Імідж сучасного педагога

Педагогічні умови організації освітнього простору в інклюзивному класі початкової школи

Наталія Олегівна Семеній — 2024-09-25

Розглядаються педагогічні умови, які є необхідними для організації успішного освітнього простору в інклюзивному класі початкової школи. Такими є: індивідуалізація навчання, колаборативне навчання, доступність навчального середовища, розвиток емпатії та толерантності, постійний розвиток учителів, педагогічна взаємодія з батьками. Аналізуються особливості створення сприятливого освітнього простору, що забезпечує рівні можливості для навчання всіх учнів незалежно від їхніх особливих освітніх потреб. Піддаються аналізу ключові аспекти, що дозволяють створювати середовище, в якому учні можуть гармонійно розвиватися та успішно навчатися в умовах інклюзії. Аргументується необхідність постійної роботи вчителів та інших учасників освітнього процесу над урізноманітненням методів, прийомів і технологій навчання в інклюзивному класі початкової школи для покращення інклюзивної практики в освіті.

Формування логіко-математичної компетентності дітей дошкільного віку засобами сучасних ігрових технологій

Дарія Олександрівна Труш — 2024-09-25

Розглянуто питання особливостей формування логіко-математичної компетентності дошкільників засобами сучасних ігрових технологій. З’ясовано, що серед дітей дошкільного віку можна виділити тих, які успішно засвоюють зміст математичної освіти та тих, хто не може засвоїти елементарні математичні уявлення у традиційній формі подання інформації. Доведена доцільність пошуку таких форм роботи, які б давали позитивний результат. Насамперед, це використання вихователями закладів дошкільної освіти сучасних ігрових технологій. Схарактеризовано особливості використання «Паличок Кюїзенера» у процесі формування логіко-математичної компетентності дітей дошкільного віку.

Ознайомлення здобувачів освіти з правами дітей засобами українських народних казок

Наталія Михайлівна Степанова — 2024-09-25

Сучасні українські реалії вказують, що соціальна сфера займає одну з найважливіших ролей у житті суспільства. Особливо загостреною стала ситуація щодо збереження соціальних інтересів кожного громадянина України, зокрема й прав людини, з лютого 2022 року, із часу повномасштабного вторгнення Російської Федерації в нашу країну. У дослідженні з’ясовуються актуальні можливості ознайомлення здобувачів освіти з правами дітей засобами українських народних казок.

Виховний потенціал української народної казки обумовлений реалізацією загальнокультурних норм і культуротворчих функцій виховання. Автор наводить багато сюжетних прикладів із українських народних казок, як навчально-дидактичних матеріалів. На їх основі можна не лише ознайомлювати учасників освітнього процесу з правами дітей, а й проводити навчання щодо з’ясування їхніх порушень та уроків захисту.

Information and communication competence of the educator in the modern world: analysis of international approaches

Джозеп Бургая Рієра — 2024-09-25

Сьогодні система освіти відчуває значний прогрес у інформаційно-комунікаційних технологіях та їх вплив на освітній процес і навчання молоді. Для освітян особливо важливо вміти орієнтуватися у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, застосовувати їх відповідно до своїх потреб, розвивати та покращувати якість свого життя. Компетентність у розвитку інформаційно-комунікаційних технологій вважається основною компетентністю. Компетентність – це доведена здатність застосовувати знання, навички, особисті, соціальні та/або методологічні здібності в роботі та навчанні, а також у професійному та особистому розвитку. Компетентність – це результат професійного досвіду, наслідок його накопичення протягом професійного життя та діяльності, що забезпечує глибоке розуміння своєї справи, суті виконуваної роботи, шляхів і способів досягнення цілей та вміння правильно оцінювати професійну ситуацію. та прийняти з цього приводу необхідне рішення. Структура компетентності включає такі основні елементи, як знання, досвід, професійна культура, особистісні якості фахівця. Компетентність вихователя зумовлена особливостями, багатством, різноманітністю та інтеграцією професійного досвіду та визначається особистістю та її організаційною культурою. Одним із основних компонентів комунікативної компетентності вихователів визнано інформаційну компетентність . Під інформаційно-комунікаційною компетентністю розуміється здатність людини орієнтуватися в інформаційному просторі, оперувати даними на основі використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій відповідно до потреб ринку праці та ефективно виконувати професійні обов’язки. Педагог із високим рівнем інформаційно-комунікаційної компетентності здатний активно формувати поняття як одиниці психічних ресурсів свідомості та інформаційну структуру, що відображає знання та досвід людини .

