Імідж сучасного педагога

Книга Еклезіаста як духовно-етичний ресурс реабілітації учасників бойових дій у контексті неформальної освіти

Володимир Валентинович Погребной — 2026-02-25

Статтю присвячено аналізу Книги Еклезіаста як духовно-етичного ресурсу реабілітації учасників бойових дій у контексті неформальної освіти. Актуальність дослідження зумовлена зростанням потреби у комплексних гуманітарних підходах до подолання посттравматичних наслідків війни, зокрема екзистенційних криз, моральних травм, втрати сенсу життя та соціальної дезадаптації ветеранів. Особливу увагу зосереджено на екзистенційній проблематиці Книги Еклезіаста, яка осмислює досвід втрати, страждання, обмеженості людських зусиль і пошуку сенсу в умовах радикальної нестабільності буття. Показано, що ключові мотиви Еклезіаста: крихкість людських досягнень, цінність часу, відповідальність за власний вибір і переосмислення праці та жертовності є концептуально співзвучними внутрішнім переживанням осіб із бойовим досвідом. Доведено, що інтеграція текстів Еклезіаста в освітні практики неформальної освіти створює простір для безпечного осмислення травматичного досвіду, формування нових смислів і відновлення відчуття екзистенційної впорядкованості.

У висновках обґрунтовано, що Книга Еклезіаста може виступати ефективним духовно-етичним інструментом реабілітації, доповнюючи психологічні та соціальні інтервенції. Освітній процес, побудований на міждисциплінарному поєднанні богословського, філософського та психосоціального знання, сприяє зниженню рівня внутрішнього конфлікту, профілактиці деструктивних поведінкових проявів і формуванню стійкої життєвої позиції ветеранів у мирних умовах.

Вплив педагога на розвиток соціальних компетентностей учнів у сучасній чеській освітній системі

Лариса Борисівна Лук'янова — 2026-02-25

Розглянуто професійні навички вчителя як ключовий чинник формування соціальних компетентностей учнів у сучасному освітньому середовищі. Здійснено аналіз основних груп професійних навичок педагога: предметно-специфічних, дидактичних, діагностичних і соціальних, а саме з акцентом на важливість останніх для налагодження ефективної міжособистісної взаємодії у школі. Особливу увагу приділено досвіду Чеської Республіки, де розроблено низку підходів до розвитку соціально-емоційної компетентності вчителів. Обґрунтовано, що саме соціальні навички – емпатія, вміння слухати, повага до різноманіття, конструктивна комунікація – сприяють створенню сприятливого освітнього клімату, підвищують ефективність педагогічного впливу та забезпечують розвиток особистості учня. Результати сучасних досліджень доводять, що професійна компетентність учителя має формуватися комплексно, з урахуванням не лише академічних знань, а й соціальної взаємодії як інструменту навчання та виховання. Зроблено висновок про доцільність інтеграції зазначених підходів у підготовку українських педагогів у контексті реформування освіти.

Міжнародні гранти в аспекті підвищення якості шкільної освіти: досвід міста Кременчука

Олена Вікторівна Білоножко — 2026-02-25

Розглядається участь закладів загальної середньої освіти м. Кременчука у міжнародних грантових конкурсах і проєктах. Підкреслюється, що участь закладів освіти у міжнародних грантових програмах є ефективним інструментом подолання кризових явищ в освіті в умовах війни. Обґрунтовується потреба в опануванні керівниками закладів освіти грантових інструментів, міжнародних програм підтримки та навичок стратегічного фінансового планування. Аналізуються результати участі у конкурсі «Школа освітніх управлінців 2025» ініціативи «STEM для громади: спільний простір розвитку», що базується на створенні мережі лабораторій-майданчиків у закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО) та формуванні сильної системи партнерств. Наголошується на тому, що міжнародні гранти є одним із ключових інструментів модернізації шкільної освіти Кременчука. Вони сприяють упровадженню інноваційних практик, які без зовнішньої підтримки були б фінансово недоступними. Заклади освіти, що беруть участь у міжнародних проєктах, демонструють вищий рівень управлінської автономії, здатність до довгострокового планування, активне використання аналітичних інструментів і проєктного менеджменту. Акцентується позитивний вплив участі ЗЗСО у міжнародних грантових програмах на якість шкільної освіти.

