Імідж сучасного педагога

Комплексне моделювання розвитку інновацій у виховній системі коледжу в умовах невизначеності

2025-08-02T19:26:49+00:00

Стаття піднімає проблему алгоритмізації комплексного моделювання розвитку інновацій у виховній системі коледжу в умовах невизначеності. Актуальність досліджуваного питання обумовлене важливістю коледжу як сегмента професійної освіти. Крім цього, сучасний соціум дедалі більше вимагає підвищення якості виховання та формування конкурентоспроможної особистості для розвитку України в умовах невизначеності. Аналіз попередніх досліджень демонструє постійну увагу вчених до моделювання як інструменту прогностичного вивчення різного роду проблем, зокрема і впровадження інновацій у виховній системі коледжу. Також продемонстровано рівень розвитку проблематики освітньо-виховних систем. Мета статті: з’ясувати сутність понять у контексті досліджуваної теми, визначити принципи та алгоритм комплексного моделювання розвитку інновацій у виховній системі коледжу. Запропоновано дефініції «комплексне моделювання розвитку інновацій у виховній системі коледжу» і «розвиток інновацій у виховній системі коледжу». Підкреслено, що комплексність у процедурі моделювання забезпечується врахуванням певних параметрів, серед яких: матеріально-технічний і науково-методичний супровід освітнього процесу. Наголошено на принципах, запропоновано детальний алгоритм комплексного моделювання розвитку інновацій у виховній системі коледжу за етапами, як-от: діагностично-аналітичний, прогностично-цільовий, проєктно-моделювальний, організаційно-технологічний, моніторингово-коригувальний. У кожному етапі виділено мету, основні кроки та наведено для окремих приклади результатів. Виокремлено характеристики комплексного моделювання, що відображають його специфіку. Підкреслено, що для врахування умов невизначеності варто інтегрувати адаптивний і сценарний підходи. Наголошено на вагомому значенні комплексного моделювання для стійкості та конкурентоспроможності коледжу в умовах невизначеності. Подальших досліджень потребує опис процедур кожного етапу для розроблення критеріїв оцінки комплексного моделювання розвитку інновацій у виховній системі коледжу.

Практичне застосування пізнавальної самостійності старшокласників у результаті дослідницької діяльності

2025-08-02T12:48:30+00:00

Актуальність даного дослідження полягає в потребі дослідження не лише теоретичних основ проблеми розвитку пізнавальної самостійності старшокласників під час дослідницької діяльності, а й визначенні практичного застосування необхідних дослідницьких умінь. Без належного рівня мотивації та заохочення учнів, досягнення високих рівень знань та участь в дослідницькій діяльності є неможливим. У статті обґрунтовано використання дослідницької діяльності під час вивчення шкільних предметів, як-от: математика, фізика, хімія, наведено приклади інтерактивних ресурсів для застосування в кожному із цих дисциплін. Пояснена важливість наявності мотивації учнів у навчанні, проаналізовано можливі причини небажання займатися дослідницькою діяльністю. Розкрито важливий складник для успішного впровадження дослідницької діяльності, а саме логічне мислення. Також пояснена сутність навчальних проєктів в освітньому процесі, користь від їх використання і роль наукового керівника у спрямуванні діяльності учня. Наведено приклади застосування дослідницької діяльності в освітньому процесі.

Інформаційно-аналітичний супровід психологічної науки у контексті формування національної ідентичності українців

2025-08-02T11:38:44+00:00

Актуалізовано погляди сучасних учених, які зробили вагомий внесок у збереження національної ідентичності українців. Доведено, що вчені Л. Березівська, І. Бех, К. Журба, Г. Філіпчук утверджують українську національну та громадянську ідентичність, спрямовують свої наукові розвідки на досягнення єдності в українському суспільстві шляхом збереження національної пам’яті та історії, ідеї консолідації суспільства навколо суспільно-державних (національних) цінностей. Зауважено, що інформаційно-аналітичний супровід психологічної науки у контексті формування національної ідентичності українців у науковому доробку вчених сучасності є вагомою частиною таких наукових дій.

