Імідж сучасного педагога

Громадянська освіта молоді в умовах війни та глобалізації через призму фізичної економії

2025-11-05T20:19:40+02:00

Багатовікова історія України демонструє розпорошеність українства у виборюванні незалежності та суверенітету, що неодноразово приводило до втрати державності. Звідси проблема пошуку шляхів об’єднання населення навколо національної ідеї. У статті розглянуто проблему громадянської освіти молоді в умовах війни та глобалізаційних викликів крізь призму ідей представників української наукової школи фізичної економії, фундатором якої є С. Подолинський. Проаналізовано виховний потенціал праць С. Подолинського та творів М. Руденка, які пов’язували національну безпеку з освітою особистості. Доведено, що саме освіта є основою формування національної єдності, громадянського суспільства та патріотизму молоді. Обґрунтовано необхідність гармонізації громадянської освіти до сучасних реалій із урахуванням українського менталітету.

Innovative approaches to teaching Ukrainian as a foreign language in technical higher education institutions: the experience of using dialogic-interactive media

2025-10-03T11:53:25+03:00

Розглядається проблема формування комунікативної компетентності іноземних студентів технічних закладів вищої освіти в умовах цифровізації. Підкреслено, що традиційні методи викладання української мови як іноземної не забезпечують достатньої інтерактивності та залучення студентів. Водночас сучасний ринок праці вимагає від майбутніх фахівців не лише професійних знань, а й здатності до ефективної міжкультурної комунікації українською мовою.

Обґрунтовано доцільність використання діалогічно-інтерактивних медіа як інноваційного засобу розвитку мовленнєвих навичок, критичного мислення та командної взаємодії. Проаналізовано можливості цифрових платформ Padlet, Mentimeter, Quizizz, Jamboard, які дозволяють моделювати професійні й соціокультурні ситуації, стимулювати діалогічне мовлення та формувати мотивацію до вивчення української мови.

Подано результати експерименту за участі іноземних студентів технічних спеціальностей. У групі, де застосовували інтерактивні платформи, рівень комунікативної компетентності зріс істотно вище, ніж у контрольній групі, яка навчалася традиційно. Це підтвердило ефективність інтерактивного підходу, що сприяло збагаченню словникового запасу, розвитку мовленнєвої активності та професійного самовираження.

Зроблено висновок, що діалогічно-інтерактивні медіа є важливим чинником модернізації мовної підготовки іноземних студентів технічних ЗВО, оскільки поєднують мовні та міждисциплінарні компетентності, необхідні для успішної інтеграції в академічне й професійне середовище. Перспективним напрямом є створення адаптивних онлайн-курсів і впровадження елементів доповненої й віртуальної реальності, що дозволить наблизити навчання української мови до умов реальної професійної комунікації.

«Імерсійний складник» бібліотерапевтичного читання

2025-11-07T21:32:00+02:00

Розкрито специфіку та роль імерсійного складника в бібліотерапевтичному читанні. Він є інструментом психологічної самодопомоги вчителя. Обґрунтовано актуальність проблеми з огляду на зростання емоційно-психологічного навантаження на педагогів, особливо в умовах війни та реалізації концепції Нової української школи. Проаналізовано попередні дослідження з теорії та практики бібліотерапевтичного читання. Виокремлено сучасні підходи до використання імерсійних технологій в освіті. Визначено структуру бібліотерапевтичного читання, підкреслено значення бібліотерапевтичного потенціалу літературних творів, його об’єктивно-суб’єктивну природу та вплив на задоволення особистісних запитів учителя-читача. Доведено, що імерсія як процес глибокого занурення у художню реальність забезпечує привласнення читачем емоційно-ціннісного досвіду. Таке читання сприяє підвищенню психологічної стійкості та емоційно-психологічному відновленню. Запропоновано визначення поняття «імерсійний складник бібліотерапевтичного читання» та окреслено його функції на всіх етапах читання. Виокремлено перспективи подальших досліджень, які пов’язані з удосконаленням методики бібліотерапевтичного читання шляхом посилення імерсійного компонента.