Емоційний інтелект як домінанта конструктивної взаємодії майбутніх педагогів в інклюзивному освітньому просторі

Марина Вікторівна Гриньова — 2026-02-25

Здійснено теоретико-методологічний аналіз емоційного інтелекту як провідної психологічної домінанти конструктивної взаємодії майбутніх педагогів в інклюзивному освітньому просторі. Обґрунтовано актуальність розвитку емоційного інтелекту в системі професійної підготовки педагогічних кадрів, визначено його структурні компоненти та функції у процесі міжособистісної взаємодії з дітьми із особливими освітніми потребами. Проаналізовано вплив емоційного інтелекту на формування педагогічної толерантності, емпатії, емоційної саморегуляції та здатності до конструктивного вирішення професійних ситуацій. Зроблено висновок про необхідність цілеспрямованого впровадження програм розвитку емоційного інтелекту в освітній процес педагогічних закладів вищої освіти.

Презентовано авторську освітню програму розвитку емоційного інтелекту майбутніх педагогів в інклюзивному освітньому просторі. Програмва структурована на вісім занять, кожне з яких послідовно поглиблює уявлення учасників про емоційний інтелект і розширює можливості його практичного застосування в умовах інклюзивної освіти. Особлива увага приділяється її практичній реалізації.

У результаті дослідження встановлено, що розвинений емоційний інтелект сприяє формуванню емпатії, емоційної стійкості, асертивної поведінки та навичок саморегуляції, необхідних для ефективної професійної діяльності педагога в умовах інклюзивної освіти. Зазначені якості забезпечують створення психологічно безпечного освітнього середовища, підвищують результативність педагогічної взаємодії та зменшують ризик професійного емоційного виснаження.

Psychological readiness of teachers to organization of student stem projects

Nataliia Ivanytska — 2026-02-25

Досліджено психологічну готовність педагогів до впровадження STEM-навчання в закладах загальної середньої освіти. Проаналізовано результати опитування вчителів природничо-математичного циклу на основі виокремлення трьох ключових чинників впливу на їхню педагогічну діяльність: професійну підготовку, матеріально-технічну базу та науково-методичний супровід.

Висвітлено роль проєктного менеджменту як інструменту подолання освітніх втрат учнів, зокрема через використання вчителями відповідних методик. Особливу увагу приділено психологічним бар’єрам у педагогічних працівників, а також методам їх подолання через створення професійних спільнот, систему мотивації та поступову інтеграцію STEM-елементів у навчанні учнів.

Доведено, що системна підтримка з боку адміністрації та неперервний професійний розвиток педагогічних працівників є вирішальними для формування впевненості вчителів у реалізації інноваційних освітніх проєктів.

Застосування біомеханічно-адаптованих вправ і рухливих ігор в інклюзивній освіті

Олена Іванівна Антонова — 2026-02-25

Проаналізовано адаптовані програми інклюзивного фізичного виховання з використанням рухливих ігор. Обґрунтовано актуальність теми щодо застосування біомеханічно-адаптованих фізичних вправ в інклюзивній освіті у зв’язку з тим, що кількість дітей, які потребують корекції фізичного розвитку, постійно зростає, й відповідно до цього зростає потреба у програмах адаптивного фізичного виховання дітей із різними нозологічними порушеннями. Матеріалом дослідження стали наукові праці вітчизняних авторів, практичний досвід реалізації адаптивних програм при різних нозологічних порушеннях.

Було запропоновано наступні рекомендації щодо розроблення програм інклюзивного фізичного виховання для дітей з особливими освітніми потребами: необхідно використовувати біомеханічні принципи для визначення правильних навантажень і техніки виконання вправ, щоб уникнути перенапруги та травм у людей з обмеженими можливостями; включати у програми інклюзивного фізичного виховання спеціальні фізичні вправи та ігри, що розроблені з урахуванням їхніх індивідуальних можливостей.