Удосконалення дизайну освітніх програм зі спеціальності 101 «Екологія» відповідно до потреб ринку праці

Юрій Андрійович Скиба — 2024-09-25

Здійснено аналіз профілів освітніх програм підготовки бакалаврів екології за спеціалізацією «Екологія» та встановлено, які загальні компетентності, що відповідають вимогам ринку праці формуються у процесі професійної підготовки. Водночас виявлено, що низка затребуваних на ринку праці загальних компетентностей відсутні у бакалаврських освітніх програмах зі спеціальності 101 «Екологія» за спеціалізацією «Екологія». Запропоновано закладам вищої освіти запроваджувати наступні механізми та інструменти, що дають можливість якнайшвидше вдосконалювати освітні програми відповідно до потреб ринку праці, а саме: внутрішнє оцінювання; зовнішнє оцінювання; відстеження тенденцій; залучення зацікавлених сторін. Крім того, рекомендовано закладам вищої освіти вдосконалити дизайн бакалаврських освітніх програм зі спеціальності 101 «Екологія» за спеціалізацією «Екологія» та передбачити формування загальних компетентностей, що потребує ринок праці, а саме: критичне мислення, творчість, креативність, співпраця, емоційний інтелект, продуктивність (тайм-менеджмент) та ініціативність. Формування у випускників закладів вищої освіти затребуваних на ринку праці загальних компетентностей сприятиме розширенню їхніх можливостей працевлаштування.

Board-printed games as historical and pedagogical phenomenon

Olena Hnizdilova — 2024-09-25

Актуалізується генезис настільно-друкованих ігор в історико-педагогічній площині. Встановлено, що настільно-друкована гра займала вагоме місце в організації ігрової діяльності дітей у закладах освіти: дошкільному закладі та початковій школі. Настільно-друкована гра позитивно впливала на розвиток психіки та свідомості дітей, була одним із засобів формування уявлень про навколишній світ, його явища та об’єкти, сприяла розвитку мовлення, творчості, створювала підґрунтя для спільної діяльності дітей. Метою представленої статті стало дослідження настільно-друкованої гри як історико-педагогічного феномену. Для ґрунтовного дослідження заявленої теми були використані методи теоретичного рівня – аналіз, синтез, узагальнення та систематизація. На основі архівних та ігрових матеріалів фондів Державного музею іграшки Міністерства освіти і науки України та праць вченої Т. Пржегодської висвітлено класифікації досліджуваних ігор: класифікація єдиного в Україні зібрання настільно-друкованих ігор, за якою розділені ігрові матеріали в архівному відділі Державного музею іграшки; класифікація відповідно до архівного документу «Педагогічні та художні вимоги до поліграфічних ігор» (1970); класифікація вченої Т. Пржегодської, представленої у праці «Від іграшки – до книжки» (1977). Поруч із цим, завдяки аналізу джерел 50–90-х рр. ХХ ст. та інтенсивному розвитку ігрової діяльності дітей дошкільного віку у роботі розкрито основні тенденції, що окреслюють перспективу подальшого розвитку й трансформації використання настільно-друкованих ігор у сучасному освітньому просторі закладів дошкільної освіти. Практична цінність роботи полягає в тому, що вперше цілісно проаналізовано наукові матеріали дослідження настільно-друкованих ігор у 50–90-ті рр. ХХ ст.; представлено класифікації настільно-друкованих ігор; розкрито основні тенденції, що окреслюють перспективи подальшого розвитку й трансформації використання настільно-друкованих ігор у сучасному освітньому просторі.

The use of immersive technologies in education: analysis of scientific studies in the SCOPUS bibliographic database for the period 2015–2023

