Імідж сучасного педагога

Концептуальні основи розвитку педагогічної культури майбутніх учителів

Наталія Олександрівна Філіпчук — пт, 13 чер 2025 00:00:00 +0300

Акцентується увага на тому, що нині актуалізується проблема розвитку педагогічної культури вчителя, адже саме вчитель є рушієм освіти як головної сфери розвитку людини і суспільства, складника системи національної безпеки. Доводиться, що вчитель, який володіє педагогічною культурою, здатен формувати почуття, культуру смаків, емпатійність, естетичний смак учнів, громадянськість, патріотичність. Обгрунтовано, що на дослідницьку увагу заслуговує проблема обґрунтування концептуальних засад розвитку педагогічної культури вчителя на засадах психолого-педагогічних положень, принципів культуровідповідності, україноцентризму, громадянськості. Автором запропоновано аналітичні студії на основі вивчення історико-педагогічного досвіду, концептуальних ідей відомих педагогів, їхніх теорії з урахуванням сучасних викликів у педагогічній освіті.

Узагальнення концептуальних ідей щодо проблему розвитку педагогічної культури вчителя на основі психолого-педагогічних положень науковців у ретроспективі педагогічних теоретичних засад здійснюється за допомогою методів історико-педагогічного аналізу, систематизації.

Інклюзивна освіта: інформаційно-аналітичний супровід

Світлана Станіславівна Рашидова — пт, 13 чер 2025 00:00:00 +0300

Інклюзивна освіта потребує постійно оновлюваного інформаційно-аналітичного супроводу щодо: організації інклюзивної освіти, вирішення актуальних завдань освітньої інклюзії, моніторингу якості освіти та системного аналізу потреб дітей з ООП, адаптації освітніх процесів та оцінюванню ефективності впроваджених програм, підготовки педагогів до роботи в інклюзивному освітньому середовищі, використання цифрових технологій для адаптації навчальних і методичних матеріалів тощо.

Отже, інформаційно-аналітичний супровід відіграє ключову роль у забезпеченні ефективного функціонування інклюзивної освіти.

Стаття присвячена огляду провідних видань, монографій і навчально-методичних посібників, що виступають науковими інформаційно-комунікативними майданчиками і, з одного боку, створюють інформаційне підґрунтя для здійснення інклюзивної освіти, сприяють інформаційному забезпеченню освітньої інклюзії, а з іншого, – є аналітичними і практичними результатами досвіду їх упровадження в практику освітнього інклюзивного середовища.

Саморегуляція емоційного стану осіб з особливими освітніми потребами молодшого шкільного віку в освітньому середовищі

Юлія В’ячеславівна Голубюк — сб, 14 чер 2025 00:00:00 +0300

Представлено науково-теоретичний аналіз концепцій, присвячених проблемі саморегуляції емоційного стану дітей із особливими освітніми потребами (ООП) в освітньому середовищі. Окреслено значення емоційної саморегуляції для адаптації та освітньої діяльності таких дітей.

Актуальність дослідження зумовлена проблемою реалізації своєчасного та ефективного психолого-педагогічного супроводу дітей із ООП.

Запропоновано огляд сучасних досліджень, присвячених цьому питанню, встановлено, що, незважаючи на зростання зацікавленості та збільшення кількості наукових робіт, окреслена нами проблема і надалі залишається досить актуальною.

Зроблено спробу проаналізувати особливості корекційно-розвиткової роботи з дітьми з ООП у контексті саморегуляції їхнього емоційного стану. Встановлено, що саморегуляція є структурним складником емоційного інтелекту. Обґрунтовано, що емоційна саморегуляція та розвиток емоційного інтелекту загалом забезпечують психологічне благополуччя дитини.

Проаналізовано основні труднощі, які можуть виникати в процесі недостатньо розвиненої емоційної регуляції, та визначено ефективні підходи для їхнього подолання. Запропоновано приклади ігор, дихальні вправи, психогімнастика та інші методи, які сприяють розвитку емоційної саморегуляції учнів із ООП.

Висвітлено вагому роль педагогів і батьків у формуванні сприятливого емоційного середовища для розвитку емоційної саморегуляції дітей.