Роль академічних профілів у професійному зростанні викладачів і порівняльний аналіз ORCID, Google Scholar та ResearchGate

Роман Антонович Нанівський — 2026-02-25

Стаття присвячена дослідженню ролі академічних профілів у професійному зростанні викладачів закладів вищої освіти України та порівняльному аналізу платформ ORCID, Google Scholar і ResearchGate. Узагальнено, що на сучасному етапі науково-освітня діяльність дедалі більше орієнтується на відкритість, видимість і якість результатів, а академічні профілі стають електронними візитівками дослідників, інструментом формування репутації, комунікації й міжнародної співпраці. Проведений аналіз переваг і недоліків кожної платформи продемонстрував, що ORCID забезпечує унікальну ідентифікацію авторів, Google Scholar – широке індексування публікацій й оцінювання цитованості, а ResearchGate – поєднує наукометричні інструменти та соціальні функції для наукової взаємодії. Дослідження підтверджує, що комплексне використання зазначених платформ сприяє підвищенню наукової видимості, ефективній міжнародній співпраці та професійному розвитку викладачів.

Штучний інтелект у STEM-орієнтованому навчанні комп’ютерної математики майбутніх учителів інформатики і математики

Тетяна Володимирівна Кондратенко — 2026-02-25

Досліджується методика інтеграції штучного інтелекту в STEM-орієнтоване навчання комп’ютерної математики під час підготовки майбутніх учителів інформатики та математики. Обґрунтовано роль штучного інтелекту як одного з векторів розвитку сучасної освіти, що забезпечує персоналізацію навчання та автоматизацію оцінювання. Розглянуто потенціал генеративного штучного інтелекту для візуалізації складних математичних моделей та розв’язання прикладних інженерних задач у середовищі систем комп’ютерної математики. Акцентовано увагу на формуванні ШІ-компетентності педагогів як критичної складової роботи в Новій українській школі. Визначено переваги та етичні виклики впровадження великих мовних моделей у підготовку вчителів природничо-математичного профілю. Доведено, що інтелектуальні системи сприяють розвитку критичного мислення та здатності до розв’язання міждисциплінарних проблем. Окреслено перспективи використання імерсивних технологій та інтелектуальних агентів як партнерів у навчанні.

Професійна комунікація викладача як складник позитивного педагогічного іміджу в медичній освіті

Оксана Миколаївна Воробйова — 2026-02-25

Здійснено теоретичний аналіз та емпіричне обґрунтування ролі професійної комунікації викладача як ключового складника формування позитивного педагогічного іміджу в системі медичної освіти. Розкрито зміст і структуру професійної комунікації викладача медико-фармацевтичного коледжу, визначено її основні компоненти (інформаційний, мотиваційний, рефлексивно-оцінний) і функції. Проаналізовано значення вербальних і невербальних засобів спілкування, етичного складника та інтерактивних методів навчання у педагогічній взаємодії. За результатами анкетування студентів і викладачів підтверджено провідну роль професійної комунікації у формуванні позитивного педагогічного іміджу та комфортного освітнього середовища.

Розробка тематичного заняття з вищої математики, присвяченого внеску Михайла Остроградського у математичну науку

Олена Сергіївна Грицюк — 2026-02-25

Статтю спрямовано на науково-методичне обґрунтування структури та змісту тематичного заняття щодо аналізу педагогічних можливостей історичного підходу, а також висвітлення основних аспектів наукової спадщини відомого математика минулого Михайла Остроградського.

Мета статті полягає в осмисленні наукової спадщини відомого математика Михайла Остроградського в аспекті історичного підходу до навчання вищої математики здобувачів освіти різних спеціальностей.

Акцентовано увагу на методичній доцільності використання наукових внесків Остроградського як засобу поглиблення розуміння здобувачами різних спеціальностей складних тем із вищої математики.

Зроблено висновок щодо ефективності поєднання історичного підходу з інноваційними методами навчання, що оптимізує структуру заняття, підвищує рівень мотивації здобувачів вищої освіти і забезпечує глибше засвоєння матеріалу.