Фізика для базової та профільної школи: моделі уроків з використанням технології доповненої реальності в умовах змішаного навчання

2025-09-19T12:49:21+03:00

Розглянуто питання впровадження технології доповненої реальності (AR) у викладанні фізики для базової та профільної школи в умовах змішаного навчання. Обґрунтовано актуальність використання AR як інструмента підвищення пізнавальної мотивації, розвитку інформаційно-цифрової компетентності учнів і візуалізації складних фізичних явищ. Проведено аналіз наукових джерел, що засвідчив недостатню розробленість методик системного застосування AR у шкільній практиці. Запропоновано чотири авторські моделі (сценарії) уроків фізики для різних класів, які інтегрують AR у різні формати змішаного навчання (ротаційну модель і модель «перевернутого класу»). Описано можливості та надано рекомендації щодо використання мобільних AR-застосунків (Arloopa, ArSolarSystem, Electricity AR, Physics Lab AR) для організації практичних завдань і групової роботи учнів. Наведені моделі уроків демонструють шляхи підвищення ефективності навчання фізики в умовах цифрової трансформації вітчизняної шкільної освіти.

Вплив гігієнічних та ендоекологічних чинників на ефективність фізичного виховання та формування фізичної культури особистості

2025-10-04T13:03:24+03:00

Проаналізовано вплив гігієни фізичного виховання та ендоекології на збереження, зміцнення та підвищення рівня здоров’я школярів. Для виконання оздоровчих завдань у процесі фізичного виховання в системі освіти України треба підходити саме з позиції теорії адаптації, оскільки адаптаційні здібності визначають ступінь індивідуального здоров’я, яке дуже погіршилося за останні роки. Досіджено показники адаптаційного потенціалу школярів 5–9 класів Кременчуцької гімназії № 12. Проведений нами аналіз визначив низькі показники адаптаційних можливостей школярів 5–9 класів, а саме: виявлено 7,4 % із задовільною адаптацією, 38,5% – із напруженням механізмів адаптації, 35,5% - із незадовільною адаптацією і 18,5% - зі зривом адаптації.

Отже, процес підвищення індивідуальних адаптаційних можливостей із метою зміцнення та покращення показників стану здоров’я школярів вимагає підвищеної уваги з боку вчителів фізичної культури щодо пошуку засобів покращення та удосконалення адаптаційних можливостей.

Особливості застосування методу колового тренування на заняттях із плавання

2025-10-17T09:29:10+03:00

Представлено результати дослідження змісту та організаційно-методичних особливостей організації тренувальних занять із плавання за методом колового тренування.

Проаналізовано робочу документацію тренерів. Виявлено, що метод колового тренування використовувався ними у кожному мезоциклі. За рік, згідно з документацією, тренер 12 разів використав метод колового тренування в якості розминки та 18 разів – в основній частині. Заняття були спрямовані на переважний розвиток загальної та спеціальної витривалості та на загальне зміцнення організму. За способом дозування роботи і відпочинку 33% занять було проведено за методом неперервної вправи, 39% – за методом інтервальної вправи з жорстким (неповним) інтервалом відпочинку, 22% – за методом інтервальної вправи з повним інтервалом відпочинку.

Сформульовано методичні вказівки щодо використання методу колової вправи на заняттях із плавання.

Формування здоровʼязбережувальної компетентності в учнів 3 класу засобами українських народних традицій

2025-09-09T08:43:08+03:00

Розглядається актуальна проблема формування здоров’язбережувальної компетентності учнів початкової школи, зокрема третьокласників, у контексті сучасних освітніх викликів і потреб українського суспільства. Обґрунтовано значення народної культури як джерела педагогічного впливу, що містить безмежний потенціал для формування дитячого ставлення до власного здоров’я, розвитку навичок безпечної поведінки та мотивації до здорового способу життя. Акцент зроблено на інтегрованих елементах освітнього процесу: використанні українських народних пісень, обрядів, прислів’їв, традиційних страв. Описано методичні підходи, форми та засоби інтеграції етнокультурного компонента в освітньому просторі початкової школи.

У роботі наведені приклади інтегрованих уроків, проєктної діяльності та інтерпретацій народного фольклору, спрямованих на формування цілісного світогляду молодших школярів.

