Шкільна атмосфера як духовна складова освітнього середовища: фінський досвід

Автор(и)

  • Ніна Іванівна Курмишева Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського, Україна

DOI:

https://doi.org/10.33272/2522-9729-2018-4%20(181)-31-33

Ключові слова:

психолого-педагогічна атмосфера, клімат колективу, освітнє середовище, фінська освіта, педагогічний і класний колективи

Анотація

На основі системного аналізу наукової літератури досліджено дефініції «психолого-педагогічна атмосфера», «клімат колективу», «освітнє середовище»; уточнено поняття «психолого-педагогічна атмосфера» як таке, що позначає педагогічні умови, створені освітнім середовищем, педагогічним і класним колективами, родиною, громадою тощо. Здійснена спроба вивчити фінські освітні практики щодо місця і ролі психолого-педагогічної атмосфери шкільного колективу.

Біографія автора

Ніна Іванівна Курмишева, Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри менеджменту освіти

Посилання

Бочелюк В. Й. Дозвіллєзнавство. URL: http://tourlib.net/books_ukr/bocheluk63.htm.

Великий тлумачний словник сучасної української мови / Укл. і гол. ред. В. Т. Бусел. Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. 1440 с.

Гуцало Е. У. Від теорії – до практики: дослідження малої навчальної групи (класу) студентами-практикантами педагогічного університету : навч.-метод. посіб. Ч. ІІІ. / Емілія Гуцало. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. Володимира Винниченка, 2012. 82 с.

Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; гол. ред.

В. Г. Кремень. Київ: Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.

Карплюк С. О. Формування сприятливого соціально-психологічного клімату в студентській академічній групі педагогічного ВНЗ. URL: http://eprints.zu.edu.ua/5632/1/5.pdf.

Новий український словник. Близько 20 000 слів і словосполучень / уклад. Н. Д. Кусайкіна, Ю. С. Цибульник; за заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В. В. Дубічинського. Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2008. 608 с.

Освіта дорослих: енциклопедичний словник / за ред.

В. Г. Кременя, Ю. В. Ковбасюка; Нац. акад. пед. наук України, Нац. акад. держупр. при Президентові України [та ін.]. Київ : Основа, 2014. 496 с.

Покка, Арі. Вищий клас. Шкільне управління по-фінськи; пер. з англ. О. М. Назарової. Харків: Ранок, 2017. 160 с.

Салберг П. Фінські уроки 2.0. Пер з англ. Харків: Ранок, 2017. 240 с.

Сучасний словник іншомовних слів: Близько 20 тис. слів і словосполучень / Укл. : О. І. Скопненко, Т. В. Цимбалюк. Київ: Довіра, 2006. 789 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-07-28

Як цитувати

Курмишева, Н. І. (2018). Шкільна атмосфера як духовна складова освітнього середовища: фінський досвід. Імідж сучасного педагога, (4 (181), 31–33. https://doi.org/10.33272/2522-9729-2018-4 (181)-31-33

Номер

№ 4 (181) (2018): Менеджер Нової української школи

Розділ

ДОСВІД ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Імідж сучасного педагога

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).