Кваліметричне моделювання цифрової культури керівників закладів загальної середньої освіти
DOI:
https://doi.org/10.33272/2522-9729-2025-4(223)-18-23Ключові слова:
цифрова культура; цифрова компетентність; кваліметрія; вагові коефіцієнти; керівник закладу освіти; модель оцінювання; цифрова трансформація; цифрове середовищеАнотація
Розглядається розвиток цифрової культури серед керівників закладів загальної середньої освіти в контексті цифрової трансформації в освіті. Авторами запропоновано кваліметричну модель кількісного оцінювання цифрової культури керівників шкіл на основі п’яти ключових факторів: технологічної грамотності, цифрового менеджменту, комунікативної компетентності, цифрового етичного мислення та інновацій у цифровій трансформації.
У дослідженні використовуються методи експертного оцінювання із залученням освітян для встановлення вагових коефіцієнтів за критеріями оцінювання. Модель дозволяє систематично здійснювати моніторинг рівнів цифрових компетентностей серед керівників шкіл за допомогою чотирирівневої шкали оцінювання (базова, середня, висока, професійна).
Дослідження демонструє, що після цілеспрямованих заходів із професійного розвитку керівники закладів загальної середньої освіти досягли 88% рейтингу цифрової культури (високий рівень), продемонструвавши значне покращення порівняно з початковим оцінюванням. Цей кваліметричний підхід є об’єктивним інструментом для моніторингу розвитку цифрових компетентностей, планування професійного розвитку та підтримки стратегічного управління процесами цифрової трансформації в закладах освіти.
Стаття сприяє усуненню прогалин у стандартизованих підходах до кількісного оцінювання цифрових компетентностей в освітньому менеджменті та пропонує практичні можливості реалізації кадрової політики, процедур сертифікації та стратегічного планування цифровізації в освіті.
Посилання
Adaptyvne upravlinnia: Transformatsiia v zakladakh osvity riznoho rivnia orhanizatsii ta rezultatyvnist yoho praktychnoho vprovadzhennia: H. V. Yelnykova, I. P. Annienkova, H. Yu. Kravchenko, S. H. Nemcheko, V. S. Ulianova. Za zah. i nauk. red. H.V. Yelnykovoi. Kharkiv 2021. 298 s.
Bodom H. Teoretychni osnovy upravlinnia rozvytkom tsyfrovoi kompetentnosti kerivnykiv zakladiv zahalnoi serednoi osvity yak problema v pedahohichnii teorii ta osvitnii praktytsi. Imidzh suchasnoho pedahoha, (4(193), 16–19.- 2020. https://doi.org/10.33272/2522-9729-2020-4(193)-16-19
Borsuk D. Kvalimetriia v upravlinni marketynhovymy komunikatsiiamy zakladu zahalnoi serednoi osvity. Comparative Professional Pedagogy. 13. 2023. -132-139. 10.31891/2308-4081/2023-13(1)-16.
Vanh D., Dolska O. Tsyfrova kultura: osoblyvosti ta yii osnovni kharakterystyky. Aktualni problemy filosofii ta sotsiolohii. – 2023. – Vyp. 41. – S. 15-21.
Kartashova L. A., Plish I. V., Bakhmat N. V. Rozvytok tsyfrovoi kompetentnosti pedahoha v informatsiino-osvitnomu seredovyshchi zakladu zahalnoi serednoi osvity. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia. 2018. T. 68, № 6. URL: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2543/1423 (data zvernennia: 20.08 2020).
Kovalchuk A.V. Protsesy tsyfrovoi transformatsii u vyshchii osviti v umovakh hlobalnykh vyklykiv. Tsyfrova transformatsiia ta dydzhytal tekhnolohii dlia staloho rozvytku vsikh haluzei suchasnoi osvity, nauky i praktyky : materialy mizhnar. nauk.-prakt. konf., 26 sichnia 2023 r. Lomzha, Polshcha : MANS w Łomży, 2023. Ch. 2. S. 82–85.
Riabova Z. V. Kvalimetrychnyi pidkhid u pidhotovtsi fakhivtsiv z pedahohiky vyshchoi shkoly. Psykholohopedahohichni ta upravlinski kontsepty rozvytku suchasnoi osvity : materialy Vseukr. nauk.-prakt. konf. Kharkiv : Shchedra sadyba plius. 2015. Ch. I. S. 310–319.
Ala-Mutka, K. (2011). Mapping Digital Competence: Towards a Conceptual Understanding. Institute for Prospective Technological Studies.
Brečko, B., & Ferrari, A. (2016). The Digital Competence Framework for Consumers. Joint Research Centre Science for Policy Report. Retrieved from https://ec.europa.eu/jrc/en/digcompconsumers
European Framework for Digitally Competent Educational Organisations. (2019). Retrieved from https://ec.europa.eu/jrc/en/ digcomporg.
European Framework for the Digital Competence of Educators. (2019). Retrieved from https://ec.europa.eu/jrc/en/digcompedu
Ferrari, A. (2013). DIGCOMP: A Framework for Developing and Understanding Digital Competence in Europe. Luxembourg: Publications Office of the European Union.
Inamorato dos Santos, A., Punie, Y., & Muñoz, J. C. (2016). Opening up Education: A Support Framework for Higher Education Institutions. Retrieved from https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/bitstream/JRC101436/jrc101436.pdf
Kampylis, P., Punie, Y., & Devine, J. (2015). Promoting Effective Digital-Age Learning. A European Framework for DigitallyCompetent Educational Organisations. Retrieved from https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/bitstream/JRC98209/ jrc98209_r_digcomporg_final.pdf
Kravchenko, H., Ryabova, Z., Kossova-Silina, H., Zamojskyj, S., & Holovko, D. (2024). Integration of information technologies into innovative teaching methods: Improving the quality of professional education in the digital age. Data & Metadata, 3. DOI: https://doi.org/10.56294/dm2024431
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Імідж сучасного педагога
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
