Самотренерство як модель ментальної, емоційної саморегуляції та самоосвіти у ветеранському спорті
DOI:
https://doi.org/10.33272/2522-9729-2025-5(224)-103-109Ключові слова:
саморегуляція; ветерани спорту; самотренерство; ментальне здоров’я; дзюдо; тілесна обізнаність; самопідтримка; самоосвіта; андрагогіка; неформальна освітаАнотація
Представлено результати дослідження впливу самотренерства як педагогічної моделі ментальної, емоційної саморегуляції та самоосвіти у спорті ветеранів. Доведено ефективність самотренерства як моделі саморегуляції та неформальної освіти у ветеранському спорті. Авторами проаналізовано ефективність самотренерських практик як засобу зниження рівня тривожності й суб’єктивного стресу та водночас як інструменту самонавчання й рефлексії спортсменів-ветеранів дзюдо віком 39–56 років. Отримані дані свідчать про позитивну динаміку психоемоційного стану: рівень тривожності знизився, рівень стресу зменшився. Найбільший ефект зафіксовано у віковій групі 45–49 років. Встановлено, що модель самотренерства, яка інтегрує тілесно-кінестетичний, психоафективний і когнітивно-аналітичний компоненти, сприяє не лише покращенню ментального благополуччя, а й формуванню навичок самонавчання та саморефлексії у спортивно-освітньому процесі ветеранів.
Стаття сприяє усуненню прогалин у регламентованих підходах до тренувальної та освітньої підготовки дорослих спортсменів із метою забезпечення їхнього ментального благополуччя, підвищення тілесної усвідомленості та вдосконалення здатності до самопідтримки.
Посилання
Ананченко К. В., Хацаюк О. В. Особливості тренувального процесу та техніко-тактичної підготовленості дзюдоїстів-ветеранів. Єдиноборства. 2018. № 2. С. 4–18.
Василенко Ю. Ю. Коучинговий підхід в процесі формування збалансованого раціону та зміни харчових звичок жінок, які займаються фітнесом. Молодь та олімпійський рух : зб. тез доп. XV Міжнар. конф. молодих вчених (16 вересня 2022 р.). Київ, 2022. С. 110–111.
Кардаш Р. І. Особистісні особливості спортсменів в умовах стресу. Ментальне здоров’я особистості та організації. 2024. С. 156.
Наумець Є. О., Кутілін В. Є. Заходи з корекції та відновлення працездатності в психологічному супроводі підготовки спортсменів. Актуальні проблеми освітнього процесу в контексті європейського вибору України : зб. матер. VII Міжнар. конф. (14 листопада 2024 р.). Київ : Ліра-К, 2025. С. 296–298.
Черепєхіна О., Рудченко В. Ментальне здоров’я та спортивне довголіття: психологічні стратегії повернення у великий спорт – кейс-стаді спортсмена-ветерана дзюдо і самбо. Молодий вчений. 2025. № 2 (133). DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2025-2-133-6
Anderson S. A., Haraldsdottir K., Watson D. Mindfulness in athletes. Current Sports Medicine Reports. 2021. Vol. 20, № 12. P. 655–660. DOI: 10.1249/JSR.0000000000000919.
Birrer D., Röthlin P., Morgan G. Mindfulness to enhance athletic performance: theoretical considerations and possible impact mechanisms. Mindfulness. 2012. Vol. 3, № 3. P. 235–246. DOI: 10.1007/s12671-012-0109-2.
Chen C., Finne E., Kopp A., Jekauc D. Can positive affective variables mediate intervention effects on physical activity? A systematic review and meta-analysis. Frontiers in Psychology. 2020. Vol. 11. Article 587757. DOI: 10.3389/fpsyg.2020.587757.
Gallagher S., Hutto D. D. Embodied cognition in the clinic. Gallagher S., Hutto D. D. (Eds.). Phenomenological Neuropsychiatry: How Patient Experience Bridges the Clinic with Clinical Neuroscience. Cham : Springer, 2024. P. 81–92. DOI: 10.1007/978-3-031-38391-5_8.