Наталія Олександрівна Кушнір — 2024-09-25

Сучасні виклики суспільства, такі як: COVID-19, військові конфлікти, що неможливо або суттєво обмежують доступ студентів та учнів до лабораторій, тренувальних комплексів, спеціалізованих класів та іншої освітньої інфраструктури, залишають нові завдання перед системою освіти. Доступ до лабораторних і тренувальних комплексів є місцем у розрізі підготовки широкого кола майбутніх фахівців: інженерів, штурманів, пілотів, лікарів, учителів природничих наук та ін. Результати їхньої підготовки залежать від доступу до знаряддя та обладнання, яке вони використовують у подальшій професійній діяльності. Також важливим аспектом організації ефективного навчання є врахування особливостей сучасного покоління здобувачів освіти та їхніх освітніх потреб. Одним із перспективних напрямів побудови освітнього процесу є використання іммерсивних технологій, що є підґрунтям створення метавсесвіту (metaverse). З урахуванням швидкої еволюції концепції метавсесвіту, значних інвестицій у розробку технологій метавсесвіту, активного розвитку різних сфер бізнесу в метавсесвіті та суттєвого впливу даних технологій на різні сфери життя суспільства, є розуміння поточного масштабу метавсесвіту та подальших наслідків, зокрема для системи освіти. Проаналізовано результати досліджень, які виконувалися на перетині понять «іммерсивний», «метавсесвіт» та «освіта» (у різних написаннях і з розширенням до конкретних іммерсивних технологій, як-от: AR, VR, MR), представлені в базі наукових публікацій Scopus з акцентом на період 2018–2023 років. У статті представлена методологія відбору та обробки даних. Проведений відбір даних було опрацьовано зокрема методом наукового катування, що дало можливість виділити галузі, в яких є найбільша кількість досліджень з обраної тематики; кластеризувати напрями, у яких проводилися дослідження; авторів, які активно займаються досліджуваною тематикою, а також застосовуються перспективні напрямки подальших досліджень. Зазначимо, що кожен із виділених напрямів використання метавсесвіту та іммерсивних технологій в освіті має широке коло питань, що потребують глибшого наукового пошуку.

Дослідницько-експериментальний напрям підготовки майбутніх учителів математики до професійної діяльності в закладах позашкільної освіти

Надія Іванівна Білик — 2024-09-25

Позашкільна освіта – сукупність знань, умінь і навичок, які отримують вихованці, учні і слухачі в позашкільних закладах освіти, а саме у час вільний від навчання. Важливо, щоб кожну дитину супроводжували по життю чуйні батьки, добрі друзі та розумні небайдужі педагоги. Тому акцентуємо увагу на якісній підготовці майбутніх учителів математики до професійної діяльності в закладах позашкільної освіти.

Мета статті: розкриття та реалізація особистісного потенціалу обдарованої учнівської та студентської молоді, підготовка майбутніх учителів математики до професійної діяльності в умовах загальної глобалізації суспільства, формування наукової еліти нації, що є провідними завданнями дослідницько-експериментального напряму сучасної позашкільної освіти.

Майбутні вчителі математики повинні бути обізнаними у тому, що будинки дитячої та юнацької творчості розробляють низку навчальних програм для дослідницько-експериментального напряму. Ці програми охоплюють різноманітні теми в науці. Учасники програм можуть вибирати курси відповідно до своїх інтересів і спеціалізуватися у конкретних наукових галузях.

Висновки статті сприяють розвитку дослідницько-експериментальному напряму у підготовці майбутніх учителів математики до професійної діяльності у позашкільній освіті. Цей напрям відкриває їм захопливий світ науки, досліджень і відкриттів, викликає наукову цікавість, розвиває критичне мислення та аналітичні здібності, підготовлює молодих дослідників до подальших наукових досягнень.

Activating the creative potential of higher education students

Yulia Dashko — 2024-09-25

Розглянуто проблематику активізації творчого потенціалу здобувачів вищої освіти у контексті сучасного освітнього процесу. Автори наголошують на важливості розвитку креативних здібностей у студентів, підкреслюючи, що творчість є одним із ключових факторів успіху в сучасному суспільстві, яке потребує інноваційних підходів і нестандартного мислення. Творчість і креативність відіграють важливу роль у професійній діяльності, що вимагає від сучасних фахівців здатності генерувати нові ідеї та підходи до вирішення проблем.

У пропонованому дослідженні проаналізовано різноманітні методи та підходи, що сприяють стимулюванню творчого мислення та розвитку креативності у студентів. Серед них виділяють інтерактивні методи навчання, мозковий штурм, технологія «петлювання» та методичні майстерні. Інтерактивні методи навчання використовуються для залучення студентів до активного процесу навчання через дискусії, групові проєкти та рольові ігри. Зазначені методи дозволяють студентам взаємодіяти один з одним і з викладачем, що сприяє обміну ідеями та колективному вирішенню проблем.