Використання генеративного штучного інтелекту вчителями для вдосконалення педагогічних практик: світовий та український досвід

2025-10-07T16:51:45+03:00

Розглянуто використання генеративного штучного інтелекту (ГШІ) вчителями в Україні та зарубіжжі. Подано стратегічні європейські та вітчизняні документи щодо використання штучного інтелекту в освіті. Виконано огляд рекомендаційних документів міжнародних організацій, зокрема ЮНЕСКО, Європейської Комісії, Ради Європи тощо. Здійснено аналіз досліджень використання ГШІ у закладах освіти. Описано освітні програми з використання штучного інтелекту. Подано результати опитувань учителів, в якому брали участь 26227 респондентів. Новизна дослідження полягає в комплексному аналізі напрацьованих міжнародною спільнотою та вітчизняними освітянами засад і практичних рішень для використання ГШІ вчителями з метою покращення їхніх педагогічних технологій та професійного розвитку. Використано методи: аналіз нормативних документів, стандартів та рекомендаційних документів ЄС щодо використання ШІ в освіті, опитування вчителів, кількісні та якісні методи опрацювання даних, систематизація та узагальнення, порівняльний аналіз українського та зарубіжного досвіду.

Питання соціально-емоційної компетентності студентів у європейській та китайській вищій освіті

2025-11-03T17:04:15+02:00

Виявлена суперечність між потребами роботодавців у висококваліфікованих майбутніх фахівцях, здатних комунікувати у професійній сфері, розв’язувати інтегральні завдання в поєднанні із соціальними проблемами, й недостатньо високим рівнем сформованості їхньої соціально-емоційної компетентності.

Мета статті є з’ясування актуальних питання соціально-емоційної компетентності студентів на основі практик європейської та китайської вищої школи у сучасних освітніх вимірах.

Низький рівень організації соціальної відповідальності в майбутніх фахівців обумовлений тим, що в закладах вищої освіти: відсутні чіткі цілі формування соціально-емоційної компетентності майбутніх фахівців; бракує гарантійних заходів щодо підвищення соціальної спроможності студентів, недостатнього фінансування ініціативних проєктів і персональної матеріальної забезпеченості тих працівників, які висувають ідеї та пропозиції щодо покращення соціальних відносин у колективі, створення естетизованого соціального середовища.

Доведено, що створення соціально-психологічного портрету майбутнього фахівця є доцільним і необхідним у будь-якій виробничій сфері, що означає потреби в переосмиленні ставлення до себе та оточуючого світу.

Акцентовано увагу на залученні майбутніх фахівців до реалізації місцевих соціальних і культурних проєктів. Рекомендовано заохочувати учасників освітнього процесу до роботи в громадських радах, освітніх хабах, волонтерських ініціативах, у спільних заходах із роботодавцями, культурними закладами, молодіжними організаціями.

Зазначено про те, що соціально-емоційна компетентність є важливим аспектом освіти в обох культурах, але підходи до її розвитку та оцінки значно відрізняються через культурні, соціальні та освітні контексти. Це підкреслює необхідність адаптації навчальних програм до специфічних потреб студентів у різних країнах.

Концептуальні основи оновлення змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів у закладах вищої педагогічної освіти на компетентнісних засадах

2025-11-01T09:59:53+02:00

Систематизовано підходи до змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів педагогічного фаху в умовах магістратури, серед яких чільне місце належить компетентнісному підходу, який відіграє важливу роль у формуванні професіоналізму майбутніх викладачів. Виявлено, що концептуальні основи оновлення змісту психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів характеризують основні конструкти теоретико-методологічних засад у педагогічних закладах вищої освіти. Визначено тенденції розвитку психолого-педагогічної підготовки, її сутність і складники. Серед концептуальних ідей оновлення змісту психолого-педагогічного складника підготовки магістрів було визначено наступні: компетентнісний підхід; орієнтація на інтегрованість і міждисциплінарність; практико-орієнтованість змісту психолого-педагогічної підготовки магістрів; орієнтація магістерської підготовки на цифовізацію освітнього простору; використання інноваційних педагогічних технологій; персоналізація та індивідуалізація освітнього процесу; посилення психологічного складника, розвиток soft skills у майбутніх викладачів тощо.

Зміст і сутність поняття організаційної культури майбутніх викладачів вищої школи

2025-08-21T13:46:19+03:00

Здійснено аналіз поняття «організаційна культура» з точки зору наук, як-от: економіка, управління, організаційна психологія, педагогіка.

