Механізми професійного розвитку викладачів хореографічних дисциплін у процесі професійно-педагогічної діяльності: методологічний аспект

Анотація

Актуалізація професійного розвитку викладачів хореографічних дисциплін у процесі професійно-педагогічної діяльності розглядається у контексті методологічних підходів, які сприятимуть удосконаленню цього процесу. У дослідженні принципового значення набули методологічні підходи: компетентнісний – зумовлює посилення мотивації науково-педагогічних кадрів кафедр хореографії, що забезпечують підготовку майбутніх фахівців-хореографів, до реалізації трьох ключових завдань удосконалення професійної й самоосвітньої компетентності; формування у майбутніх фахівців-хореографів компетентностей, визначених освітніми програмами спеціальності 024 Хореографія; розроблення критеріїв та показників оцінювання рівня професійного розвитку викладачів хореографічних дисциплін у процесі професійно-педагогічної діяльності з урахуванням дидактичного, організаційно-методичного, наукового аспектів роботи, а також досягнень у набутті нових компетентностей, що дають їм змогу провадити сучасний освітній процес підготовки майбутніх фахівців-хореографів); системний – забезпечує цілісний погляд на проблему професійного розвитку викладачів хореографічних дисциплін у процесі професійно-педагогічної діяльності, відкриває можливості для проєктування відповідної моделі з орієнтацією на освіту впродовж усього життя та побудови авторських методик викладання хореографічних дисциплін із метою вдосконалення методичної системи підготовки майбутніх фахівців-хореографів; діяльнісний – зорієнтовує процес професійного розвитку викладачів хореографічних дисциплін на вдосконалення всіх видів діяльності, розширення практичного виконавського й методичного досвіду, забезпечує оцінювання здатності педагогів сприяти професійному становленню майбутніх фахівців-хореографів під час навчання у ЗВО; інтегративний – забезпечує комплексну організацію підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників на засадах інтеграції сучасної теорії хореографічної освіти, стратегій її розвитку, методики хореографічної роботи, інноваційних технологій викладання хореографічних дисциплін, інструментів розвитку виконавської майстерності педагогів в інноваційних сценічних практиках, а також комплексне вивчення проблем підготовки майбутніх фахівців-хореографів у ЗВО, організації дидактичного процесу, естетичного виховання і професійного розвитку майбутніх фахівців-хореографів, відстеження прогресу студентів у формуванні інтегральної компетентності згідно з освітньою програмою; індивідуальний – забезпечує викладачам хореографічних дисциплін можливість побудови індивідуальної освітньої траєкторії професійного розвитку, розширення сукупності знань, необхідних для врахування індивідуальних особливостей студентів у професійно-педагогічній діяльності, здатність їх діагностувати із використанням новітніх методик, ураховувати і розвивати творчий потенціал майбутніх фахівців-хореографів, прогнозувати вплив авторських методів індивідуальної роботи зі студентами на успішність навчання; проєктно-модульний – зумовлює збагачення змісту програм підвищення кваліфікації викладачів хореографічних дисциплін хореографічно-освітніми проєктами й навчальними модулями, що посилюють значущість інформального складника у процесі професійного розвитку науково-педагогічних кадрів ЗВО; міждисциплінарний – уможливлює збагатити зміст програм підвищення кваліфікації шляхом залучення наукових теорій і концепції із суміжних галузей пізнання як засобів вивчення проблем хореографічної педагогіки, детермінованих комплексним характером, що вимагає застосування гносеологічних можливостей інших гуманітарних наук.