Особлива увага у статті приділяється контекстному навчанню, яке моделює реальні професійні ситуації та середовища, що дозволяє студентам застосовувати отримані знання на практиці. Це підвищує мотивацію до навчання та сприяє формуванню творчої особистості. Контекстне навчання допомагає студентам побачити зв'язок між теоретичними знаннями та їхнім практичним застосуванням, що робить освітній процес цікавішим та ефективнішим.

Отже, стаття пропонує комплексний підхід до розвитку творчих здібностей студентів, підкреслюючи важливість інтерактивних методів навчання, контекстного навчання, проєктного підходу та ігрових форм роботи. Автори переконані, що створення сприятливого освітнього середовища є ключовим фактором для розвитку креативності та підготовки висококваліфікованих фахівців, здатних генерувати нові ідеї та успішно реалізовувати їх на практиці.

Критерії і показники рівня сформованості професійної компетентності майбутніх бакалаврів хіміко-технологічних спеціальностей у процесі фахової підготовки

Халіда Шаріпбаєвна Курбанова — 2024-09-25

Розглянуто критерії і показники рівня сформованості професійної компетентності майбутніх бакалаврів хіміко-технологічних спеціальностей у процесі фахової підготовки: мотиваційно-особистісний критерій (рівень сформованості професійної мотивації, професійно-пізнавального інтересу до вивчення хіміко-технологічних дисциплін у процесі професійної підготовки, ціннісного ставлення до обраної професії; бажання стати компетентним професіоналом, реалізувати себе у професії та житті); знаннєво-інноваційний критерій (системні якісні знання з хіміко-технологічних дисциплін та інтеграція їх у професійну діяльність у вирішенні професійних завдань з використанням новітніх інформаційних технологій у навчальній, науковій, дослідницькій і практичній роботі; діяльнісно-комунікаційний критерій (здатність до практичних дій з організації проєктних, лабораторних, практичних робіт, практики студентів в умовах дистанційного / змішаного навчання, до провадження наукової, дослідницької та інноваційної діяльності у груповій і командній роботі, взаємодії у рамках навчання та професійної діяльності, безконфліктність у спілкуванні).

Сутність і зміст готовності майбутніх учителів математики до професійної діяльності в закладах позашкільної освіти

Роман Іванович Клязьмін — 2024-09-25

Розкрито питання сутності та змісту готовості майбутніх учителів математики до професійної діяльності в закладах позашкільної освіти, яка відповідатиме сучасній освітній парадигмі самоосвіти та саморозвитку особистості впродовж життя. Аналізуються поняття «готовність» і понятійний конструкт «формування готовності майбутніх учителів математики до професійної діяльності в закладах позашкільної освіти». Конкретизовано необхідні та достатні обсяги освітньо-професійної діяльності учасників освітнього процесу, необхідні для формування готовності майбутніх учителів математики до професійної діяльності в закладах позашкільної освіти. На цій основі виділені мотиваційний, пізнавальний, інформаційно-комунікаційний, методичний і рефлексійний компоненти готовності цього виду. Перспективними напрямами подальших досліджень визначені педагогічні умови, модель їхнього впровадження та організаційно-методичний супровід підготовки майбутніх учителів математики до професійної діяльності в закладах позашкільної освіти.

Критерії, показники та рівні сформованості інформаційної культури майбутніх учителів інформатики

Олександр Сергійович Шуліка — 2024-09-25

Обґрунтовано критерії сформованості інформаційної культури майбутніх учителів інформатики, зокрема: мотиваційно-ціннісний, інформаційно-знаннєвий, комунікативно-діяльнісний і саморегуляційно-етичний; визначено відповідні показники.

За кожним із критеріїв, представлено критеріально-рівневу характеристику сформованості інформаційної культури майбутніх учителів інформатики.

Методологічний підхід до обстеження та лікування дитини з дизартрією

Оксана Борисівна Качуровська — 2024-09-25

Розглянуто основні аспекти методологічного підходу до обстеження та лікування дитини з дизартрією. Авторами досліджено інноваційні підходи до обстеження та лікування дитини з дизартрією. Розглянуто основні етапи обстеження, що включають збір анамнезу, оцінку мовленнєвих, неврологічних і когнітивних функцій. Лікувальні заходи включають логопедичну терапію, фізіотерапію, медикаментозну підтримку та психологічну допомогу з акцентом на використання новітніх методів і технологій. Визначено, що провідними проблемами є потреба у всебічній діагностиці, індивідуалізації лікувальних програм і використанні сучасних методик і технологій. Також висвітлено процес реабілітації, який охоплює регулярний моніторинг стану дитини, соціальну інтеграцію та підтримку родини. Представлений підхід спрямований на покращення якості життя дитини з дизартрією, її гармонійний розвиток та успішну адаптацію у суспільстві.