Сенсорна інтеграція як засіб корекції психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами

пт, 13 чер 2025 00:00:00 +0300

Присвячено комплексному дослідженню сенсорної інтеграції як ефективного методу корекції психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами. Дослідження аналізує теоретичні основи та практичне застосування методів сенсорної інтеграції для подолання порушень сенсорної обробки, які часто супроводжують різноманітні форми психофізичних порушень. У роботі висвітлюється актуальність проблеми сенсорних порушень у дітей з особливими освітніми потребами, обґрунтовується необхідність упровадження інноваційних підходів до їх подолання. Методологія дослідження базується на комплексному аналізі даних, отриманих під час упровадження інтегративних сенсорних практик в освітньо-корекційному процесі. Результати демонструють позитивний вплив сенсорно-інтегративних підходів на розвиток сенсомоторних, когнітивних і комунікативних навичок дітей з особливими освітніми потребами, що сприяє їхній успішній соціальній адаптації та інклюзії. Запропоновано рекомендації щодо впровадження методів сенсорної інтеграції в практику корекційної роботи, що може значно підвищити ефективність психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами. Теоретична та практична значущість дослідження полягає в обґрунтуванні комплексного підходу до корекції психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами, що поєднує методи сенсорної інтеграції з традиційними корекційними технологіями.

Здорова школа – здорова родина громади у рамках реалізації Україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я»

Надія Іванівна Білик, Таїсія Іванівна Ярошенко — сб, 14 чер 2025 00:00:00 +0300

Представлено результати наукового аналізу імплементації загальношкільного підходу «Модель здорової школи» в освітній простір України в контексті реалізації Україно-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я». Обґрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження, підкреслено актуальність інтеграції здоров’язбережувальних компонентів в освітній процес та їхній значний вплив на формування культури здорового способу життя серед учнів, учителів, батьків і мешканців громади. Здійснено детальний аналіз ефективності впровадження восьми ключових компонентів зазначеної моделі, продемонстровано підтверджені кращі практики та окреслено можливі напрями подальшого розвитку цього підходу в національній системі освіти.

Relevance and effectiveness of the PPP approach in learning English in the military environment context

Тетяна Миколаївна Сергієнко, Анна Робертівна Жукова, Вікторія Шоптенко — нд, 15 чер 2025 00:00:00 +0300

Дослідження присвячено оцінці застосування комунікативно-когнітивного підходу Presentation, Practice, Production (PPP) у процесі вивчення англійської мови військовослужбовцями. Метою дослідження є аналіз популярного підходу до викладання іноземних мов – зокрема, моделі PPP – та визначення ефективності його використання у військових закладах вищої освіти України.

На основі теоретичного аналізу та емпіричних даних розглянуто дієвість методу PPP для розвитку мовленнєвих навичок у військовому середовищі. Особливу увагу приділено оцінці релевантності цього підходу до специфічних потреб військових, зокрема: спілкування в екстремальних ситуаціях, використання професійної лексики та термінології.

Зроблено спробу оцінити, наскільки повно підручник англійської мови для спеціальних цілей реалізує принципи PPP, сприяє розвитку всіх видів мовленнєвої діяльності та як ці принципи можуть бути впроваджені на практиці. З метою досягнення поставленої мети було проведено аналіз наукової літератури та джерел різних авторів, а також ураховано думку військовослужбовців щодо ефективності застосування моделі Presentation, Practice, Production. Проведено аналіз навчальних матеріалів, завдань і вправ, а також оцінено їхній вплив на розвиток мовленнєвих навичок військовослужбовців.

Результати дослідження свідчать про високу ефективність підходу PPP у формуванні комунікативних навичок у військових, особливо в контексті міжнародного співробітництва та професійної діяльності.