Здійснено інформаційно-аналітичний супровід психологічної науки у контексті формування національної ідентичності українців у науковому доробку учених сучасності; окреслено шляхи формування національної ідентичності українців у науковому доробку учених сучасності. Дискурсивно уточнено дефініція поняття «національна ідентичність». Виокремлено висновки науковців: витоки національної ідентичності треба шукати в історії педагогіки, досвіді видатних педагогів, які «заклали цеглини національно-патріотичного виховання» (Л. Березівська); українська національна ідентичність – це ідейно-ціннісний стрижень життя особистості; це глибока особистісна діяльність, яка наповнюється національним колоритом, і може перейти у статус універсальної традиції (І. Бех); Важливо не тільки усвідомлювати свою ідентичність, а й мати переконання, що зникнення етнічної своєрідності в мові, культурі, традиціях, пам’яті унеможливлює мотивацію приналежності до української етнічної ідентичності й національної зокрема (Г. Філіпчук); національна ідентичність опирається на «коріння» родини, країни, народу та зв’язок з історичним минулим, знанням міфів, легенд, святинь, використанням української мови, поваги до українських символів, що є важливим для виховання (К. Журба) та ін. З’ясовано актуальність досвіду сучасних учених та їхньому вагомому внеску у вивчення й збереження національної ідентичності українців.

Військова психологія та педагогіка у змісті українських навчальних посібників і підручників

2025-08-02T12:37:01+00:00

Присвячено контент-аналізу навчальних посібників і підручників. Навчальний посібник «Психологічна стійкість воїна», виданий у 2017 р. З. Комаром у співпраці з британськими колегами, є найкращим з проаналізованого навчально-методичного забезпечення дисциплін «Військова психологія» та «Військова педагогіка». Його автори широко використали польовий матеріал, і підручник має прикладне значення. У 2007 р. у Міжнародній академії управління персоналом був розроблений навчальний посібник, де автор сконцентрувався на питаннях функціонування психіки та особистості військовослужбовця.

Автори підручника, розробленого в 2020 р. в Харківському університеті внутрішніх справ, зосередили свою увагу на військових колективах і девіантній поведінці їхніх членів. Видання спрямоване на профілактику девіантної поведінки військовослужбовців. Автори навчального посібника, розробленого у 2021 р. у Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського, концентрувалися на проблемах військової педагогіки.

Методичні рекомендації науково-дослідного центру гуманітарних наук Збройних Сил України виданий у 2016 р. та зосереджений на проблемах підготовки військових психологів і відбору за психологічними якостями військовослужбовців.

Формування інклюзивної компетентності педагогів Нової української школи

2025-08-07T11:22:57+00:00

Розглядаються теоретичні та практичні аспекти формування інклюзивної компетентності педагогів у контексті реалізації концепції Нової української школи.

Проаналізовано сутність поняття інклюзивної компетентності вчителя як важливого компоненту професійної компетентності. З’ясовано, що інклюзивна компетентність педагога – це комплекс знань, умінь, навичок і ціннісних установок, які дозволяють ефективно працювати в інклюзивному освітньому середовищі.

Обґрунтовано важливість підготовки педагогів до роботи в інклюзивному освітньому середовищі. Висвітлено виклики впровадження інклюзивної освіти в Україні, що потребують системного підходу до їх вирішення. Для подолання цих викликів запропоновано низку стратегій, які сприяють ефективному формуванню інклюзивної компетентності педагогів Нової української школи.