Еволюція методів викладання «безпекознавства» та «цивільного захисту» у вищій школі

Юлія Анатоліївна Срібна — 2026-02-25

Досліджено еволюцію методичного забезпечення викладання дисциплін безпекового циклу в закладах вищої освіти (ЗВО) України. Проаналізовано перехід від військово-орієнтованих, директивних методів радянської доби до сучасного компетентнісного та практико-орієнтованого підходу, спричиненого як освітніми реформами, так і реаліями російсько-української війни. Особливу увагу приділено впровадженню інноваційних технологій, зокрема гейміфікації, VR/AR-симуляцій та методик ситуаційного навчання (Case Study), що є ключовими для формування життєво необхідних навичок. Визначено, що ефективність викладання «Захисту України» у вищій школі залежить від здатності педагогів інтегрувати передовий військовий досвід та цифрові інструменти.

Формування мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку в партнерській художньо-продуктивній діяльності

Лілія Василівна Зімакова — 2026-02-25

Здійснено теоретичний аналіз проблеми формування мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку в умовах партнерської художньо-продуктивної діяльності. Обґрунтовано доцільність діяльнісно-комунікативного та синергетичного підходів до організації освітнього процесу в закладі дошкільної освіти.

Розкрито потенціал художньо-продуктивної діяльності як середовища розвитку діалогічного, монологічного й рефлексивного мовлення дошкільників. Особливу увагу приділено феномену «точок біфуркації» як критичних моментів партнерської взаємодії, у яких мовлення виконує смислотворчу та регулятивну функції.

На прикладі екологічно спрямованого проєкту «Екологічна стежина» проілюстровано реальні мовленнєві практики дітей, що виникають у процесі спільної творчості. Зроблено висновок про ефективність партнерської художньо-продуктивної діяльності для формування мовленнєвої компетентності дошкільників.

Сучасні підходи до розвитку сенсорно-пізнавальної та логіко-математичної компетентностей дітей дошкільного віку

Дарія Олександрівна Труш — 2026-02-25

Проаналізовано наукові погляди зарубіжних і вітчизняних учених щодо ролі сенсорного виховання та логіко-математичного розвитку у всебічному становленні особистості дошкільника. Акцентовано увагу на доцільності інтеграції сенсорно-пізнавального та логіко-математичного розвитку як ефективного засобу формування цілісної картини світу у дітей дошкільного віку. Розкрито зміст і можливості інтегративного підходу в організації освітнього процесу закладу дошкільної освіти, зокрема через використання інноваційних ігрових технологій, дослідницької діяльності та практично орієнтованих форм роботи. Особливу увагу приділено використанню елементів ароматерапії як засобу стимулювання сенсорних відчуттів, емоційної сфери та пізнавальної мотивації дітей у поєднанні з виконанням логіко-математичних завдань.

Fostering of preschool children’s cognitive and creative potential during the transition to school

Nataliia Sulaieva — 2026-02-25

Проаналізовано сучасні теоретичні підходи та наукові дослідження, присвячені проблемі розвитку когнітивно-творчого потенціалу дітей дошкільного віку в умовах переходу до шкільного навчання. Встановлено, що зазначений період є визначальним для формування інтегрованих когнітивних і творчих компетентностей, необхідних для успішної освітньої діяльності та соціальної адаптації дитини. Визначено змістові характеристики когнітивно-творчого потенціалу як цілісного утворення, що охоплює розвиток мислення, пам’яті, уваги, уяви та креативності. Виокремлено педагогічні умови, що забезпечують ефективний розвиток зазначеного потенціалу, зокрема використання ігрових, дослідницьких і мистецьких форм роботи, створення емоційно підтримувального освітнього середовища та забезпечення наступності між дошкільною і початковою освітою. Умотивовано доцільність інтеграції когнітивних і творчих компонентів у процесі підготовки дітей до школи. Вивчено та порівняно вітчизняний і міжнародний досвід упровадження інтегрованих підходів у практику закладів дошкільної освіти. Узагальнено результати наукових напрацювань і педагогічних практик у зазначеній сфері. Розроблено та запропоновано рекомендації щодо організації навчальної діяльності й освітнього середовища, спрямованих на комплексний розвиток когнітивно-творчого потенціалу дітей старшого дошкільного віку. Підсумовано, що системна реалізація окреслених підходів сприяє успішній адаптації дитини до шкільного навчання.

