Логопедичний супровід дітей із рас у закладах дошкільної освіти: досвід, виклики та перспективи
DOI:
https://doi.org/10.33272/2522-9729-2025-6(225)-98-104Ключові слова:
логопедична робота; розлади аутистичного спектра; молодший дошкільний вік; порушення мовлення; інклюзивна освітаАнотація
Висвітлено особливості логопедичної роботи з дітьми молодшого дошкільного віку з розладами аутистичного спектра (РАС). Проаналізовано основні мовленнєві порушення, визначено ефективні методи і прийоми корекційної допомоги, зокрема візуальні підказки, альтернативну комунікацію, сенсорну інтеграцію. Подано результати анкетування логопедів, що працюють у закладах дошкільної освіти з інклюзивними та спеціалізованими групами. Встановлено труднощі у роботі з дітьми з РАС, а також окреслено потреби фахівців у методичному забезпеченні. Акцент зроблено на необхідності комплексного підходу до формування мовлення та подальшої соціалізації дитини.
Посилання
Бєлова О. Б. Особливості розвитку мовлення у дітей з розладами аутистичного спектру. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 19: Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. 2021. Вип. 40. С. 19–27.
Ілющенко І. О., Хоменко Н. В. Логопедична робота із дітьми з розладами аутистичного спектру. Сучасні дослідження в науці та освіті : тези доповідей на конференції. Житомир : Житомирський держ. ун-т, 2024. URL: http://eprints.zu.edu.ua/39203/1/Ілющенко.pdf (дата звернення: 25.10.2025).
Кукуруза Г. Психологічна модель раннього втручання: допомога сім’ям, що виховують дітей раннього віку з порушеннями розвитку : монографія. Харків : Точка, 2013. 244 с.
Логвінова І. П. Формування комунікативної потреби дітей з аутизмом у невербальній взаємодії. Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. 2009. Вип. ХІІ. С. 400–404.
Островська К. О., Качмарик Х. В., Дробіт Л. Р. Основи діагностики дітей з розладами аутистичного спектра : навч. посіб. Львів : ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2017. 124 с.
Скринник Ю. О. Особливості корекційної роботи з розвитку мовлення дітей дошкільного віку з розладами аутичного спектру. Суми : СумДПУ ім. А. Макаренка, 2021. 94 с.
Скрипник Т. В. Феноменологія аутизму : монографія. Київ : Фенікс, 2010. 320 с.
Bleuler E. Dementia Praecox oder Gruppe der Schizophrenien. Leipzig. Wien : Deuticke, 1911. URL: https://philarchive.org/rec/BLEDPO-2 (дата звернення: 25.10.2025)
Bondy A., Frost L. The picture exchange communication system. Behavior Modification. 2001. No. 25 (5). P. 725–744.
Flippin M. et al. Effectiveness of PECS on communication and speech for children with ASD: A meta-analysis. American Journal of Speech-Language Pathology. 2010. No. 19 (2). P. 178–195.
Kjelgaard, M. M., Tager-Flusberg H. An investigation of language impairment in autism: implications for genetic subgroups. Language and Cognitive Processes. 2001. No. 16 (2/3). P. 287–308. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1460015/
Norrelgen F., Fernell E., Eriksson M., Hedvall Å., Persson C., Sjölin M., Gillberg C., Kjellmer L. Children with autism spectrum disorders who do not develop phrase speech in the preschool years. Autism. 2015. No. 19 (8). P. 934–943. DOI:10.1177/1362361314556782.
Prizant B. et al. The SCERTS Model: A Comprehensive Educational Approach for Children with Autism Spectrum Disorders. Publisher : Brookes Publishing, 2007.
