutnoho vchytelia khimii do rozviazuvannia sytuatsiino-metodychnykh zadach [Preparing a future chemistry teacher to solve situational and methodological problems]. Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training: Methodology, Theory, Experience, Problems, 67, 150-159. DOI: https://doi.org/10.31652/2412-1142-2023-67-150-159 [in Ukrainian].
Upatova, I. P. (2022). Kvaziprofesiina dydaktyko-metodychna pidhotovka maibutnikh uchyteliv [Quasi-professional didactic and methodological training of future teachers]. Fakhova peredvyshcha osvita [Professional pre-higher education], 4, 29-31. DOI: https://repository.khpa.edu.ua/handle/123456789/3983 [in Ukrainian].
Yaroshenko, O. H. (2025). Formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv v umovakh dualnoi formy zdobuttia vyshchoi osvity [Formation of professional competence of future specialists in the conditions of dual form of obtaining higher education]. Visnyk Natsionalnoi akademii pedahohichnykh nauk Ukrainy [Bulletin of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine], 7 (2), 1-7. DOI: https://doi.org/10.37472/v.naes.2025.7231 [in Ukrainian].
Aydin-Gunbatar, S., & Akin, F. N. (2021). Pre-service chemistry teachers’ use of pedagogical transformation competence to develop topic-specific pedagogical content knowledge for planning to teach acid–base equilibrium. Chemistry Education Research and Practice. DOI: https://doi.org/10.1039/D1RP00106J
Can-Kucuk, D., Gencer, S., & Akkus, H. (2022). Development of pre-service chemistry teachers’ pedagogical content knowledge through mentoring. Chemistry Education Research and Practice, 23 (3), 599-615. DOI: https://doi.org/10.1039/D2RP00033D
Cohen, J., Yonas, A. M., & Wilson, K. E. (2025). Approximating teaching: A systematic review of the research. Review of Educational Research, XX(X), 1-44. DOI: https://doi.org/10.3102/00346543251368383
Defner, S., & Hermanns, J. (2025). Inquiry-based learning in a newly designed laboratory course for preservice chemistry teachers by using a construction kit for planning experiments. Journal of Chemical Education, 102, 3207-3217. DOI: https://doi.org/10.1021/acs.jchemed.5c00207
Irwanto, I. (2023). Improving preservice chemistry teachers’ critical thinking and science process skills using research-oriented collaborative inquiry learning. Journal of Technology and Science Education, 13 (1), 23-35. DOI: https://doi.org/10.3926/jotse.1796
Johnstone, A. H. (2000). Teaching of chemistry – logical or psychological? Chemistry Education: Research and Practice, 1 (1), 9-15.
Kolb, A. Y., & Kolb, D. A. (2017). Experiential learning theory as a guide for experiential educators in higher education. Experiential Learning & Teaching in Higher Education, 1 (1), Article 7. URL: https://nsuworks.nova.edu/elthe/vol1/iss1/7
Kolb, D. A. (1984). Experiential learning: Experience as the source of learning and development. Prentice Hall. URL: http://academic.regis.edu/ed205/Kolb.pdf
Peña-Martínez, J., Li, M., Cano-Ortiz, A., García-Fernández, S., & Rosales-Conrado, N. (2025). Reimagining chemistry education for pre-service teachers through TikTok, news media, and digital portfolios. Applied Sciences, 15 (14), Article 7711. DOI: https://doi.org/10.3390/app15147711
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Імідж сучасного педагога
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