Visualization of language material in primary school English lessons within a blended learning context

Olha Palekha — 2026-02-25

Розглянуто проблему використання засобів візуалізації в процесі навчання англійської мови учнів початкових класів в умовах переходу до змішаного формату навчання. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю адаптації методик викладання до психофізіологічних особливостей сучасних дітей, так званих «цифрових аборигенів», для яких характерне кліпове мислення та потреба в динамічному візуальному контенті. Авторка наголошує, що в умовах змішаного навчання, де безпосередній контакт з учителем початкових класів обмежений, візуалізація трансформується з допоміжного ілюстративного елемента на ключовий дидактичний інструмент, що виконує роль «когнітивного містка» та компенсує відсутність мовного занурення.

Метою статті є теоретичне обґрунтування та класифікація технік візуалізації, а також аналіз методичних особливостей їхнього впровадження. У статті виокремлено та охарактеризовано п’ять груп технік: піктографічні техніки, семіотичні техніки, мультимодальні техніки, символічні техніки, техніки цифрової візуалізації.

У висновках підкреслено, що ефективність візуалізації залежить від методичної компетентності вчителя, який має бути не лише транслятором знань, а й фасилітатором, навчаючи учнів декодувати візуальну інформацію. Інтеграція пропонованих технік сприяє зниженню когнітивного навантаження, підвищенню мотивації та формуванню іншомовної комунікативної компетентності молодших школярів.

Європейська ідентичність: методологічний аналіз та емпіричне дослідження

Тетяна Володимирівна Водолазська — 2026-02-25

Досліджується трансформація європейської ідентичності в українському суспільстві на прикладі мешканців Полтавської області у 2013–2024 роках. Методологія включала соціологічні опитування, кореляційний і факторний аналіз. Результати виявили значні зрушення: війна стала ключовим чинником євроінтеграційних настроїв (70% серед молоді), зросла важливість демократії (+0.6 бала) та толерантності (+0.9 бала), особливо серед старшого покоління. Віковий скептицизм щодо Європи значно зменшився (з r=0.82 до r=0.45), а питання безпеки об’єднало 62% дисперсії чинників. Доведено, що європейська ідентичність в Україні перейшла від абстрактної «ідеї» до практичної «практики», заснованої на безпековій парадигмі. Ці результати підкреслюють, що європейська ідентичність в Україні перестає бути політичним концептом, перетворюючись на соціокультурну реальність, яка поєднує індивідуальні цінності з колективним прагненням до безпеки та стабільності. Подальші дослідження мають зосередитись на механізмах інституційної підтримки цієї ідентичності в умовах повоєнного відновлення.

Інтеграція моделі «перевернутого навчання» та інструментарію неформальної освіти у процесі фахової підготовки спеціалістів

Ростислав Ігорович Королюк — 2026-02-25

Обґрунтовано доцільність інтеграції моделі «перевернутого навчання» та ресурсів неформальної освіти у процес підготовки здобувачів інженерних спеціальностей, зокрема спеціальності 174 «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка».

Проаналізовано сучасні наукові дослідження щодо застосування flipped classroom, хмаро орієнтованих освітніх середовищ і масових відкритих онлайн-курсів у вищій освіті.

Виявлено недостатню розробленість інтегрованого підходу, який поєднує перевернуте навчання, гнучкий вибір мови програмування та механізми зарахування результатів неформальної освіти.

Запропоновано модель електронного навчального курсу, що забезпечує персоналізацію освітніх траєкторій і підвищує практичну спрямованість підготовки майбутніх інженерів.

Вербалізація математичних виразів у системі алгебраїчної пропедевтики Нової української школи: формування предметних компетентностей і soft skills у молодших школярів

Наталія Дмитрівна Карапузова — 2026-02-25

Розглянуто проблему вербалізації математичних виразів у системі алгебраїчної пропедевтики Нової української школи як важливого чинника формування предметних компетентностей і розвитку soft skills у молодших школярів. Теоретично обґрунтовано значення мовно-логічної активності учнів у процесі засвоєння математичних понять, що забезпечує інтеграцію когнітивних, комунікативних і креативних умінь. Особливу увагу приділено методичному аспекту використання таблиці кодування вербальних описів виразів як ефективного інструмента систематизації навчального матеріалу та переходу від природномовних конструкцій до символічно-знакових форм мислення і навпаки. Показано, що вербалізація математичних виразів сприяє розвитку критичного та аналітичного мислення, комунікативних навичок, здатності до саморегуляції навчальної діяльності, що відповідає концептуальним засадам Нової української школи. Практичне значення дослідження полягає у можливості інтеграції запропонованих методичних підходів у навчальні програми початкової школи, а перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням цифрових та інтерактивних інструментів вербалізації математичних виразів.