Rapin I., Dunn M. A., Allen D. A., Stevens M. C., Fein D. Subtypes of language disorders in school-age children with autism. Developmental Neuropsychology. 2009. No. 34 (1). P. 66–84. DOI: https://doi.org/10.1080/87565640802564648
Reference
Bielova, O. B. (2021). Osoblyvosti rozvytku movlennia u ditei z rozladamy autystychnoho spektru [Peculiarities of speech development in children with autism spectrum disorders]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriia 19: Korektsiina pedahohika ta spetsialna psykholohiia [Scientific journal of the National Pedagogical University named after M. P. Dragomanov. Series 19: Correctional pedagogy and special psychology], 40, 19-27 [in Ukrainian].
Iliushchenko, I. O., & Khomenko, N. V. (2024). [Speech therapy work with children with autism spectrum disorders]. In Suchasni doslidzhennia v nautsi ta osviti Modern research in science and education]: tezy dopovidei na konferentsii Zhytomyr: Zhytomyr State University. Retrieved from http://eprints.zu.edu.ua/39203/1/Ilyushchenko.pdf [in Ukrainian].
Kukuruza, H. (2013). Psykholohichna model rannoho vtruchannia: dopomoha sim’iam, shchovykhovuiut ditei rannoho viku z porushenniamy rozvytku [Psychological model of early intervention: assistance to families raising young children with developmental disorders]: monograph. Kharkiv: Tochka [in Ukrainian].
Logvinova, I. P. (2008). Formuvannia komunikatyvnoi potreby ditei z autyzmom u neverbalnii vzaiemodii [Formation of communicative needs of children with autism in non-verbal interaction]. Zbirnyk naukovykh prats Kam’ianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka [Collection of scientific papers of Ivan Ohienko Kamyanets-Podilsky National University], 12, 400-404 [in Ukrainian].
Ostrovska, K. O., Kachmaryk, H. V., & Drobit, L. R. (2017). Osnovy diahnostyky ditei z rozladamy autystychnoho spektra [Fundamentals of diagnostics of children with autism spectrum disorders]: navchalnyi posibnyk. Lviv: Publishing Center of Ivan Franko National University of Lviv [in Ukrainian].
Skrynnyk, Yu. O. (2021). Osoblyvosti korektsiinoi roboty z rozvytku movlennia ditei doshkilnoho viku z rozladamy autychnoho spektru [Peculiarities of correctional work on the development of speech in preschool children with autism spectrum disorders]. Sumy: Sumy State University of Education named after A. Makarenko [in Ukrainian].
Skrypnyk, T.V. (2010). Fenomenolohiia autyzmu [Phenomenology of autism]: monograph. Kyiv: Phoenix Publishing House [in Ukrainian].
Bleuler, E. (1911). Dementia Praecox oder Gruppe der Schizophrenien. Leipzig. Wien: Deuticke. Retrieved from https://philarchive.org/rec/BLEDPO-2
Bondy, A., & Frost, L. (2001). The picture exchange communication system. Behavior Modification, 25 (5), 725-744.
Flippin, M. et al. (2010). Effectiveness of PECS on communication and speech for children with ASD: A meta-analysis. American Journal of Speech-Language Pathology, 19 (2), 178-195.
Kjelgaard, M. M., & Tager-Flusberg, H. (2001). An investigation of language impairment in autism: implications for genetic subgroups. Language and Cognitive Processes, 16 (2/3), 287-308. Retrieved from https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1460015/
Norrelgen, F., Fernell, E., Eriksson, M., Hedvall, Å., Persson, C., Sjölin, M., Gillberg, C., & Kjellmer, L. (2015). Children with autism spectrum disorders who do not develop phrase speech in the preschool years. Autism, 19 (8), 934-943. DOI:10.1177/1362361314556782.
Prizant, B. et al. (2007). The SCERTS Model: A Comprehensive Educational Approach for Children with Autism Spectrum Disorders. Publisher: Brookes Publishing
Rapin, I., Dunn, M. A., Allen, D. A., Stevens, M. C., & Fein, D. (2009). Subtypes of language disorders in school-age children with autism. Developmental Neuropsychology, 34 (1), 66-84. DOI: https://doi.org/10.1080/87565640802564648
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Імідж сучасного педагога
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