Фінансова тривожність як аспект дослідження економічної психології

2025-08-11T14:18:56+00:00

Розкрито актуальність для українського соціуму у воєнний період проблеми фінансової тривожності. Автор використовує у дослідженні диференційований підхід щодо визначення понять «тривога», «тривожність», «тривожний розлад», «генералізований тривожний розлад». У статті визначена специфіка фінансової тривожності, яка полягає в тому, що фінансова тривожність є одночасно й адаптаційно-компесаторним механізмом психіки; і психологічним чинником, що впливає на економічну поведінку людини; й емоційним станом, що характеризується надмірним занепокоєнням щодо фінансового становища. Автор описує особливості прояву фінансового тривожного розладу (постійний стрес і нав’язливі думки про гроші; страх перед витратами та надмірна ощадливість; фізичні симптоми у вигляді безсоння, головного болю тощо; соціальна ізоляція; конфлікти з близькими через фінансові питання на постійній основі; імпульсивність фінансової поведінки). Визначено основні функції (сигнальна і контрольна), які виконує фінансова тривожність у нашій психіці. Автор зазначає вікову обмеженість фінансової тривожності, підкреслюючи що фінансова тривожність властива для свідомішого віку. У статті виділено групи факторів, під дією яких виникають тривожні розлади: біологічні фактори, медичні фактори, психологічна схильність до тривожних розладів, соціальні фактори (об’єктивні й суб’єктивні). Автор визначає основні способи подолання фінансової тривожності (фінансове планування і контроль витрат, підвищення фінансової грамотності, формування корисних фінансових звичок, робота із психологічними аспектами, соціальна підтримка).

Самотренерство як модель ментальної, емоційної саморегуляції та самоосвіти у ветеранському спорті

2025-08-19T11:32:40+00:00

Представлено результати дослідження впливу самотренерства як педагогічної моделі ментальної, емоційної саморегуляції та самоосвіти у спорті ветеранів. Доведено ефективність самотренерства як моделі саморегуляції та неформальної освіти у ветеранському спорті. Авторами проаналізовано ефективність самотренерських практик як засобу зниження рівня тривожності й суб’єктивного стресу та водночас як інструменту самонавчання й рефлексії спортсменів-ветеранів дзюдо віком 39–56 років. Отримані дані свідчать про позитивну динаміку психоемоційного стану: рівень тривожності знизився, рівень стресу зменшився. Найбільший ефект зафіксовано у віковій групі 45–49 років. Встановлено, що модель самотренерства, яка інтегрує тілесно-кінестетичний, психоафективний і когнітивно-аналітичний компоненти, сприяє не лише покращенню ментального благополуччя, а й формуванню навичок самонавчання та саморефлексії у спортивно-освітньому процесі ветеранів.

Стаття сприяє усуненню прогалин у регламентованих підходах до тренувальної та освітньої підготовки дорослих спортсменів із метою забезпечення їхнього ментального благополуччя, підвищення тілесної усвідомленості та вдосконалення здатності до самопідтримки.

Неформальна медіаосвіта вчителів в Україні: досвід і перспективи

2025-08-01T19:45:32+00:00

Акцентується увага на розвитку медіаосвіти вчителів в умовах неформальної освіти. Доводиться, що підготовка педагогів до медіаосвітньої діяльності різноманітна за змістом, формами, засобами і методами навчання. Узагальнено цінні практики неформальної медіаосвіти педагогів в Україні за часів незалежності, що свідчить про спрямованість менеджерів закладів освіти, громадських організацій на розвиток професійності вчителів, опанування інноваційними ресурсами для вдосконалення викладацької майстерності, методичної, проєктувальної та інших компетентностей для якісного викладання фахових дисциплін у закладах загальної середньої освіти. Автором розглянуто курси, тренінги та платформи як форми оволодіння педагогами знаннями та практичними навичками з медіаграмотності. На основі аналізу навчальних програм визначено необхідність подальшої популяризації педагогічного досвіду у галузі медіаосвіти.

Дитяча бібліотека як простір фольклорно-ігрової діяльності дітей в умовах воєнного стану

2025-08-15T10:51:52+00:00

Обґрунтовано актуальність проблематики дослідження у контексті соціально-культурної ситуації в Україні в умовах воєнного стану. Розглянуто специфіку та місію дитячої бібліотеки як простору фольклорно-ігрової діяльності дітей і збереження дитячого фольклору в умовах сучасного інформаційного суспільства. Розкрито теоретичні засади концепції просторовості як вагомого чинника оптимізації діяльності дитячої бібліотеки. Висвітлено специфіку дитячого фольклору, його жанрове розмаїття та педагогічні особливості в роботі з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку. Розроблено програму системної фольклорно-ігрової діяльності дітей в умовах дитячої бібліотеки.