Когнітивне картування як метод подолання емоційно-вольових бар’єрів учнів у процесі вивчення англійської мови

Володимир Петрович Татарін — пт, 13 чер 2025 00:00:00 +0300

Присвячено обґрунтуванню можливостей когнітивного картування як ефективного методу подолання емоційно-вольових бар’єрів учнів у процесі вивчення англійської мови. У роботі розкрито теоретичні засади застосування інтелект-карт, карт успіху, карт емоцій і мета-карт як інструментів підтримки навчальної мотивації, саморегуляції та зниження тривожності. Автор аналізує наукові підходи до проблеми візуалізації знань і досвіду, а також методичні напрацювання вчених щодо психолого-педагогічної підтримки учнів. Наведено приклади практичного використання методів когнітивного картування у шкільній освіті. Доведено, що когнітивне картування сприяє ефективному подоланню емоційно-вольових барʼєрів учнів у процесі партнерської взаємодії.

Особливості формування іншомовної дискурсивної компетентності старшокласників на основі інтерактивного підходу в умовах НУШ

Ірина Миколаївна Свириденко, Олена Євгенівна Кравець — пт, 13 чер 2025 00:00:00 +0300

Розглядається проблема формування іншомовної дискурсивної компетентності старшокласників у процесі вивчення іноземної мови. Обґрунтовано доцільність інтерактивного підходу як ефективного засобу розвитку комунікативних умінь учнів, що сприяє глибокому опануванню навчального матеріалу. Проаналізовано особливості розроблених креативно-конструктивних вправ, спрямованих на активізацію мовленнєвої діяльності, та окреслено етапи їхнього впровадження. Представлені результати експериментального впровадження підтвердили результативність інтерактивного підходу в контексті Нової української школи. У подальших дослідженнях планується вдосконалення моделі розвитку дискурсивної компетентності з використанням сучасних освітніх технологій.

Професійно-мовленнєва компетентність здобувачів спеціальностей: A4.11 "Середня освіта (Фізична культура)"; A7 "Фізична культура і спорт "

нд, 15 чер 2025 00:00:00 +0300

Піднято проблему мовно-термінологічної підготовки здобувачів освіти в ЗВО, які навчаються за спеціальностями: А4.11 "Середня освіта (Фізична культура)" та А7 "Фізична культура і спорт". Проаналізовано методи та методики, які формують професійну термінологію та професійний лексикон. Досліджено якість успішності здобувачів за результатами заключного тестування освітньої компоненти «Професійна термінологія» та за результатами екзаменаційних письмових робіт на заключному етапі навчання. Середній екзаменаційний бал складає 76 балів, що відповідає рівню «добре». Визначено середньостатистичні результати усного тестування, письмової роботи за тематичною карткою та складання конспекту (структура, зміст, термінологія), що становлять у середньому: 86, 65 та 66 балів за 100-бальною шкалою ECTS. Результати свідчать про складність для студентів тих завдань, які потребують самостійного формулювання, використання термінології у складанні документації.

Отже, процес формування професійної термінології вимагає підвищеної уваги з боку викладачів, пошуку дієвіших методів і прийомів навчання.

Ukrainian Folk Song in the System of Formal and Non-Formal Music and Pedagogical Education in Ukraine: the Case of Hryhorii Levchenko's Teaching and Creative Activity

Nataliia Sulaieva — пт, 13 чер 2025 00:00:00 +0300

Розкрито роль української народної пісні як складника формальної та неформальної мистецько-педагогічної освіти майбутніх учителів музичного мистецтва в Україні. На матеріалі викладацької та творчої діяльності заслуженого діяча мистецтв України, професора Григорія Левченка проаналізовано шляхи інтеграції пісенної спадщини українського народу в освітній процес студентів Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Акцентовано увагу на доцільності використання української народнопісенної спадщини в системі формальної мистецької освіти майбутніх учителів музичного мистецтва під час оволодіння змістом освітніх компонентів, що викладалися Григорієм Левченком. Підкреслено важливість конвергентності формальної освіти з неформальною мистецькою освітою, що надавалася митцем в українському народному хорі «Калина». Виокремлено жанрову різноманітність українських народних пісень, які використовувалися у процесі надання освітніх послуг. Зроблено висновки про внесок Григорія Левченка в збереження й популяризацію української національної музичної спадщини та її ефективне використання у формуванні майбутніх педагогів.

Інтеграція цифрових технологій у педагогічну практику викладача вищої школи: компетентнісний підхід

Алла Василівна Хоменко — пт, 13 чер 2025 00:00:00 +0300

На основі компетентнісного підходу обґрунтовано інтеграцію цифрових інновацій у педагогічну практику викладача вищої школи, що узгоджує інституційні стратегії цифрової трансформації вищої освіти з індивідуальними траєкторіями його професійного розвитку.