Gries K. J., Trappe S. W. The aging athlete: paradigm of healthy aging. International Journal of Sports Medicine. 2022. Vol. 43, № 8. P. 661–678. DOI: 10.1055/a-1761-8481. 7
Inzlicht M., Werner K. M., Briskin J. L., Roberts B. W. Integrating models of self-regulation. Annual Review of Psychology. 2021. Vol. 72. P. 319–345. DOI: 10.1146/annurev-psych-061020-105721.
Jowett S. Coaching effectiveness: the coach–athlete relationship at its heart. Current Opinion in Psychology. 2017. Vol. 16. P. 154–158. DOI: 10.1016/j.copsyc.2017.05.006.
Mazin V., Byrka M. Motives for sports for teenagers who are fencing and doing football. Journal of Physical Education and Sport. 2022. Vol. 22, № 6. DOI: 10.7752/jpes.2022.05165.
Puchyna O. V., Zadorozhna-Knyagnitska L. V., Cherepiekhina O. A., Netreba M. M., Gershanov A. M. Features of comprehensive rehabilitation of war veterans. Clinical and Preventive Medicine. 2025. Vol. 3 (41). P. 91–95. DOI: 10.31612/2616-4868.3.2025.12.
Pulido J. J., Sánchez-Oliva D., Sánchez-Miguel P. A., Leo F. M., García-Calvo T. Influence of coaches’ training on athletes motivation. Revista Internacional de Medicina y Ciencias de la Actividad Física y del Deporte / International Journal of Medicine and Science of Physical Activity and Sport. 2016. Vol. 16, № 64. P. 685–702. DOI: 10.15366/rimcafd2016.64.005.
Reynders B., Vansteenkiste M., Van Puyenbroeck S., Aelterman N., De Backer M., Delrue J., et al. Coaching the coach: intervention effects on need-supportive coaching behavior and athlete motivation and engagement. Psychology of Sport and Exercise. 2019. Vol. 43. P. 288–300. DOI: 10.1016/j.psychsport.2019.02.002.
Taylor J. M. Psychometric analysis of the ten-item Perceived Stress Scale. Psychological Assessment. 2015. Vol. 27, № 1. P. 90–101. DOI: 10.1037/a0038100.
Toussaint A., Hüsing P., Gumz A., Wingenfeld K., Härter M., Schramm E., Löwe B. Sensitivity to change and minimal clinically important difference of the 7-item Generalized Anxiety Disorder Questionnaire (GAD-7). Journal of Affective Disorders. 2020. Vol. 265. P. 395–401. DOI: 10.1016/j.jad.2020.01.032.
References
Ananchenko, K. V., & Khatsaiuk, O. V. (2018). Osoblyvosti trenuvalnoho protsesu ta tekhniko-taktychnoi pidhotovlenosti dziudoistiv-veteraniv [Peculiarities of the training process and technical and tactical preparedness of veteran judokas]. Yedynoborstva [Martial arts], 2, 4-18 [in Ukrainian].
Vasylenko, Yu. Yu. (2022). Kouchynhovyi pidkhid v protsesi formuvannia zbalansovanoho ratsionu ta zminy kharchovykh zvychok zhinok, yaki zaimaiutsia fitnesom [Coaching approach in the process of forming a balanced diet and changing eating habits of women involved in fitness]. In Molod ta olimpiiskyi rukh [Youth and the Olympic Movement]: zb. tez dop. XV Mizhnar. konf. molodykh vchenykh (pp. 110-111). Kyiv [in Ukrainian].
Kardash, R. I. (2024). Osobystisni osoblyvosti sportsmeniv v umovakh stresu [Personal characteristics of athletes under stress]. Mentalne zdorov’ia osobystosti ta orhanizatsii [Mental health of the individual and the organization], 156 [in Ukrainian].
Naumets, Ye. O., & Kutilin, V. Ye. (2025). Zakhody z korektsii ta vidnovlennia pratsezdatnosti v psykholohichnomu suprovodi pidhotovky sportsmeniv [Measures for correction and restoration of working capacity in psychological support of athletes' training]. In Aktualni problemy osvitnoho protsesu v konteksti yevropeiskoho vyboru Ukrainy [Current problems of the educational process in the context of Ukraine's European choice]: zb. materialiv VII Mizhnar. konf. (pp. 296-298). Kyiv: Lira-K [in Ukrainian].