Social-pedagogical patronage in conditions of social transformations: the potential of interdisciplinarity

2025-08-01T18:44:56+00:00

Розглядається впровадження міждисциплінарного підходу у систему соціально-педагогічного патронату в умовах сучасних соціальних трансформацій в Україні. Запропоновано концептуальну модель міждисциплінарної взаємодії у соціально-педагогічному патронаті на основі п’яти ключових компонентів: інтегральної оцінки потреб, міждисциплінарних команд, комплексних програм підтримки, кейс-менеджменту та спільної професійної мови.

У дослідженні використовуються методи аналізу нормативно-правової бази, інституційного аналізу та експертного оцінювання для визначення ефективності міждисциплінарних підходів. Модель дозволяє систематично здійснювати комплексну підтримку вразливих категорій населення через інтеграцію знань і методів різних дисциплін.

Дослідження демонструє, що впровадження міждисциплінарного підходу у соціально-педагогічний патронат підвищує ефективність підтримки на 35% порівняно з традиційними монодисциплінарними методами. Цей підхід є об’єктивним інструментом для модернізації системи соціальних послуг, планування професійного розвитку фахівців і підтримки стратегічного управління процесами соціальної трансформації.

Стаття сприяє усуненню прогалин у стандартизованих підходах до міждисциплінарної взаємодії в соціальній роботі та пропонує практичні можливості реалізації інноваційних форм соціально-педагогічного патронату в умовах децентралізації та викликів, спричинених війною.

Online courses as a tool for developing language and digital competence in higher education students

2025-08-07T11:08:02+00:00

Розглянуто потенціал онлайн-курсів як інноваційного інструменту, здатного забезпечити інтегроване формування мовної та цифрової компетентності здобувачів вищої освіти в умовах цифровізації освітнього середовища. Обґрунтовано актуальність розвитку українськомовної академічної комунікації та цифрової грамотності як складників професійної підготовки сучасного фахівця, який здатний ефективно функціонувати в інформаційному суспільстві. Авторка підкреслює, що поєднання мовного й цифрового компонентів у межах онлайн-курсів сприяє формуванню цілісної компетентнісної моделі випускника, зорієнтованого на самостійну роботу з інформацією, критичне мислення, академічну доброчесність і продуктивну участь у професійній і науковій комунікації. Дослідження ґрунтується на досвіді Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут», де онлайн-курси «Українська мова за професійним спрямуванням», «Академічне письмо та наукова комунікація українською мовою» й «Цифрова грамотність для освітнього та наукового середовища» були успішно інтегровані до освітнього процесу як на рівні бакалаврату, так і магістратури. Визначено роль курсів у формуванні мовних і цифрових навичок студентів технічних спеціальностей. Акцентовано увагу на педагогічних умовах успішного застосування онлайн-курсів: адаптація змісту до потреб аудиторії, використання мультимедійних ресурсів, інтеграція LMS-платформ, елементів гейміфікації, а також консультативна та модераторська підтримка з боку викладача. Окрему увагу приділено питанням інклюзивності онлайн-освіти, дотримання академічної доброчесності, розвитку саморегуляції, навичок самоорганізації та ефективного використання цифрових ресурсів. Запропонована модель рекомендована до розширення в інших ЗВО як ефективна стратегія розвитку ключових компетентностей здобувачів вищої освіти.

Мовна компетентність – умова успішної побудови кар’єри

2025-08-18T17:15:21+00:00

Присвячено дослідженню ролі мовної компетентності як ключового чинника успішної побудови кар’єри у сучасному глобалізованому середовищі. Розглянуто структуру мовної компетентності, що включає лінгвістичний, комунікативний, соціокультурний, професійно орієнтований складники, а також їхній вплив на професійну ефективність, соціальну інтеграцію та економічну конкурентоспроможність фахівця. На основі аналізу наукових джерел і результатів власного дослідження обґрунтовано важливість інтеграції мовної, цифрової та міжкультурної компетентностей у процесі підготовки кадрів. Підкреслено, що найвищих результатів досягають моделі навчання, тісно пов’язані з професійним контекстом. Запропоновано напрями подальших розвідок, спрямовані на розроблення інтегрованих моделей оцінювання та використання інноваційних технологій для розвитку мовної компетентності.

Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов формування культури ділового спілкування у майбутніх лікарів

2025-08-23T19:28:25+00:00

Визначено й експериментально доведено правильність висунутої гіпотези, що рівень сформованості культури ділового спілкування майбутніх лікарів підвищиться, якщо у процесі фахової підготовки будуть реалізовані педагогічні умови, як-от: професійно зорієнтоване освітнє середовище, максимально наближене до реалій майбутньої професійної діяльності лікаря; мотиваційно-ціннісне ставлення до пацієнта та морально відповідальне спілкування як основа довіри в медичній взаємодії; створення комунікативно насиченого освітнього простору та усвідомлення власної комунікативної поведінки майбутнього лікаря. Розглянуто етапи експериментального дослідження: констатувальний (визначено психолого-педагогічні методики, за допомогою яких перевірялися рівні сформованості структурних компонентів культури ділового спілкування майбутніх лікарів); формувальний (перевірялась ефективність педагогічних умов формування культури ділового спілкування майбутніх лікарів у закладах вищої освіти), контрольний (проведено повторну діагностику, опрацьовано і проаналізовано емпіричні дані щодо рівня сформованості культури ділового спілкування майбутніх лікарів; проведено зіставлення та порівняння даних констатувального та контрольного етапів в експериментальній і контрольній групах, отриманих протягом дослідно-експериментальної роботи). Використано методи математичної статистики для підтвердження вірогідності отриманих результатів експерименту.

Після експериментальної перевірки щодо ефективності педагогічних умов формування культури ділового спілкування майбутніх лікарів у закладах вищої освіти констатовано, що процес формування культури ділового спілкування майбутніх лікарів відбувся, а задекларовану мету дослідження досягнуто. Визначено перспективи подальших наукових розвідок: використання результатів педагогічного дослідження у підвищенні культури ділового спілкування слухачів закладів післядипломної освіти.

Підготовка вчителів мовно-літературної освітньої галузі до викладання інтегрованих курсів: досвід ППО

2025-08-02T20:04:05+00:00

Розглянуто проблему підготовки вчителів мовно-літературної галузі до викладання «Інтегрованого курсу літератур (української та зарубіжної)». Виявлено, що більшість філологів не готові до цього через брак відповідної методики і недостатню обізнаність. Схарактеризовано розроблений і впроваджений у Харківській академії неперервної освіти п’ятиетапний алгоритм поступової підготовки вчителів: мотиваційний, входження, занурення, глибоке та повне занурення. Проаналізовано освітні програми підвищення кваліфікації, що забезпечують реалізацію цих етапів. Приділено увагу розвитку компетентності «А2.3. Здатність здійснювати інтегроване навчання», необхідної для розв’язання означеної проблеми. Апробація алгоритму показала позитивну динаміку зростання мотивації та готовності вчителів до впровадження інтегрованих курсів, що дозволило дійти висновку про ефективність запропонованого алгоритму. У перспективі – розроблення освітньої програми для завершального етапу підготовки вчителів до викладання інтегрованого курсу в старшій школі.

Розвиток культури ділового спілкування фахівців в умовах неперервної освіти

2025-08-02T11:53:33+00:00

Розглядаються можливості розвитку культури ділового спілкування фахівців в інституціях неперервної освіти. Зважаючи на умови воєнного стану, запропоновано організовувати електронне підвищення кваліфікації фахівців в асинхронному режимі, зважаючи на рівень їхньої готовності до застосування інформаційно-комунікаційних технологій.

Авторами розкрито сутність поняття культури ділового спілкування, визначено її значення для професійного зростання фахівців в умовах неперервної освіти. Проаналізовано напрями, форми, засоби та методи формування ділової комунікативної культури дорослих суб’єктів освіти. Наголошено на ролі викладача, коуча, тьютора як фасилітатора комунікативного розвитку.