З’ясовано, що цифрові інновації у вищій освіті охоплюють не тільки інтеграцію цифрових технологій в освітній процес, але й розвиток нових форматів освітнього контенту та каналів його доставки, цифровізацію наукових досліджень та академічних комунікацій, автоматизацію та оптимізацію професійної підготовки фахівців.

Розроблено компетентнісні профілі викладача вищої школи для різних аспектів цифровізації освітнього процесу: розробника цифрового контенту, куратора цифрового контенту, експерта цифрової безпеки та етики, аналітика цифрових освітніх даних, фасилітатора цифрової взаємодії, цифрового освітнього дизайнера, дослідника цифрової педагогіки.

Психологічні аспекти інформаційно-аналітичного супроводу вищої освіти: потенційні загрози, виклики й можливості штучного інтелекту

Ольга Петрівна Лучанінова — пт, 13 чер 2025 00:00:00 +0300

Не тільки українське суспільство, й освіта зокрема, переживає цифрову трансформацію. Без цифрових технологій не уявити вже багатьох речей: оплата комунальних рахунків, придбання квитків, здійснення різних замовлень, асинхронне навчання, розроблення проєктів у комп’ютері за певними програмами – і це все, й багато ще чого – можна робити мовчки, тільки набираючи тексти, формули, вставляючи особисті дані, виконуючи тести, читаючи лекції. Здобувач вищої освіти у своїх цифрових навичках пішов ще далі: доручив багато навчальної роботи штучному інтелекту. І це достатньо загрозлива психологічна проблема.

Мета: здійснити загальний аналіз статей із наукометричних баз про використання штучного інтелекту (ШІ) в освіті у світлі психологічних аспектів інформаційно-аналітичного супроводу вищої освіти (чим і є, як приклад, статті); SWOT-аналіз щодо потенційної загрози, викликів, позитивних можливостей ШІ у вищій освіти; окреслити його нові горизонти для освіти й можливість уникнення залежності від нових технологій, якою є Chatgpt та його додатки.

Методи: використано аналіз, синтез, питання-рефлексії, SWOT-аналіз, узагальнення для розуміння психологічних аспектів інформаційно-аналітичного супроводу вищої освіти щодо потенційних загроз, викликів і можливостей штучного інтелекту.

Зазначено, що штучний інтелект, відіграючи ключову роль у трансформації сучасної освіти як дієвий інструмент, допомагає всім суб’єктам в освітньому процесі. Наголошено, шо у цьому процесі також виникають потенційні загрози, виклики й можливості штучного інтелекту, тож глибше розкриття психологічних аспектів інформаційно-аналітичного супроводу вищої освіти допоможе попередити важливі психологічні проблеми щодо правильної, доцільної, корисною взаємодії з ШІ.

Теоретичне значення статті полягає у використанні аналізу, синтезу, питань-рефлексій, SWOT-аналізу щодо потенційної загрози, викликів, позитивних можливостей штучного інтелекту у вищій освіти. Практичне значення – у можливості використати отримані дані SWOT-аналізу, висновків для написанні тез студентами тощо.

Особистісно-орієнтований підхід у формуванні культури ділового спілкування майбутніх лікарів у закладах вищої медичної освіти

Костянтин Володимирович Качайло — пт, 13 чер 2025 00:00:00 +0300

Розкрито значення особистісно-орієнтованого підходу у процесі формування культури ділового спілкування майбутніх лікарів; особистісно-орієнтований підхід визначено як педагогічну стратегію, що передбачає розвиток комунікативних навичок з урахуванням індивідуальних особливостей кожного студента-медика, його потреб, здібностей, мотивів і ціннісних орієнтацій; проаналізовано основні аспекти впровадження даного підходу в освітній процес закладів вищої медичної освіти (індивідуалізація навчання, розвиток емоційного інтелекту, формування ціннісного ставлення до пацієнта, використання активних методів навчання, рефлексія і саморозвиток). Зроблено акцент на важливості розвитку емоційного інтелекту, морально-етичних якостей і рефлексивної здатності студентів-медиків; розглянуто ефективні методи навчання, що реалізують особистісно-орієнтований підхід (інтерактивні методи навчання, рольові ігри, тренінги, моделювання комунікативних ситуацій). Доведено важливість використання цифрових освітніх ресурсів і платформ для здійснення рефлексивного аналізу ситуацій ділового спілкування за допомогою відеокейсів, блогів, електронних щоденників тощо.

