Quasi-Professional Educational Environment in the Professional Training of Future Managers
DOI:
https://doi.org/10.33272/2522-9729-2026-1(226)-72-77Ключові слова:
квазіпрофесійне освітнє середовище; професійна підготовка; контекстне навчання; імітаційне моделювання; управлінська рефлексія; діяльнісний підхід; прийняття рішень; бізнес-симуляціїАнотація
Здійснено ґрунтовне теоретико-методологічне обґрунтування сутності та педагогічного потенціалу квазіпрофесійного освітнього середовища як системоутворювального чинника професійної підготовки майбутніх менеджерів у закладах вищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю трансформації традиційної освітньої парадигми в умовах цифрової економіки, зростання невизначеності управлінських процесів і підвищення вимог до адаптивності фахівців. Автори доводять, що традиційна репродуктивна модель навчання, зорієнтована на трансляцію нормативних знань, не забезпечує формування цілісної управлінської компетентності, здатної функціонувати в умовах ризику та багатоваріантності рішень.
На основі аналізу наукового дискурсу та порівняння традиційної й квазіпрофесійної моделей підготовки визначено, що квазіпрофесійне освітнє середовище є спеціально організованим проміжним простором, який інтегрує навчальний, квазіпрофесійний і професійний контексти. Доведено, що методологічним фундаментом такого середовища виступає єдність діяльнісного, контекстного, імітаційного та рефлексивного підходів. Це дозволяє здійснювати поступовий перехід студента від позиції пасивного споживача інформації до позиції активного суб’єкта професійної діяльності.
У роботі розкрито специфіку моделювання управлінської діяльності, яка, на відміну від стабільних алгоритмічних процедур, характеризується нелінійністю, комунікативною напруженістю та необхідністю прийняття рішень в умовах неповної інформації. Ключовим механізмом професійного становлення визначено систему квазіпрофесійних управлінських завдань, що не мають однозначних рішень і вимагають від здобувача комплексного аналізу ситуації, стратегічного мислення та відповідальності за наслідки обраних дій.
У висновках стверджується, що впровадження квазіпрофесійного освітнього середовища дозволяє подолати розрив між теоретичною підготовкою та реальною практикою, забезпечуючи формування менеджера нового типу – рефлексивного, адаптивного, здатного до критичного мислення та ефективної діяльності в умовах динамічних організаційних змін.
Посилання
Aktar, T., Maniruzzaman, M., Khan, H. R., & Hasan, M. (2022). Teachers’ Narratives From Initial Virtual Classrooms and Professional Development During the COVID-19 Pandemic In Developing Bangladesh. Turkish Online Journal of Distance Education, 23 (3), 230-245. Retrieved from https://dergipark.org.tr/en/pub/tojde/issue/70682/1137293
Androshchuk, I., Pohrebniak, D., Kulchytskyi, V., Kuznetsova, H., & Zhyhora, I. (2022). Application of context-based learning in modern pedagogy. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research, 12 (1), 22-28.
Drucker, P. F. (2010). The Practice of Management. New York, NY: Harper Collins.
Estrada, F. J. P., Garcia-Prieto, F. J., & Conde-Velez, S. (2020). Learning Styles in University Students: Types of Strategies, Materials, Supports, Evaluation and Performance. Case Study. European Journal of Contemporary Education, 9 (2), 394-416. DOI: https://doi.org/10.13187/ejced.2020.2.394
Huzii, N. V. (2012). Tekhnolohiia kontekstnoho navchannia v orhanizatsii dydaskalohichnoi pidhotovky studentiv u vyshchii pedahohichnii shkoli [Contextual learning technology in the organization of didascalogical training of students in higher pedagogical school]. Vyshcha osvita Ukrainy [Higher Education of Ukraine], 3 (1), 363-370. Retrieved from https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/7050/1/3._Гузій_Вища_освіта_України%2C_2012.pdf [in Ukrainian].
Mintzberg, H. (1975). The Manager’s Job: Folklore and Fact. Harvard Business Review, 53 (4), 49-61.
Mintzberg, H. (2009). Managing. San Francisco, CA: Berrett-Koehler Publishers.
Schon, D. A. (1987). Educating the Reflective Practitioner: Toward a New Design for Teaching and Learning in the Professions. San Francisco, CA: Jossey-Bass.
Shlenova, M. (2025). Formation of an innovative educational environment for training specialists in library, information, and archival sciences in higher technical education institutions. In Modern Science, Economy and Digital Innovation: Collection of Scientific Papers "International Scientific Unity" with Proceedings of the 2nd International Scientific and Practical Conference (pp. 179-183). Bucharest, Romania. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.15017399
Shlenova, M., & Grechanyk, O. (2024). Managing academic personnel in higher education: Current challenges and future directions. Scientific Innovations and Advanced Technologies, 10 (38), 105-115. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2024-10(38)-105-115
Sugrue, C. (2002). Irish teachers' experiences of professional learning: implications for policy and practice. Journal of In-service Education, 28 (2), 311-338. DOI: https://doi.org/10.1080/13674580200200185
Vyhrushch, V. O. (2020). Kontekstnyi pidkhid do osvity doroslykh: teoretychnyi ta tekhnolohichnyi analiz [Contextual approach to adult education: theoretical and technological analysis]: monohrafiia. Kharkiv: FOP Brovin O.V. [in Ukrainian].
Zhou, J., & Guo, W. (2016). Imitation In Undergraduate Teaching and Learning. The Journal of Effective Teaching, 16 (3), 5-27. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/312118205_Imitation_In_Undergraduate_Teaching_and_Learning
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Імідж сучасного педагога

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).