Методика проведення шкільних екскурсій в Україні у другій половині ХХ ст.
DOI:
https://doi.org/10.33272/2522-9729-2023-2(209)-115-121Ключові слова:
краєзнавство; шкільна екскурсія; туристичний осередок; туристи; екскурсія; історія рідного краюАнотація
Опосередковано розглянуто початок застосування шкільних екскурсій до початку Другої світової війни. Проаналізовано формування методики та організації проведення шкільних екскурсій, розглянуто основні форми організації туристичної взаємодії. У роботі детально проаналізовано місце шкільних екскурсій у загальній туристичній діяльності держави. Розглянуто детально напрями проведення шкільних екскурсій у другій половині ХХ ст. та вплив ідеології на формування туристичних маршрутів.
Посилання
Бакало Н. В., Бересток Є. Т., Шепелєва А. О. Вплив екскурсійної діяльності на емоційний та психофізіологічний стан дитини. Приазовський економічний вісник. 2017. Вип. 2. С. 127–130.
Білик Н. І. Музей як центр координації освітньо-виховної та краєзнавчої роботи закладу освіти. Імідж сучасного педагога. 2021. № 3 (198). С. 82–90.
Валенкевич О. В. Культурно-освітні засади діяльності чеських музеїв (на прикладі «Наукового центру «Техманія» у місті Плзень»). Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Педагогічні науки. 2017. Вип. 3. С. 39–44.
Горда Оксана, Руснак Ольга. Навчальна екскурсія як ефективна форма заняття під час літніх шкіл із вивчення мови. Актуальні питання гуманітарних наук. 2020. Вип. 31(3). С. 110–114.
Грибанова Світлана. Матеріали періодичних видань як джерело вивчення історії розвитку екскурсійної справи в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Краєзнавство. 2012. № 2. С. 103–110.
Маньковська Р. В. Музеї України в суспільно-історичних викликах ХХ – початку ХХІ ст. Львів : Простір М, 2016. 408 с.
Савчук Н. І. Закордонні поїздки учнів Києво-Печерської гімназії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Краєзнавство. 2018. № 3. С. 131–139.
Савчук Н. І. Питання учнівських екскурсій на педагогічних з’їздах 1916 р. у Києві, Харкові, та Одесі. Проблеми історії України ХІХ – поч. ХХ ст. 2018. Вип. 28. С. 271–284.
Торяник В. М., Хрідочкін А. В., Джинджоян В. В. Екскурсологія / за заг. ред. В. О. Негодченка. Дніпро : ДГУ, 2022. 370 с.
Referances
Bakalo, N. V., Berestok, E. T., & Shepeleva, A. O. (2017). Vplyv ekskursiinoi diialnosti na emotsiinyi ta psykhofiziolohichnyi stan dytyny [The influence of excursion activities on the emotional and psychophysiological state of the child]. Pryazovskyi ekonomichnyi visnyk [Pryazovsky Economic Bulletin], 2, 127-130 [in Ukrainian].
Bilyk, N. I. (2021). Muzei yak tsentr koordynatsii osvitno-vykhovnoi ta kraieznavchoi roboty zakladu osvity [The museum as a center of coordination of educational and local history work of an educational institution]. Imidzh suchasnoho pedahoha [The image of a modern teacher], 3 (198), 82-90 [in Ukrainian].
Valenkevych, O. V. (2017). Kulturno-osvitni zasady diialnosti cheskykh muzeiv (na prykladi «Naukovoho tsentru «Tekhmaniia» u misti Plzen») [Cultural and educational principles of activity of Czech museums (on the example of the «Techmania" scientific center in the city of Pilsen»)]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. Pedahohichni nauky [Bulletin of Zhytomyr Ivan Franko State University. Pedagogical sciences], 3, 39-44 [in Ukrainian].
Gorda, O., & Rusnak, O. (2020). Navchalna ekskursiia yak efektyvna forma zaniattia pid chas litnikh shkil iz vyvchennia movy [Educational excursion as an effective form of classes during summer language schools]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk [Current issues of humanitarian sciences], 31 (3), 110-114 [in Ukrainian].
Hrybanova, S. (2012). Materialy periodychnykh vydan yak dzherelo vyvchennia istorii rozvytku ekskursiinoi spravy v druhii polovyni KhIKh – na pochatku KhKh st. [Materials of periodicals as a source for studying the history of the development of the excursion business in the second half of the 19th – at the beginning of the 20th century]. Kraieznavstvo[ Local history], 2, 103-110 [in Ukrainian].
Mankovska, R. V. (2016). Muzei Ukrainy v suspilno-istorychnykh vyklykakh XX – pochatku XXI st. [Museums of Ukraine in social and historical challenges of the 20th – early 21st centuries]. Lviv: Prostir M [in Ukrainian].
Savchuk, N. I. (2018). Zakordonni poizdky uchniv Kyievo-Pecherskoi himnazii naprykintsi XIX – na pochatku XX st. [Foreign trips of students of the Kyiv-Pechersk Gymnasium at the end of the 19th and the beginning of the 20th centuries]. Kraieznavstvo [Local history], 3, 131-139 [in Ukrainian].
Savchuk, N. I. (2018). Pytannia uchnivskykh ekskursii na pedahohichnykh z’izdakh 1916 r. u Kyievi, Kharkovi, ta Odesi [The issue of student excursions at the pedagogical congresses of 1916 in Kyiv, Kharkiv, and Odesa]. Problemy istorii Ukrainy XIX – poch. XX st. [Problems of the history of Ukraine in the 19th century – the beginning. 20th century], 28, 271-284 [in Ukrainian].
Toryanyk, V. M., Hridochkin, A. V., & Jinjoyan, V. V. (2022). Ekskursolohiia [Excursions]. Dnipro: DSU [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Імідж сучасного педагога
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).