Поширення творчості Василя Симоненка у світовому просторі діяльності української діаспори

Наталія Олексіївна Кононенко, Арсеній Русланович Стеценко — пт, 13 чер 2025 00:00:00 +0300

Порушено проблему процесу оприлюднення та сприйняття творчості Василя Симоненка за межами України. Розкрито роль української діаспори у збереженні й популяризації спадщини поета, що в умовах радянської цензури зазнавала утисків. Основу матеріальної бази складають періодичні видання з фондів Канадсько-українського бібліотечного центру Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського, за допомогою яких проаналізовано шляхи поширення самвидавних текстів творів Василя Симоненка. Наголошено на значенні видавництв, громадських ініціатив і діаспорної преси, які сприяли формуванню образу поета як символу правди й спротиву. Встановлено, що саме завдяки діаспорі поезія Симоненка здобула міжнародне визнання.

City literary competition in sociocultural, literary and didactic paradigms

Вікторія Вадимівна Перевознюк — сб, 14 чер 2025 00:00:00 +0300

Актуальність дослідження зумовлена важливістю системного осмислення проєктної діяльності, спрямованої на популяризацію літератури Кременчука серед молоді. У 2019 році засновано літературну премію імені Віктора Баранова. Університет, школа та письменницька громада (Спілка письменників Кременчука) об’єднали зусилля для розвитку та популяризації літератури рідного краю. Корисним й ефективним способом формування професійних компетентностей, зокрема, пов’язаних зі знанням літератури рідного краю, виявилась експертиза художнього твору. Мета наукової роботи – обґрунтувати ефективність залучення майбутніх учителів мови та літератури до фахової експертизи робіт, поданих на здобуття премії, з точки зору формування знань про літературу рідного краю. Реалізація мети передбачала вирішення низки завдань: дослідити художню творчість і громадську діяльність Віктора Баранова; визначити значення літературної премії імені Віктора Баранова в умовах розвитку сучасної української літератури; проаналізувати участь майбутніх учителів мови та літератури в експертизі літературних творів, висунутих на конкурс, як ефективний спосіб формування професійних компетентностей із літератури рідного краю; розглянути результати нестандартних уроків літератури рідного краю, що проводяться за художніми творами авторів-учасників конкурсу. Свої знання літератури рідного краю та навички літературознавчого аналізу учасники проєкту реалізують у процесі фахової експертизи художніх творів кременчуцьких письменників під час проходження навчально-педагогічної практики у закладах загальної середньої освіти Кременчука та району. Вивчення літератури рідного краю стало ефективним засобом національно-патріотичного виховання, підвищення інтересу до історії та культури малої батьківщини.

Основні аспекти розвитку гуманістичного управління освітнім процесом у контексті трендів сучасного менеджменту

Оксана Мирославівна Горішна, Оксана Степанівна Боднар — пт, 13 чер 2025 00:00:00 +0300