Розкрито зміст і сутність поняття організаційної культури майбутнього викладача вищої школи як складного особистісного утворення. Наголошено, що організаційна культура викладача вищої школи включає не лише зовнішні правила, традиції та норми закладу вищої освіти, а й охоплює систему знань, умінь, навичок і цінностей, необхідних для ефективної організації власної науково-педагогічної діяльності та навчально-пізнавальної діяльності здобувачів і передбачає ефективну взаємодію в академічному середовищі, вміння дотримуватися норм, традицій і правил закладу вищої освіти, наявність стилю поведінки, зорієнтованого на досягнення спільних освітніх цілей.

Моделі та стратегії управління розвитком комунікативної компетентності викладачів в умовах сучасної вищої освіти

2025-10-11T13:25:45+03:00

Стаття присвячена аналізу моделей і стратегій управління розвитком комунікативної компетентності викладачів у сучасних закладах вищої освіти. Обґрунтовано актуальність проблеми, що зумовлена трансформацією освітнього середовища під впливом цифровізації, глобалізації та зростання вимог до якості професійної підготовки фахівців. Визначено, що комунікативна компетентність є інтегральною характеристикою особистості викладача, яка охоплює мовленнєвий, соціально-перцептивний, педагогічно-організаційний і цифровий компоненти. Підкреслено, що саме від рівня сформованості цих складників залежить ефективність педагогічної взаємодії, рівень академічної культури студентів і конкурентоспроможність університету в умовах глобалізованого суспільства.

Методологічною основою дослідження виступають системний і компетентнісний підходи, які дозволяють розглядати розвиток комунікативної компетентності як цілеспрямований і керований процес. У роботі проаналізовано три базові моделі управління: традиційну, інноваційну та інтеграційну. Встановлено, що найефективнішою є інтеграційна модель, оскільки вона поєднує класичні й сучасні методи, забезпечує гнучкість освітнього процесу та сталість результатів професійного зростання викладачів.

Особливу увагу приділено характеристиці управлінських стратегій: мотиваційної, ресурсної, рефлексивної та інноваційно-адаптивної. Показано, що лише їхня комплексна реалізація створює передумови для розвитку комунікативної культури викладачів, формування позитивної мотивації до самовдосконалення, забезпечення ресурсної підтримки, стимулювання професійної рефлексії та гнучкого реагування на виклики цифрового середовища.

Наукова новизна статті полягає у систематизації підходів до управління розвитком комунікативної компетентності та обґрунтуванні інтеграційної моделі як найперспективнішої для сучасної вищої школи. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованих моделей і стратегій у діяльності закладів вищої освіти для підвищення якості освітнього процесу та підготовки конкурентоспроможних фахівців.

Портрет сучасного викладача вищого військового навчального закладу

2025-10-28T20:49:15+02:00

Досліджено портрет сучасного викладача вищого військового навчального закладу в умовах трансформації освітнього простору та збройної агресії проти України. На основі аналізу наукових джерел, результатів анкетування слухачів і практичного досвіду визначено ключові риси, якими має володіти викладач вищого військового навчального закладу: педагогічна гнучкість, цифрова компетентність, критичне та креативне мислення, soft skills, здатність до неперервного саморозвитку та лідерство. Обґрунтовано, що викладач ВВНЗ є не лише носієм знань, а й наставником, стратегом й агентом змін, здатним формувати майбутніх офіцерів-лідерів.

Міждисциплінарний підхід у навчанні ерготерапевтів: інтеграція теорії та практики Кононенко Сергій

2025-10-15T11:06:07+03:00

Розглянуто концепцію міждисциплінарного підходу в підготовці ерготерапевтів як ключового чинника інтеграції теорії та практики у вищій освіті. На основі аналізу сучасних міжнародних і вітчизняних досліджень обґрунтовано необхідність упровадження інтерпрофесійного навчання (IPE), симуляційних технологій і доказового підходу у формуванні професійних компетентностей майбутніх фахівців. Запропоновано структурно-функціональну модель інтеграції, що охоплює когнітивний, практичний, міжпрофесійний і рефлексивний рівні підготовки. Визначено перспективи подальших досліджень, спрямованих на стандартизацію оцінювання міжпрофесійних компетентностей, розвиток цифрових технологій і створення національної системи доказової реабілітаційної освіти.

