Розвиток цифрового ігро-центрованого навчання в освітньому просторі США
DOI:
https://doi.org/10.33272/2522-9729-2018-3%20(180)-40-44Ключові слова:
навчання, гра, цифрові технології, освіта, етапи, тенденції, СШААнотація
Установлено, що цифрові комп’ютерні відеоігри є найпоширенішим видом ігор сьогодні, і з цієї причини категорії «цифрові ігри», «комп’ютерні ігри», «відеоігри» часто використовуються як синонімічні поняття за умови, що вони вживаються для опису ігор, які відбуваються на моніторах комп’ютерів. Інші види цифрових ігор поєднують консольні, аркадні, портативні електронні ігри та аудіоігри).
Проаналізовані результати історико-ретроспективного аналізу використання цифрових ігор у навчанні шведського науковця Б. Берг Марклунда (Berg Marklund), здійсненого у докторській дисертації «Дослідження цифрового ігро-орієнтованого навчання».
На основі аналізу праць зарубіжних учених, систематизації власних наукових пошуків було визначено три етапи розвитку цифрового ігро-центрованого навчання, виникнення і поширення якого припадає на початок ХХІ ст.: перший етап (2001–2007) – активізація наукових досліджень щодо практичної реалізації цифрового ігро-центрованого навчання, відкриття наукової установи «Інститут Гри» (Institute of Play); другий (2008–2013) –розробка цифрового ігро-центрованого курікулуму (навчального плану, програм) і створення загальноосвітньої школи «Quest to Learn» й утвердження ефективності ігро-центрованої системи навчання; третій (2014 – по теперішній час) – глобальне поширення цифрового ігро-центрованого навчання.
Визначені провідні тенденції реалізації цифрового ігро-центрованого навчання, до яких належать: упровадження цифрових ігор у навчальне середовище при вивченні окремих дисциплін (соціально-гуманітарних, природничо-математичних і мистецтвознавчих); реалізація альтернативного навчання, зорієнтованого на домінуюче застосування ігрової діяльності, на основі спеціально розробленого курікулуму.
Таким чином, цифрове ігро-центроване навчання спочатку трактувалося як навчальна стратегія, яку можна реалізувати за допомогою комп'ютерів і відповідного програмного забезпечення. На сучасному етапі завдяки багаторічному вдосконаленню технологій і набутого досвіду їхнього впровадження, цифрове ігро-центроване навчання розглядається як самостійне навчальне середовище, в якому можна забезпечити вирішення освітніх завдань різних рівнів.
Посилання
Berg Marklund, Bjurn (2015). Unpacking Digital Game-Based Learning: The complexities of developing and using educational games, Informatics. Doctoral Dissertation, ISBN 978-91-981474-8-3 Dissertation series. 2015. № 8. 302 p.
Computer Games History and Facts – AITprohttps. URL: www.ait-pro.com/.../computer-games-history-and-fact...
Dye M., Green S., Bavelier D (2009). «Increasing Speed of Processing with Action Video Games. Current Directions in Psychological Science. 2009. V. 18. P. 321–326.
Eichenbaum A., Bavelier D., Green S. Video games: Play that can do serious good. American Journal of Play. 2014. V. 7. P. 50–72.
Gray P. Free to Learn: Why Unleashing the Instinct to Play Will Make Our Children Happier, More Self-Reliant, and Better Students for Life. Basic Books: 2015. 258 p.
Institute of Play. URL: https://www.instituteofplay.org/.
Prensky М. Digital Game-Based Learning. – Paragon House Third Ed. edition, 2007. 464 p.
Quest to Learn. Huff Post. URL: https://www.huffingtonpost.com/.../quest-to-learn_b_14555... 1 лют. 2017 р. – 2017-02-01-1485977204-2125542-PowerPlayHeader.png
Rapini S. Beyond Textbooks and Lectures: Digital Game-Based Learning In STEM Subjects: Center for Excellence in Education. McLean, Virginia. Summer Intern. 2012. 32 p. URL: http://gamingforeducation.weebly.com.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Імідж сучасного педагога
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).