Розглянуто основні фактори впливу на розвиток гуманістичного управління освітою у вітчизняному та зарубіжному менеджменті. Акцентовано увагу на витоках гуманістичного управління. Підкреслено роль управлінської етики та людиноцентристського підходу у появі гуманістичного управління. Представлено визначення гуманістичного менеджменту зарубіжних авторів. Підтвердженням проникнення гуманістичних ідей в управління та формування підстав для появи гуманістичного управління є дослідження українських учених. На основі аналізу наукових джерел виокремлено основні аспекти, що демонструють появу гуманістичного управління в українській освіті, серед яких: посилення уваги до кожної особистості долученої до організації; проникнення гуманізації в організаційну культуру; визнання пріоритету людиноцентризму; інтеграція гуманістичного підходу в управління; виокремлення особливостей специфіки гуманістичного менеджменту; дослідження управлінської етики як необхідної умови розвитку гуманістичного управління. Кожний фактор підтверджений потребами управлінської практики. Відповідно до цього запропоновано трактувати поняття «гуманістичне управління в освітньому процесі» як філософію управління, що інтегрує етичні принципи для координації діяльності всіх учасників в освітньому середовищі для забезпечення академічної рівності, підтримки особистісного інтелекту, розвитку суб’єктів, гармонійної взаємодії, що формує комфортність і безпечність освітнього процесу. Для підтвердження гуманістичних тенденцій в управлінні наведено окремі результати експериментального дослідження, що відображає передумови розвитку гуманістичного управління в освітньому середовищі закладу вищої освіти. Зокрема, респонденти виділили рейтинг трендів розвитку управління; підтвердили активне використання гуманістичного підходу в освітньому процесі; виявили ціннісні орієнтири системи управління; асоціювали гуманістичне управління для студентів із прогресивним розвитком внутрішнього потенціалу кожної особистості. Результати дослідження підтверджують важливість упровадження гуманістичного управління освітнім процесом ЗВО, орієнтуючись на індивідуальні потреби та цінності викладацького і студентського колективів. Перспективами подальших досліджень можуть бути дослідження специфіки та функцій гуманістичного управління.

Кваліметричне моделювання цифрової культури керівників закладів загальної середньої освіти

Галина Олегівна Германсон, Ганна Юріївна Кравченко, Зоя Вікторівна Рябова — пт, 13 чер 2025 00:00:00 +0300

Розглядається розвиток цифрової культури серед керівників закладів загальної середньої освіти в контексті цифрової трансформації в освіті. Авторами запропоновано кваліметричну модель кількісного оцінювання цифрової культури керівників шкіл на основі п’яти ключових факторів: технологічної грамотності, цифрового менеджменту, комунікативної компетентності, цифрового етичного мислення та інновацій у цифровій трансформації.

У дослідженні використовуються методи експертного оцінювання із залученням освітян для встановлення вагових коефіцієнтів за критеріями оцінювання. Модель дозволяє систематично здійснювати моніторинг рівнів цифрових компетентностей серед керівників шкіл за допомогою чотирирівневої шкали оцінювання (базова, середня, висока, професійна).

Дослідження демонструє, що після цілеспрямованих заходів із професійного розвитку керівники закладів загальної середньої освіти досягли 88% рейтингу цифрової культури (високий рівень), продемонструвавши значне покращення порівняно з початковим оцінюванням. Цей кваліметричний підхід є об’єктивним інструментом для моніторингу розвитку цифрових компетентностей, планування професійного розвитку та підтримки стратегічного управління процесами цифрової трансформації в закладах освіти.

Стаття сприяє усуненню прогалин у стандартизованих підходах до кількісного оцінювання цифрових компетентностей в освітньому менеджменті та пропонує практичні можливості реалізації кадрової політики, процедур сертифікації та стратегічного планування цифровізації в освіті.

Beyond Technical Skills: Designing ICT Modules for Strategic Change in University Management

Maryna Shlenova, Volodymyr Borysov, Olena Grechanyk — пт, 13 чер 2025 00:00:00 +0300

У контексті цифрової трансформації вищої освіти в Україні ця стаття розглядає концептуальні, педагогічні та стратегічні засади розробки модуля з інформаційно-комунікаційних технологій у навчальних програмах для керівників закладів вищої освіти. Автори стверджують, що існуюча підготовка в галузі ІКТ часто зосереджена на вузьких технічних навичках, що є недостатнім для підготовки керівників до вимог цифровізації закладів. Спираючись на сучасний науковий дискурс і практичні кейси, стаття позиціонує модуль ІКТ не як додатковий компонент, а як трансформаційне навчальне середовище, що розвиває цифрове лідерство. У дослідженні окреслено дві протилежні парадигми – цифрова оперативна ефективність і цифрове стратегічне лідерство – з акцентом на обмеженнях першої та пропагандою другої як засобу сприяння інноваціям, інклюзивності та етичній відповідальності в управлінні цифровою освітою.