Підготовка керівника закладу освіти до стратегування в умовах сьогодення на засадах компетентнісного підходу

Олександра Іванівна Мармаза — 2026-02-25

Виявлено виклики сьогодення: непередбачуваність зовнішнього середовища, воєнний стан у країні, соціально-економічні потрясіння, реформування освіти, швидкі технологічні зміни, що зумовлюють особливості стратегування в закладі освіти.

Обґрунтовано теоретичні та практичні аспекти підготовки керівника закладу освіти до стратегування в умовах невизначеності на засадах компетентнісного підходу.

Визначено принципи та інструменти формування необхідних компетентностей керівника, які дозволяють успішно реалізувати стратегічне управління: системне та критичне мислення, лідерство та управління змінами, комунікаційна та колегіальна компетентність, компетентність управління ресурсами та ризиками.

Quasi-Professional Educational Environment in the Professional Training of Future Managers

Maryna Shlenova — 2026-02-25

Здійснено ґрунтовне теоретико-методологічне обґрунтування сутності та педагогічного потенціалу квазіпрофесійного освітнього середовища як системоутворювального чинника професійної підготовки майбутніх менеджерів у закладах вищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю трансформації традиційної освітньої парадигми в умовах цифрової економіки, зростання невизначеності управлінських процесів і підвищення вимог до адаптивності фахівців. Автори доводять, що традиційна репродуктивна модель навчання, зорієнтована на трансляцію нормативних знань, не забезпечує формування цілісної управлінської компетентності, здатної функціонувати в умовах ризику та багатоваріантності рішень.

На основі аналізу наукового дискурсу та порівняння традиційної й квазіпрофесійної моделей підготовки визначено, що квазіпрофесійне освітнє середовище є спеціально організованим проміжним простором, який інтегрує навчальний, квазіпрофесійний і професійний контексти. Доведено, що методологічним фундаментом такого середовища виступає єдність діяльнісного, контекстного, імітаційного та рефлексивного підходів. Це дозволяє здійснювати поступовий перехід студента від позиції пасивного споживача інформації до позиції активного суб’єкта професійної діяльності.

У роботі розкрито специфіку моделювання управлінської діяльності, яка, на відміну від стабільних алгоритмічних процедур, характеризується нелінійністю, комунікативною напруженістю та необхідністю прийняття рішень в умовах неповної інформації. Ключовим механізмом професійного становлення визначено систему квазіпрофесійних управлінських завдань, що не мають однозначних рішень і вимагають від здобувача комплексного аналізу ситуації, стратегічного мислення та відповідальності за наслідки обраних дій.

У висновках стверджується, що впровадження квазіпрофесійного освітнього середовища дозволяє подолати розрив між теоретичною підготовкою та реальною практикою, забезпечуючи формування менеджера нового типу – рефлексивного, адаптивного, здатного до критичного мислення та ефективної діяльності в умовах динамічних організаційних змін.

Дидактичні умови формування іміджу майбутніх менеджерів освіти у процесі професійної підготовки

Денис Євгенійович Беседін — 2026-02-25

Статтю присвячено висвітленню дидактичних умов формування професійного іміджу майбутніх менеджерів освіти у процесі їхньої фахової підготовки. Уточнено комплекс умов, що забезпечують ефективність іміджевої підготовки. Експертне оцінювання засвідчило їхню значущість і дозволило впорядкувати умови за ступенем впливу на розвиток ключових компонентів іміджу. Доведено провідну роль умов: формування готовності до самовдосконалення; впровадження індивідуального підходу в освітній процес. Перша умова забезпечує внутрішній потенціал професійного зростання здобувачів, а друга – відповідність освітнього середовища індивідуальним можливостям студента.