Роль концертмейстера-піаніста в камерно-вокальних творах
DOI:
https://doi.org/10.33272/2522-9729-2019-6(189)-77-80Ключові слова:
композитор, концертмейстер-піаніст, вокаліст, камерно-вокальні твори, інтерпретаціяАнотація
Присвячено висвітленню ролі концертмейстера-піаніста в камерно-вокальних творах. Увагу приділено питанню виділення інтонаційних і семантичних зв’язків, які можливі у циклічних творах. Наголошується на необхідності дотримання рівноправного діалогу між голосом та інструментом, результатом якого постає правильне прочитання авторського задуму. Робота та подальше виконання вокально-інструментального твору передбачає аналіз не лише його тексту, а й дослідження зв’язків з іншими творами, написаними композитором в один період часу. Підкреслюється зростання вимог до виконавців, які виникають у камерно-вокальних творах сьогодення, що постають результатом співтворчості композитора та виконавців.
Посилання
Баланко О. М. Українська камерно-вокальна музика кінця XX – початку XXI ст. як виконавський феномен : дис ... канд. мистецтвознавства : 17.00.03 / Нац. муз. акад. України імені П. І. Чайковського. Одеса, 2017. 246 с.
Беренбейн І. С. Неоромантичні риси творчості Валентина Костенка (на прикладі «12 солоспівів на слова Лесі Українки»). Українське музикознавство. 2018. Вип. 44. С. 58–66.
Войченко О. М., Кириліна І. Я., Шпортько О. В. Проблема взаємодії камерно-вокальних творів та симфоній в спадщині П. І. Чайковського. Молодий вчений. 2017. № 8. С. 39–42.
Грінченко Т. Д. Історія виникнення та становлення професії піаніст-концертмейстер. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. 2017. Вип. 49. С. 280–284.
Комаренко Н. М. Інтерпретаційно-творчий аспект діяльності концертмейстера, як компонент музично-художньої архітектоніки вокально-романсових циклів С. Рахманінова на прикладі ор. 38. Молодий вчений. 2018. № 1 (1). С. 147–153.
Хананаєв С. В., Хананаєва Г. В. Камерно-вокальний вислів як процес художньої самоідентифікації (на прикладі творчості С. Рахманінова). Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2018. № 4. С. 336–339.
References
Balanko, O. M. (2017). Ukrainska kamerno-vokalna muzyka kintsia XX – pochatku XXI st. yak vykonavskyi fenomen. (PhD diss). Odesa [in Ukrainian].
Berenbein, I. S. (2018). Neoromantychni rysy tvorchosti Valentyna Kostenka (na prykladi "12 solospiviv na slova Lesi Ukrainky"). Ukrainske muzykoznavstvo, 44, 58-66 [in Ukrainian].
Voichenko, O. M., Kyrylina, I. Ya., & Shportko, O. V. (2017). Problema vzaiemodii kamerno-vokalnykh tvoriv ta symfonii v spadshchyni P. I. Chaikovskoho. Molodyi vchenyi, 8, 39-42 [in Ukrainian].
Hrinchenko, T. D. (2017). Istoriia vynyknennia ta stanovlennia profesii pianist-kontsertmeister. Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu Zaporizkoho natsionalnoho universytetu, 49, 280-284 [in Ukrainian].
Komarenko, N. M. (2018). Interpretatsiino-tvorchyi aspekt diialnosti kontsertmeistera, yak komponent muzychno-khudozhnoi arkhitektoniky vokalno-romansovykh tsykliv S. Rakhmaninova na prykladi or. 38. Molodyi vchenyi, 1, 147-153 [in Ukrainian].
Khananaiev, S. V., Khananaieva, H. V. (2018). Kamerno-vokalnyi vysliv yak protses khudozhnoi samoidentyfikatsii (na prykladi tvorchosti S. Rakhmaninova). Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv, 4, 336-339 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Імідж сучасного педагога
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).