Розкрито досвід розвитку культури ділового спілкування фахівців на курсах підвищення кваліфікації, напрацьований на кафедрі філософії і економіки освіти Полтавської академії неперервної освіти імені М. В. Остроградського під час проведення у синхронному й асинхронному режимах лекцій інваріантної частини «Практична філософія компетентнісного підходу в освіті» навчального модуля «Розвиток загальних компетентностей педагогічних працівників».

На основі проведеного аналізу можливостей закладу неперервної освіти, його цілеспрямованої методичної роботи, педагогічного супроводу й інтеграції сучасних інструментів інформаційно-комунікативного навчання для розвитку культури ділового спілкування фахівців як суб’єктів навчання зроблено висновок про її важливість для професійного зростання фахівця, росту конкурентоспроможності, зниження рівня стресу у професійному спілкуванні, формування лідерських і командних якостей та ефективної діяльності в команді. Культура ділового спілкування фахівця має інтегрувати його знання, цінності, комунікативні вміння та досвід рефлексії.

Наголошено на актуальності вдосконалення освітніх програм і розроблення спеціальних курсів підвищення кваліфікації з акцентом на розвиток культури ділового спілкування фахівців, ділову комунікацію.

Інноваційне оцінювання в НУШ на основі текстоцентричного підходу: регіональний досвід підвищення кваліфікації

2025-08-15T15:06:59+00:00

Розглядається актуальна проблема розроблення інструментарію оцінювання в Новій українській школі (НУШ) на основі текстоцентричного підходу на прикладі підвищення кваліфікації вчителів у КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти». Указується, що традиційні методи оцінювання мовно-літературних компетентностей не дають змоги повною мірою оцінити реальний рівень читання з розумінням і ключових компетентностей учнів. Автори аналізують сучасні підходи та пропонують комплексну систему підтримки вчителя НУШ, реалізовану Харківською академією неперервної освіти у рамках регіонального проєкту «Освітній технопарк Харківщини – 2030». Представлено результати впровадження формувального оцінювання, тематичних спецкурсів, вебінарів і методичних посібників, які допомагають педагогам створювати компетентнісно зорієнтовані завдання. Особлива увага приділена текстоцентричному підходу, що забезпечує глибинний аналіз текстів і всебічну перевірку ключових і предметних компетентностей. Розглянуто структуру комплексних підсумкових робіт, принципи відбору текстів і диференційованого оцінювання. Висвітлено перспективи розвитку методик оцінювання в мовно-літературній освітній галузі для підвищення якості навчання та формування критичного мислення здобувачів освіти.

Стратегічні вектори розвитку ІКТ у ЗВО за умов глобальних цивілізаційних викликів

2025-08-02T13:02:01+00:00

Здійснено теоретико-аналітичне осмислення стратегічних векторів розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у закладах вищої освіти в умовах сучасних глобальних цивілізаційних викликів. Обґрунтовано, що сучасні трансформаційні процеси, спричинені цифровізацією суспільства, війнами, кліматичними та міграційними кризами, обумовлюють необхідність переосмислення ролі ІКТ як основоположного чинника забезпечення стійкості, гнучкості та конкурентоспроможності вітчизняної системи вищої освіти. Авторами виокремлено провідні стратегічні вектори розвитку ІКТ у закладах вищої освіти: стратегія цифрової інклюзивності, цифрової педагогічної трансформації, цифрової стійкості освітніх інституцій, міжнародної цифрової інтеграції, розвитку національного цифрового освітнього середовища, цифрової етики, академічної доброчесності та формування цифрових навичок майбутнього. Закцентовано увагу на необхідності переходу від фрагментарного впровадження цифрових інструментів до цілісної стратегії, що структурована на технологічні, педагогічні, організаційно-управлінські та культурні складники. Доведено, що розроблення ефективної цифрової освітньої політики має ґрунтуватися на синтезі національного та міжнародного досвіду із обов’язковим урахуванням гуманітарного контексту функціонування сучасної системи вищої освіти.

