Школа менеджерів як складова моделі управління розвитком інформаційної культури директора закладу освіти

Автор(и)

  • Ольга Григорівна Ворон Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, Україна

DOI:

https://doi.org/10.33272/2522-9729-2018-4%20(181)-17-22

Ключові слова:

експеримент, констатувальний, інформаційна культура, дослідження, впровадження, результати

Анотація

Присвячується дослідженню управління розвитком інформаційної культури директора закладу загальної середньої освіти в післядипломній освіті і на цій основі розробці та перевірці ефективності моделі процесу розвитку інформаційної культури на курсах підвищення кваліфікації, e міжкурсовий період та в процесі самоосвіти. Аналізуються концептуальні положення щодо зростання ролі інформації, що знайшли відображення у законах України «Про освіту», «Про інформатизацію», «Про захист інформації в автоматизованих системах», «Про Концепцію Національної програми інформатизації», «Про Національну програму інформатизації» тощо. Це актуалізує проблему управління розвитком інформаційної культури директора закладу загальної середньої освіти, здатного ефективно вирішувати професійні завдання в сучасному інформаційному просторі. Розглянутий спецкурс «Школа менеджерів» як ефективна складова моделі управління розвитком інформаційної культури директора школи, вплив навчання на результати експерименту щодо впровадження моделі.

Біографія автора

Ольга Григорівна Ворон, Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

старший викладач кафедри філософії, економіки та менеджменту освіти, здобувач Університету менеджменту освіти» НАПН України

Посилання

Волкова Н. П. Професійно-педагогічна комунікація: навч. посіб. Київ: Академія, 2006. 256 с.

Ворон О. Г. Від педагогічної ідеї до педагогічної технології. URL : http://zdosvita.at.ua/news/vid_pedagogichnoji_ideji_do_pedagogichnoji_tekhnologiji/2014-06-25-1534.

Енциклопедія освіти / АПН України; гол. ред. В. Г. Кремень. Київ: Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.

Жихарєва А. Б. Особливості організації освітнього процесу в системі післядипломної педагогічної освіти // Професійний розвиток та управління людськими ресурсами в системі післядипломної педагогічної освіти в контексті трансформації освіти України : зб. матер. Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 28 жовтня 2016 р. / за заг. ред. В. В. Олійника. Київ: УМО НАНП України, 2016. С. 93–95.

Кузьмінський А. І. Післядипломна педагогічна освіта: теорія і практика : монографія. Черкаси: Вид. відділ ЧДУ, 2002. 290 с.

Маркова А. К. Модель специалиста. Профессиограма. Психограмма. URL : http://pps.udpu.edu.ua/article/view/51208.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-07-28

Як цитувати

Ворон, О. Г. (2018). Школа менеджерів як складова моделі управління розвитком інформаційної культури директора закладу освіти. Імідж сучасного педагога, (4 (181), 17–22. https://doi.org/10.33272/2522-9729-2018-4 (181)-17-22

Номер

№ 4 (181) (2018): Менеджер Нової української школи

Розділ

ПЕДАГОГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Імідж сучасного педагога

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).