Traditional and innovative models of managing teachers' professional development in management theory

Анотація

Актуальність досліджуваної проблеми обумовлена динамічним розвитком цивілізації та появою нових форм підвищення кваліфікації та професійного розвитку педагогів. У статті досліджено традиційні та інноваційні моделі управління професійним розвитком педагогів у контексті теорії менеджменту.  Метою статті є аналіз традиційних та інноваційних моделей професійного розвитку педагогів у дослідженнях сучасних учених. Аналіз праць, репрезентованих у статті, показав, що наукові знахідки у царині вдосконалення шляхів управління професійним розвитком педагогів пов’язані з інтеграцією різних наукових і практико-орієнтованих підходів задля підтримання психологічного та дидактичного комфорту у спілкуванні учасників освітнього процесу; пошуку універсальних та індивідуальних програм підвищення кваліфікації у дистанційному та змішаному режимах; урахуванні організаційних факторів у навчанні вчителів на робочому місці. Автор пропонує виділяти у традиційних моделях професійного розвитку педагогів такі важливі характеристики, як-то: ієрархічний підхід; універсальні навчальні програми; періодичний професійний розвиток. Підкреслюється, що ці компоненти  спричиняють відсутність персоналізації у навчанні педагогів, що не повністю задовольняє зростаючі потреби сучасних педагогів. Це визнання призвело до переходу до інноваційних та індивідуальних підходів в управлінні професійним розвитком учителів. Тому наголошується на таких інноваційних моделях, як-то: спільні професійні навчальні спільноти; індивідуальні плани професійного розвитку; інтеграція технологій і платформ онлайн-навчання. Критично досліджується взаємодія між підвищенням кваліфікації вчителів, впливом на організаційну культуру, адаптацією до мінливих освітніх потреб при формуванні інноваційних моделей. На думку автора, злиття традиційних та інноваційних моделей професійного розвитку педагогів, кероване вдумливим керівництвом і чуйною організаційною культурою, може призвести до ефективнішого та повноціннішого професійного розвитку педагогів. Перспективи подальших досліджень полягатимуть в оцінці ефективності дистанційних форм навчання педагогів, а також структуруванні критеріїв такої оцінки.