Емпауермент-підхід до розвитку емоційного інтелекту майбутніх учителів початкової школи в освітньому середовищі університету

2025-10-13T15:41:23+03:00

Проаналізовано джерельну базу понять «емпауермент», «педагогіка емпауерменту», «педагогіка наснаження». Розглянуто характерні особливості емпауерменту як освітньої стратегії. Аргументовано актуальність вибору цієї стратегії у розвитку емоційного інтелекту майбутніх учителів початкової школи в умовах освітнього середовища закладу вищої освіти. Встановлено, що емпауермент-підхід як інструмент розвитку емоційного інтелекту узгоджується із законами емоцій Ніко Фріджа. Охарактеризовано окремі технології, форми та методи емпауермент-педагогіки (наративна бесіда, проєкти, дискусії, дебати, диспути, рольова гра), що спрямовані на формування знань, умінь і навичок емоційного інтелекту як важливої психічної властивості, що є елементом професійних компетентностей майбутніх учителів початкової школи.

Етнопедагогічний наратив у професійній підготовці вихователів: практичні орієнтири роботи в полікультурному середовищі Манжелій Наталія, Фазан Тетяна, Вашак Оксана

2025-10-05T09:45:52+03:00

Детально проаналізовано можливості використання етнопедагогічного наративу як практичного інструменту професійної підготовки вихователів до роботи в умовах полікультурного середовища. Автори розглядають етнопедагогічний наратив як ефективний засіб інтеграції традиційної культурної спадщини у сучасний освітній процес, що сприяє збереженню ідентичності та формуванню здатності до діалогу культур.

Представлено практичні заходи, проведені кафедрою дошкільної освіти Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, які довели свою результативність у процесі формування професійної підготовки вихователів: етнопедагогічний форум «Діти світу – діти миру», майстер-клас «Народна казка як виховний інструмент», культурний квест «Скарби етнопедагогіки», етноекспедиція «Живі джерела традиції», майстерня «Дидактичні ігри на основі народних традицій», арттерапевтичний захід «Моя культурна ідентичність» та онлайн-марафон «Казковий міст культур». Зазначені формати спрямовані на розвиток у студентів уміння поєднувати теоретичні знання з практичними педагогічними діями, творчо інтерпретувати етнокультурні ресурси у виховному процесі та формувати навички взаємодії з дітьми різних етнічних груп.

Зауважено, що у процесі професійної підготовки вихователів етнопедагогічний наратив може бути реалізований через низку важливих векторів. По-перше, це використання народних казок, легенд, прислів’їв, приказок як навчального та виховного матеріалу, що дозволяє майбутнім педагогам осягати морально-етичні основи традиційної культури та водночас розуміти універсальні гуманістичні смисли, спільні для різних етносів. Не менш пріоритетним напрямом є активне залучення студентів до дослідницької діяльності (організація етноекспедицій, проведення форумів).

Структуріально-критеріальний аналіз професійно-педагогічної компетентності майбутніх докторів філософії всіх спеціальностей підготовки в умовах технічного університету

2025-10-06T07:17:15+03:00

Проведено теоретичний аналіз структурних компонентів та критеріїв професійно-педагогічної компетентності. Розкрито сутність структурних компонентів і критеріїв професійно-педагогічної компетентності майбутніх викладачів вищої школи з числа майбутніх докторів філософії, підготовку яких здійснюють за усіма спеціальностями технічного університету на основі теоретичного аналізу літературних джерел і проведеного протягом 2024/2025 навчального року опитування на базі Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Визначено структурні компоненти та критерії професійно-педагогічної компетентності майбутніх викладачів вищої школи в умовах аспірантури. Зазначено необхідність розвитку власних знань, умінь і навичок, постійний їх розвиток, необхідність професійного вдосконалення. Наголошено на необхідності саморозвитку та самоаналізу, а також рефлексії з метою розвитку професійно-педагогічної компетентності майбутніх викладачів вищої школи в умовах аспірантури.

Педагогічний потенціал трансформації змістово-стильових домінант репертуару українських поп-співаків часів повномасштабної війни

2025-10-02T11:12:47+03:00

Окреслено еволюцію змісту української поп-музики, що відбулася в умовах повномасштабної війни, та окреслено її освітній потенціал. Демонструється, що значення популярної музики не обмежується сферою розваг: вона перетворюється на засіб пізнання та фіксації досвіду, джерело підтримки та платформу для культурного спротиву. Здійснено аналіз сучасного репертуару, який виявляє зміну тематичних пріоритетів – від ліричних тем до патріотичних, громадянських і меморіальних мотивів. У цих творах приватне гармонійно поєднується з колективним, а образи фольклору інтегруються із сучасними символами опору. Відзначено стилістичні інновації, як-от: використання звукових цитат і документальних аудіофрагментів, посилення інтертекстуальних зв'язків, оновлення вокальних й інструментальних технік.