Системний підхід до організації корекційно-розвиткової та логопедичної роботи

Тетяна Геннадіївна Cоловйова — 2024-09-25

Розглянуто актуальність системного підходу до організації корекційно-розвиткової та логопедичної роботи, враховуючи сучасні виклики, як-от: воєнний стан в Україні, наслідки пандемії Covid-19 тощо, які призводять до збільшення чисельності дітей з мовленнєвими порушеннями. Автори обґрунтовують необхідність інтеграції різних методик і врахування індивідуальних особливостей дитини для підвищення ефективності корекційної, зокрема й логопедичної роботи. Наголошується на важливості співпраці між логопедами, психологами, педагогами та батьками, що забезпечує комплексний підхід до розвитку дитини. Системний підхід також сприяє розвитку інклюзивної освіти, підвищенню якості життя дітей з особливими потребами. У статті детально аналізуються основні теоретичні концепції системного підходу, його історичний розвиток у педагогіці та психології, а також надаються практичні рекомендації для його впровадження в логопедичну та корекційну роботу.

Синергетичний підхід до формування системи забезпечення якості освіти в закладі загальної середньої освіти

Наталія Василівна Шевченко — 2024-09-25

Здійснено аналіз основних принципів синергетики в контексті їхнього застосування при формуванні внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу загальної середньої освіти.

З’ясовано, що з точки зору синергетичних категорій система освіти України перебуває в точці біфуркації, тобто в зоні «розгалуження», яка дає можливість вибору в напрямах розвитку, водночас виявляє стан неврівноваженості, нестійкості, флуктуації, що зумовлює можливість переходу системи в іншу якість, до нового рівня розвитку.

Показано, що синергетичний принцип емерджентності реалізується в процесах гарантування якості освіти через формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти кожного закладу як складника національної системи забезпечення якості.

Доведено, що розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу загальної середньої освіти на засадах синергетичного підходу забезпечить її самоорганізацію.

Проблеми цифрової інклюзії в закладах професійної (професійно-технічної) освіти

Галина Олександрівна Коссова-Сіліна — 2024-09-25

Представлено аналіз проблем і тенденцій розвитку сучасних цифрових технологій інклюзивного навчання в галузі професійної освіти з урахуванням розвитку відповідних орієнтирів замовників освітніх послуг. Розглянуто актуальні проблеми цифрової інклюзії в закладах професійної освіти, а саме: якісний цифровий україномовний контент, який є доступним для різних нозологій здобувачів освіти з особливими освітніми потребами, та проблема підготовки педагогічних працівників освітніх закладів до реалізації концепції цифрової інклюзії.

Висновки, зроблені в результаті дослідження, вказують на те, що успішне впровадження цифрових технологій інклюзивного навчання залежить від вирішення певних викликів. Важливим є постійне оцінювання, вивчення та впровадження в освітній процес нових ініціатив у сфері цифрового навчання та цифрової інклюзії, постійне оновлення освітнього процесу через інтеграцію цифрових технологій, забезпечення відповідної якості освітніх програм і ресурсів.

Специфіка викладання дисципліни «Іншомовне академічне письмо» для студентів нефілологічних спеціальностей

Наталія Вікторівна Петрушова — 2024-09-25

Розкрито теоретичні та практичні питання планування та проведення занять з дисципліни «Іншомовне академічне письмо» у закладах вищої освіти для студентів нефілологічних спеціальностей. Авторки статті розглядають специфіку викладання даної дисципліни в аспекті наявних проблем та труднощів, з якими зустрічаються викладачі, що працюють зі студентами різних спеціальностей. Науковиці стверджують важливість дисципліни «Іншомовне академічне письмо» як інтегрованого курсу, який, окрім власне навчанню академічній грамотності, дозволяє поглибити знання з іноземної мови та дає можливість відчути себе науковцем, а отже, є сходинкою для раннього наукового старту, а для студентів нефілологічних спеціальностей вимагає професійно-орієнтованого підходу до відбору навчальних матеріалів.