Розвиток критичного мислення здобувачів вищої освіти через освоєння методології наукових досліджень

2025-08-23T14:33:37+00:00

Висвітлено потенціал методології наукових досліджень як ефективного засобу розвитку критичного мислення здобувачів вищої освіти. Підкреслено, що формування критичного мислення виходить за межі механічного засвоєння змісту освітніх дисциплін і є результатом цілісного залучення студентів до дослідницької діяльності. Проаналізовано основні етапи оволодіння методологією наукового пізнання – від постановки проблеми та аналізу фахової літератури до інтерпретації результатів і формулювання висновків.

Особливу увагу приділено практико-орієнтованим формам роботи, що сприяють активізації критичного мислення: аналізу наукових текстів, кейс-методам, дебатам, проблемно-орієнтованому навчанню, цифровим дослідницьким щоденникам і застосуванню елементів гейміфікації. Акцентовано, що вивчення курсів «Основи психолого-педагогічних досліджень» та «Методологія і організація наукових досліджень» здобувачами спеціальності 012 «Дошкільна освіта» Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького забезпечує не лише формування дослідницьких умінь, а й розвиток інтелектуальної гнучкості, академічної доброчесності та здатності до наукової автономії.

Наукоємність сучасної лекції: від традицій – до інновацій

2025-08-03T14:03:45+00:00

Порушено проблему наукоємності сучасної лекції у контексті вищої освіти. На основі ретроспективного аналізу розкрито процеси розвитку означеної навчальної форми та деталізовано факти присутності наукоємного матеріалу у її підготовці та репрезентації. Встановлено певні методичні та дидактичні підходи, які у період відповідного історичного розвитку вищої освіти впливали на наукоємний контент лекцій. Актуалізовано питання авторської інтерпретації, емоційного забарвлення та майстерності вибудови сучасної лекції на основі наукоємних знань. Характеризовано можливості використання штучного інтелекту у підборі та компонуванні наукових фактів для оформлення сучасної лекції у контексті вищої освіти. Окреслено перспективи використання наукоємності сучасної лекції у якості індикатора означеної форми навчання.

Інноваційні технології проєктного навчання в закладах вищої медичної освіти

2025-08-01T19:11:13+00:00

Аналізуються перспективи впровадження проєктного навчання в систему вищої медичної освіти. Відзначаються переваги методики проєктів при підготовці майбутніх медичних фахівців. Вказуються моделі проєктного навчання, що забезпечують набуття здобувачами вищої медичної освіти необхідних професійних компетентностей. Водночас, результатом навчальної активності з використанням методу проєктів постає формування дослідницьких, креативних, комунікативних і лідерських навичок у загальній парадигмі soft-skills. Водночас, наголошується на необхідності кореляції принципів традиційного фундаментального формату навчання з інноваційними вимірами проєктного навчання.

Отже, переорієнтація освітнього процесу в закладах вищої медичної освіти до технологій проєктного навчання свідчить про формування нових універсальних і міждисциплінарних компетентностей у системі підготовки майбутніх фахівців.

Гуманістичні засади організаційно-управлінської діяльності у Полтавському державному педагогічному інституті імені В.Г. Короленка у другій половині ХХ століття

2025-08-17T20:21:39+00:00

Присвячено аналізові ціннісно-смислового підґрунтя академічного менеджменту на прикладі вивчення процесів становлення гуманістичних засад організаційно-управлінської діяльності у Полтавському державному педагогічному інституті імені В. Г. Короленка у другій половині ХХ століття.

Розглянуто теоретичні основи академічного менеджменту та організаційно-управлінської діяльності. Виявлено, що вся сукупність управлінських підходів, методів, механізмів і рішень, спрямованих на забезпечення ефективного функціонування та розвитку закладу вищої освіти визначається концепцією академічного менеджменту. Конкретизовано особливості організаційно-управлінської діяльності в системі академічного менеджменту та проаналізовано його складники: ціннісно-стратегічний, організаційно-адміністративний, управління освітнім процесом, управління науково-дослідною діяльністю, фінансово-економічний, кадровий менеджмент, управління міжнародною діяльністю, забезпечення академічної доброчесності та корпоративної культури. Констатовано важливість інноваційної культури керівника закладу вищої освіти, що забезпечує його здатність адекватно реагувати на швидкі зміни освітнього середовища, впроваджувати нові педагогічні та управлінські технології, сприяти інтеграції у світовий освітньо-науковий простір.