Підкреслено ключову роль мовної політики: перевага української мови у військовому репертуарі служить беззаперечним маркером позиції та відмови від культурних компромісів. Аргументовано педагогічні наслідки: військові пісні можуть використовуватися як ресурс для розвитку медіаграмотності, критичного мислення та навичок інтерпретації. Визначено практичне значення цих творів для художньої освіти, що включає аналітичні завдання та сценічні інтерпретації з урахуванням культурного контексту. Окреслено перспективи подальших досліджень, що включають вивчення сприйняття різними аудиторіями та розроблення методів інтеграції воєнного репертуару в освітні програми.

Отже, українська поп-музика воєнного часу постає не лише як «дзеркало» епохи, але й як потужний інструмент культурної комунікації та освіти.

Графічний дизайн як чинник формування професійної культури викладача музичного мистецтва

2025-10-27T09:02:08+02:00

Обґрунтовано графічний дизайн як чинник формування професійної культури викладача музичного мистецтва в умовах цифровізації освіти. Проаналізовано наукові підходи до розвитку візуально-комунікаційної компетентності та визначено її місце в професійній підготовці педагога. Запропоновано модель, що охоплює шість компонентів (ціннісний, когнітивний, комунікативний, технологічний, рефлексивний і репрезентативний) і пояснює логіку формування візуальної культури викладача. Розроблено інструментально-методичну матрицю, що конкретизує відповідність між типами візуальних завдань, педагогічними діями, очікуваними ефектами та критеріями якості. Показано педагогічний потенціал графічного дизайну у підвищенні естетичності й структурованості навчального контенту, розвитку критичного мислення та удосконаленні комунікації в мистецькій освіті. Окреслено перспективи подальших досліджень, пов’язаних із емпіричною перевіркою ефективності візуальних завдань і впровадженням цифрового портфоліо викладача як інструмента професійної репрезентації.

Педагогічний супровід здобувачів з особливими освітніми потребами: теорія та стратегії реалізації

2025-11-05T20:02:02+02:00

Акцентується увага на особливостях супроводу дітей з ООП у реальному освітньому процесі. Обґрунтовані стратегії педагогічної підтримки здобувачів з ОПП в освітньому процесі для успішної реалізації інклюзивних освітніх практик, а саме: скаффолдинг як активне залучення та максимізація спроможностей дитини з ООП через покрокову підтримку в освітньому процесі; тьюторинг як підтримка індивідуальної траєкторії навчання та виховання учня з ООП. Презентовано необхідність опановування цими стратегіями вчителями у контексті професійного стандарту.

Psychology of military teams and the problem of leadership in the works of Ukrainian psychologists and pedagogs

2025-10-04T12:40:05+03:00

Стаття присвячена проблемі військових колективів і військового керівництва. Метою цього дослідження є дослідження проблем психології військових колективів в українських педагогічних і психологічних науках. Під час дослідження було використано метод контент-аналізу. Новизна цієї статті полягає в контент-аналізі статей, книг і колективних монографій із проблеми військових колективів і військового керівництва. Україна зараз є воюючою державою. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну актуалізувало питання військової педагогіки. Важливо створити сприятливий психологічний клімат у військовому колективі. Прагнення України до інтеграції до Європейського Союзу та НАТО зафіксовано в офіційних документах. Для України важливо адаптувати діяльність військово-психологічної служби до стандартів НАТО. Досвід Ізраїлю також корисний для України. Українські вчені досягли прогресу у просуванні управління військовим складом на практиці. У статті аналізуються праці українських психологів у період з 2013 по 2022 рік. Метою статті є розкриття управлінської діяльності військового керівника в сучасних умовах. Армія складається з груп людей. Найнижчим рівнем військових команд є рота (взвод). Для офіцерів важливо встановити комунікацію з підлеглими. Офіцер повинен бути готовий взаємодіяти з формальними та неформальними лідерами груп військовослужбовців. Військовий керівник повинен мати повноваження мотивувати підлеглих до дій. Важливими рисами лідерів прямої дії є здатність керувати командою, використовуючи низку психологічних прийомів і формальних актів. Для лідера важливо вміння забезпечувати дисципліну серед підлеглих. Необхідно вміти вирішувати конфлікти, більшість із яких виникають між офіцерами та їхніми підлеглими. Командир повинен мати високі моральні якості та компетентність.