Cherepiekhina, O., & Rudchenko, V. (2025). Mentalne zdorov’ia ta sportyvne dovholittia: psykholohichni stratehii povernennia u velykyi sport – keis-stadi sportsmena-veterana dziudo i sambo [Mental health and sports longevity: psychological strategies for returning to elite sport – a case study of a veteran judo and sambo athlete]. Molodyi vchenyi [Young scientist], 2 (133). DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2025-2-133-6 [in Ukrainian].
Anderson, S. A., Haraldsdottir, K., & Watson, D. (2021). Mindfulness in athletes. Current Sports Medicine Reports, 20 (12), 655-660. DOI: https://doi.org/10.1249/JSR.0000000000000919
Birrer, D., Röthlin, P., & Morgan, G. (2012). Mindfulness to enhance athletic performance: theoretical considerations and possible impact mechanisms. Mindfulness, 3 (3), 235-246. DOI: https://doi.org/10.1007/s12671-012-0109-2
Chen, C., Finne, E., Kopp, A., & Jekauc, D. (2020). Can positive affective variables mediate intervention effects on physical activity? A systematic review and meta-analysis. Frontiers in Psychology, 11, 587757. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.587757
Gallagher, S., & Hutto, D. D. (2024). Embodied cognition in the clinic. In Gallagher S., Hutto D. D. (Eds.), Phenomenological Neuropsychiatry: How Patient Experience Bridges the Clinic with Clinical Neuroscience (pp. 81-92). Cham: Springer. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-38391-5_8
Gries, K. J., & Trappe, S. W. (2022). The aging athlete: paradigm of healthy aging. International Journal of Sports Medicine, 43 (8), 661-678. DOI: https://doi.org/10.1055/a-1761-8481
Inzlicht, M., Werner, K. M., Briskin, J. L., & Roberts, B. W. (2021). Integrating models of self-regulation. Annual Review of Psychology, 72, 319-345. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-psych-061020-105721
Jowett, S. (2017). Coaching effectiveness: the coach–athlete relationship at its heart. Current Opinion in Psychology, 16, 154-158. DOI: https://doi.org/10.1016/j.copsyc.2017.05.006
Mazin, V., & Byrka, M. (2022). Motives for sports for teenagers who are fencing and doing football. Journal of Physical Education and Sport, 22 (6). DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2022.05165
Puchyna, O. V., Zadorozhna-Knyagnitska, L. V., Cherepiekhina, O. A., Netreba, M. M., & Gershanov, A. M. (2025). Features of comprehensive rehabilitation of war veterans. Clinical and Preventive Medicine, 3 (41), 91-95. DOI: https://doi.org/10.31612/2616-4868.3.2025.12
Pulido, J. J., Sánchez-Oliva, D., Sánchez-Miguel, P. A., Leo, F. M., & García-Calvo, T. (2016). Influence of coaches’ training on athletes motivation. Revista Internacional de Medicina y Ciencias de la Actividad Física y del Deporte / International Journal of Medicine and Science of Physical Activity and Sport, 16 (64), 685-702. DOI: https://doi.org/10.15366/rimcafd2016.64.005
Reynders, B., Vansteenkiste, M., Van Puyenbroeck, S., Aelterman, N., De Backer, M., & Delrue, J., et al. (2019). Coaching the coach: intervention effects on need-supportive coaching behavior and athlete motivation and engagement. Psychology of Sport and Exercise, 43, 288-300. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2019.02.002
Taylor, J. M. (2015). Psychometric analysis of the ten-item Perceived Stress Scale. Psychological Assessment, 27 (1), 90-101. DOI: https://doi.org/10.1037/a0038100
Toussaint, A., Hüsing, P., Gumz, A., Wingenfeld, K., Härter, M., Schramm, E., & Löwe B. (2020). Sensitivity to change and minimal clinically important difference of the 7-item Generalized Anxiety Disorder Questionnaire (GAD-7). Journal of Affective Disorders, 265, 395-401. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2020.01.032
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Імідж сучасного педагога
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