Проаналізовано зміст організаційно-управлінської діяльності у Полтавському державному педагогічному інституті імені В. Г. Короленка у другій половині ХХ століття та виявлено її чинники, зокрема гуманістична ціннісно-смислова основа тогочасного освітнього менеджменту; збалансованість напрямів управлінської діяльності та пропорційна увага до всіх складників академічного менеджменту; готовність до сприйняття та виробництва інновацій, що успішно було реалізовано зокрема у пілотному проєкті курсу «Основи педагогічної майстерності»; особистісний чинник та інноваційність тогочасного керівництва закладу освіти; «етос» корпоративності та колективізму з-поміж викладачів і здобувачів освіти, які працювали та навчалися, маючи спільне ціннісне та життєво-смислове самовизначення;

Зроблено висновок, що успішний розвиток Полтавського державного педагогічного інституту імені В. Г. Короленка у другій половині ХХ століття, попри об'єктивні та не завжди сприятливі обставини часу, був обумовлений комплексним підходом до управління закладом. Виявлено, що тогочасні керівники закладу освіти розуміли важливість ціннісно-смислових засад академічного менеджменту, забезпечували стратегічне планування та оперативне управління закладом освіти на засадах гуманізму, збалансованості управлінської діяльності, готовності до сприйняття та творення нових підходів до організації та впорядкування освітнього процесу.

Мультимедійні технології в мистецькій освіті: класифікація інструментів і стратегії інтеграції

2025-08-15T14:10:05+00:00

Проаналізовано спектр сучасних мультимедійних інструментів, яка застосовуються у мистецькій освіті, здійснено їхню систематизацію за функціонально-дидактичними ознаками. Запропоновано дворівневу класифікацію, що охоплює понад 35 груп сервісів – від базового стека (створення, візуалізація, організація, оцінювання, публікація) до блоку «розширення та інновації» з інструментами штучного інтелекту (ШІ) та допоміжними сервісами. Визначено ключові критерії добору мультимедійних рішень (універсальність, адаптивність, міждисциплінарність) і шість принципів їхньої інтеграції в освітній процес. Розкрито роль мультимедійних технологій у розвитку інформаційної грамотності, технологічної майстерності, креативності та комунікативних компетентностей здобувачів освіти. Окреслено педагогічні ефекти інтеграції: від підвищення інтенсивності й індивідуалізації навчання до оптимізації оцінювання та забезпечення мультимодального зворотного зв’язку. Запропонована модель уніфікує добір інструментів і полегшує проєктування цифрових навчальних сценаріїв у мистецькій освіті.

Домра та українська музична ідентичність: культурний вимір

2025-08-11T14:33:29+00:00

Досліджено еволюцію української академічної чотириструнної домри крізь чотири історико-культурні етапи – від реконструкції інструмента на початку ХХ ст. до цифрової репрезентації в умовах повномасштабної війни. На основі порівняльно-історичного й функціонального аналізу окреслено процеси академізації, професіоналізації, націєтворчого переозначення та культурної резильєнтності домрового мистецтва. Розкрито роль освітньої вертикалі, конкурсно-фестивальних практик і медіадискурсу у формуванні публічного канону домри. Уперше систематизовано оригінальний репертуар як символічний ресурс національної музичної ідентичності. Виокремлено чинники вразливості галузі: дефіцит сучасних оригінальних творів, фрагментарність цифрової присутності, нестача інституційної підтримки молодих виконавців та ансамблів. Запропоновано стратегії розвитку: створення цифрових платформ, підтримка композиторських ініціатив, оновлення конкурсних підходів, підтримка оркестрів народних інструментів і міжнародна інтеграція домри.