Інноваційні технології як засіб активізації комунікативної активності у немовленнєвих дітей Бондар Вікторія, Ткач Тетяна

2025-11-05T20:07:26+02:00

Зазначено, що сучасні інноваційні технології відкривають нові можливості для корекційної педагогіки, зокрема у сфері розвитку комунікативної активності у дітей із порушенням мовлення. Розглядається роль інноваційних методик і цифрових інструментів у стимулюванні мовленнєвої діяльності немовленнєвих дітей. Закцентувано увагу на використанні мультимедійних програм, інтерактивних платформ, доповненої та віртуальної реальності, а також спеціальних мобільних застосунків для альтернативної та додаткової комунікації.

Проаналізовано ефективність інтеграції цих технологій у корекційно-розвиткові заняття, а також їхній вплив на когнітивну, емоційну та соціальну сфери дитини. Особливу увагу приділено методикам, які сприяють мотивації та залученню дитини до активної взаємодії з оточенням. Наведено результати досліджень і практичного досвіду використання інноваційних технологій у роботі з немовленнєвими дітьми, що підтверджують їхню ефективність у формуванні передумов мовлення та розвитку комунікативних навичок.

Сексуальне виховання як метод профілактики сексуального насильства

2025-10-14T17:18:32+03:00

Розглянуто сексуальне виховання як ефективний метод соціально-педагогічної профілактики сексуального насильства. Підкреслено, що сексуальне насильство є серйозним порушенням прав людини та чинником, який негативно впливає на фізичне, психічне й соціальне здоров’я особистості. На основі аналізу міжнародних документів (UNESCO, WHO, UNICEF) обґрунтовано важливість комплексного сексуального виховання, спрямованого на формування у дітей і молоді знань про особисті межі, згоду, відповідальність і безпечну поведінку. Визначено завдання сексуального виховання на первинному, вторинному та третинному рівнях профілактики, що охоплюють просвітницьку діяльність, роботу з групами ризику та психосоціальну підтримку постраждалих. Зроблено висновок, що сексуальне виховання є важливим інструментом формування культури взаємин, попередження насильства та розвитку соціально зрілої, відповідальної особистості.

Логопедичний супровід дітей із рас у закладах дошкільної освіти: досвід, виклики та перспективи

2025-11-06T06:26:13+02:00

Висвітлено особливості логопедичної роботи з дітьми молодшого дошкільного віку з розладами аутистичного спектра (РАС). Проаналізовано основні мовленнєві порушення, визначено ефективні методи і прийоми корекційної допомоги, зокрема візуальні підказки, альтернативну комунікацію, сенсорну інтеграцію. Подано результати анкетування логопедів, що працюють у закладах дошкільної освіти з інклюзивними та спеціалізованими групами. Встановлено труднощі у роботі з дітьми з РАС, а також окреслено потреби фахівців у методичному забезпеченні. Акцент зроблено на необхідності комплексного підходу до формування мовлення та подальшої соціалізації дитини.

Роль особистісної мотивації в процесі самовдосконалення співробітників Національної поліції України

2025-10-16T08:16:20+03:00

Досліджено значення особистісної мотивації як ключового чинника, що визначає ефективність процесу самовдосконалення працівників Національної поліції України. Наголошено, що сучасна професійна діяльність поліцейських потребує не лише компетентності, а й внутрішньої готовності до розвитку, самоконтролю, вдосконалення морально-вольових якостей.

Розкрито сутність поняття «особистісна мотивація» та її місце в структурі професійного становлення правоохоронців. Проаналізовано наукові підходи до розуміння мотиваційних процесів, визначено чинники, що формують потребу в саморозвитку. Самовдосконалення розглянуто як неперервний динамічний процес пошуку ефективних стратегій розвитку професійних і особистісних ресурсів.

Запропоновано практичні рекомендації щодо підвищення мотиваційного потенціалу поліцейських через психологічні тренінги, програми саморефлексії, створення сприятливого професійного середовища для ініціативності й розвитку.