Дитина і дитинство у ранньомодерних вченнях про цілісну освіту особистості
DOI:
https://doi.org/10.33272/2522-9729-2025-1(220)-21-25Ключові слова:
цілісна освіта; особистість; дитина; дитинство; гуманізм; досконала особистість («perfectio hominis»); ранній Новий час; християнський гуманізм; ренесансний гуманізм; Еразм РоттердамськийАнотація
Дослідження присвячено історико-педагогічному аналізові місця і ролі проблематики дитини і дитинства у ранньомодерній філософсько-педагогічній спадщині. Педагогічні ідеї піклування про дитину розглянуто у контексті тогочасного вчення про цілісну освіту особистості.
Представлено історико-педагогічний порівняльний аналіз європейських уявлень про дитину і дитинство в добу пізнього Середньовіччя та раннього Нового часу. Констатовано, що середньовічне суспільне сприйняття дитини зводилося до метафоричного концепту «маленький дорослий». З одного боку, європейці досить часто всерйоз не сприймали немовля, дитина найменшого віку мало що означала, спостерігалося байдуже ставлення до маленьких дітей, особливо в період їхнього доживання до п’ятирічного віку. З іншого – лише розпочавши самостійно ходити, дитина практично відразу залучалася до домашньої роботи, а згодом й до реальної праці. З’ясовано, що пропонуючи нову концепцію виховання та ідею цілісної освіти, ренесансні гуманісти звернули увагу на найперший період становлення особистості – ранній дитячий вік. Доведено, що здобутком ренесансного педагогічного дискурсу було відкриття світу дитини та кардинальна зміна ціннісно-смислового уявлення європейців. Гуманісти утвердили ренесансне бачення дитинства як «найщасливішого і найприємнішого віку» та запропонували чимало ідей педагогічного супроводу дитини, висловили низку порад щодо природовідповідного та індивідуалізованого піклування про неї.
На основі аналізу творів європейських мислителів (Е. Роттердамський, Х. Вівес та ін.) відтворено гуманістичне бачення дитячого віку, описано запропоновані гуманістами методики та особливості виховання дітей. Звернено увагу на те, що запропоновані в межах концепції цілісної освіти ідеї виховання дитини, розвивалися насамперед на рівні інтелектуальної дискусії, а їхнє впровадження в практику розпочалося лише з інституціюванням закладів освіти церковними реформаторами – протестантами та єзуїтами. Зроблено висновок про виняткову цивілізаційну роль ренесансно-гуманістичного дискурсу для відкриття світу дитини в ранньомодерному європейському суспільстві.
Посилання
Год Б. Виховання в епоху європейського Відродження (середина XIV – початок XVII століття) : монографія. Полтава : АСМІ, 2004. 464 с.
Год Б. Дитячі ігри (від Античності до початку ранньомодерного часу) : монографія. Полтава : Вид-во ПНПУ імені В.Г. Короленка, 2015. 182 с.
Роттердамський Еразм. Похвала глупоті. Домашні бесіди / пер. з лат. В. Литвинова, Й. Кобова. Київ : Основи, 1993. 319 с.
Сердюк І. «Маленький дорослий»: Дитина й дитинство в Гетьманщині XVIII ст. Київ : К.І.С., 2018. 456 с.
Ariès P. L’enfant et la vie familiale sous l’Ancien Régime. Paris ; Seuil, 1973. 350 s. Extrait. URL: https://classiques.uqam.ca/collection_methodologie/aries_-philippe/categories_age/categories_age_texte.html (дата звернення: 17.12.2024).
Camerarius J. Praecepta vitae puerilis [...]. Vitae morumque [...] praecepta exposita versibus. De gymnasiis dialogus. Basel : Hervagius, 1536. 62 s. URL: https://mateo.uni-mannheim.de/camena/camer3/jpg/s004.html (дата звернення: 17.12.2024).
Vives J. L. Tratado de la Ensenanza. Introduccion a la Sabiduria. Escolta del Alma. Dialogos. Pedagogia Pueril / est. prelim. y prologos J. M. Villalpando. Mexico : Editorial Porrua, 2004. N. 447. 448 s.
References
Hod, B. (2004). Vykhovannia v epokhu yevropeiskoho Vidrodzhennia (seredyna XIV – pochatok XVII stolittia) [Education in the European Renaissance (mid-14th – early 17th century)]. Poltava: ASMI [in Ukrainian].
Hod, B. (2015). Dytiachi ihry (vid Antychnosti do pochatku rannomodernoho chasu) [Children's games (from Antiquity to the beginning of early modern times)]. Poltava: Vyd-vo PNPU imeni V.H. Korolenka [in Ukrainian].
Rotterdamskyi, Erazm. (1993). Pokhvala hlupoti. Domashni besidy [Praise for Folly. Domestic Conversations]. Kyiv: Osnovy [in Ukrainian].
Serdiuk, I. (2018). Malenkyi doroslyi: Dytyna y dytynstvo v Hetmanshchyni XVIII st. [Little Adult: Child and Childhood in the Hetmanate of the 18th Century]. Kyiv: K.I.S. [in Ukrainian].
Ariès, P. (1973). L’enfant et la vie familiale sous l’Ancien Régime. Paris; Seuil. Extrait. Retrieved from https://classiques.uqam.ca/collection_methodologie/aries_-philippe/categories_age/categories_age_texte.html.
Camerarius, J. (1536). Praecepta vitae puerilis [...]. Vitae morumque [...] praecepta exposita versibus. De gymnasiis dialogus. Basel: Hervagius. Retrieved from https://mateo.uni-mannheim.de/camena/camer3/jpg/s004.html.
Vives, J. L. (2004). Tratado de la Ensenanza. Introduccion a la Sabiduria. Escolta del Alma. Dialogos. Pedagogia Pueril / est. prelim. y prologos J. M. Villalpando. Mexico: Editorial Porrua.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Імідж сучасного педагога

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).