Запропонований модуль ґрунтується на соціальному конструктивістському підході та інтегрує міждисциплінарний зміст, що охоплює технологічні інструменти, стратегічне планування, етичні стандарти та розробку інституційної політики. Особлива увага приділяється адаптації навчальних траєкторій до цифрової зрілості учасників за допомогою діагностичного оцінювання, рефлексивного навчання, систем наставництва та оцінювання на основі проєктів. Пропонується низка реалістичних управлінських сценаріїв для моделювання викликів цифрової трансформації, як-от: упровадження аналітичних інструментів, управління інцидентами цифрової безпеки або покращення репутації установи за допомогою онлайн-платформ. Стаття завершується пропозицією національної рамки цифрових компетентностей, узгодженої з міжнародними стандартами, позиціонуючи модуль ІКТ як фундаментальний елемент розвитку лідерства в сучасних закладах вищої освіти.

Диспозитиви креативного мислення викладача у просторі сучасної освіти

нд, 15 чер 2025 00:00:00 +0300

Здійснено комплексний аналіз диспозитивів креативного мислення викладача як одного з ключових чинників його професійної самореалізації в умовах сучасної освіти. Автори наголошують: креативність викладача не є вродженою якістю, а формується через спеціально створене освітнє середовище, постійне самонавчання, участь у тренінгах і професійних спільнотах. Проаналізовано ефективні практики формування креативного мислення.

Важливою частиною дослідження стало опитування серед викладачів Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка та Полтавського інституту бізнесу Закладу вищої освіти «Міжнародний науково-технічний університет імені Юрія Бугая». Наведено результати анкетування викладачів, які засвідчують високу цінність мотивації, комунікації з колегами, підтримки адміністрації та доступу до сучасних ресурсів. Виокремлено основні бар’єри в упровадженні креативних методик: нестача часу, ресурсів і методичних матеріалів. Зазначено, що креативність викладача є динамічним процесом, що потребує постійного самовдосконалення, відкритості до нового досвіду та усвідомленого осмислення професійної діяльності.

Узагальнено, що диспозитиви креативного мислення є цілісною системою цінностей, установок і професійних дій, яка сприяє розвитку інноваційної культури у вищій освіті та забезпечує адаптивність викладача до динамічних змін сучасного освітнього середовища.

Використання інформаційно-цифрового середовища закладів загальної середньої освіти старшокласниками: результати дослідження

Ірина Володимирівна Іванюк, Людмила Іванівна Паращенко — пт, 13 чер 2025 00:00:00 +0300

Представлено результати дослідження опитування здобувачів освіти 9–11 класів (1 875 респондентів) як учасників освітнього процесу щодо використання інформаційно-цифрового середовища закладу загальної середньої освіти. З’ясовано, що для здійснення змішаного та дистанційного навчання закладами освіти використовуються найпоширеніші інформаційно-комунікаційні сервіси – Google Classroom і Zoom. Звернуто увагу, що старшокласники спілкуються з учителями переважно через Viber, а для комунікації з однокласниками використовують Telegram. Визначено, що учні вважають за потрібне оновлення комп’ютерної техніки в освітньому закладі, забезпечення доступу до Wi-Fi, зміну комунікаційного сервісу з учителями, надання учням можливості користуватись планшетами або ноутбуками під час занять, використання інтерактивних цифрових інструментів під час уроків, перехід на електронні підручники.

Розвиток пізнавального інтересу дітей дошкільного віку у процесі формування елементарних математичних уявлень

Оксана Григорівна Вільхова , Юлія Олександрівна Дубовик — сб, 14 чер 2025 00:00:00 +0300

Розглядається важливість успішного формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку. Проаналізовано методи, що сприяють активізації інтересу до математичної діяльності. Визначено роль ігор, практичних завдань та інтегрованого підходу у стимулюванні пізнавальної активності дошкільників. Наведено приклади завдань, що поєднують математичні поняття та елементи хореографії, сприяючи розвитку творчого мислення й рухової активності дітей. Зроблено акцент на важливості вдосконалення педагогічної майстерності вихователя, його фахових та особистісних якостей. Окреслено перспективи подальших досліджень у напрямі організації сімейного середовища для розвитку пізнавального інтересу дітей дошкільного віку до здобуття математичних знань.