Information and communication competence of the educator in the modern world: analysis of international approaches
Ключові слова:
інформаційно-комунікаційні технології; цифрова компетентність; інформаційна компетентність; інформаційно-комунікаційна компетентність; педагогАнотація
Сьогодні система освіти відчуває значний прогрес у інформаційно-комунікаційних технологіях та їх вплив на освітній процес і навчання молоді. Для освітян особливо важливо вміти орієнтуватися у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, застосовувати їх відповідно до своїх потреб, розвивати та покращувати якість свого життя. Компетентність у розвитку інформаційно-комунікаційних технологій вважається основною компетентністю. Компетентність – це доведена здатність застосовувати знання, навички, особисті, соціальні та/або методологічні здібності в роботі та навчанні, а також у професійному та особистому розвитку. Компетентність – це результат професійного досвіду, наслідок його накопичення протягом професійного життя та діяльності, що забезпечує глибоке розуміння своєї справи, суті виконуваної роботи, шляхів і способів досягнення цілей та вміння правильно оцінювати професійну ситуацію. та прийняти з цього приводу необхідне рішення. Структура компетентності включає такі основні елементи, як знання, досвід, професійна культура, особистісні якості фахівця. Компетентність вихователя зумовлена особливостями, багатством, різноманітністю та інтеграцією професійного досвіду та визначається особистістю та її організаційною культурою. Одним із основних компонентів комунікативної компетентності вихователів визнано інформаційну компетентність . Під інформаційно-комунікаційною компетентністю розуміється здатність людини орієнтуватися в інформаційному просторі, оперувати даними на основі використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій відповідно до потреб ринку праці та ефективно виконувати професійні обов’язки. Педагог із високим рівнем інформаційно-комунікаційної компетентності здатний активно формувати поняття як одиниці психічних ресурсів свідомості та інформаційну структуру, що відображає знання та досвід людини .
Посилання
Bawden, D. (2001). Information and digital literacies: a review of concepts. Journal of Documentation, 57, 2, 218-259. DOI: http://dx.doi.org/10.1108/EUM0000000007083
Ben Youssef, A., & Dahmani, M. (2008). The Impact of ICT on Student Performance in Higher Education: Direct Effects, Indirect Effects and Organizational Change. In: The Economics of E-learning [online monograph]. Revista de Universidad y Sociedad del Conocimiento (RUSC), 5 (1), 45-56. DOI: http://dx.doi.org/10.7238/rusc.v5i1.321
Berezovska, L. (2019). Levels of formation of communicative and speech competence of future social workers in the process of professional training. Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies, 7, 162-172.
Butenko, N. Yu. (2018). Competence-based approach to specialists training and preservation of socio-cultural identity. In International security in the frame of modern global challenges: Collection of scientific works (pp. 183-188). Vilnius: Mykolas Romeris University.
Bykov, V. Yu., Bilous, O. V., & Bohachkov, Yu. M. et al. (2010). Fundamentals of standardization of information and communication competences in the education system of Ukraine: methodological recommendations. Kyiv: Atika.
Cedefop. (2004). Terminology of European education and training policy – A selection of 100 key terms. Luxembourg: Publications office.
Cedefop. (2011). Glossary – Quality in education and training / Glossar – Qualität in der allgemeinen und beruflichen Bildung / Glossaire – La qualité dans l’enseignement et la formation. Luxembourg: Publications office.
Charkina, T. (2022). Problems of the information culture researching. Actual Problems of Philosophy and Sociology, 33, 67-71. DOI: https://doi.org/10.32837/apfs.v0i33.1053.
Cobo Romani, J. (2009). Strategies to Promote the Development of E-competences in the Next Generation of Professionals: European and International Trends. SSRN Electronic Journal. DOI: http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.1904871
DeSeCo. Definition and Selection of Competences. Theoretical and Conceptual Foundations. Retrieved from http://www.de- seco.admin.ch/.
Dzhurylo, A., & Shparyk O. (2019). ICT competence for secondary school teachers and students in the context of education informatization: global experience and challenges for Ukraine. Information Technologies and Learning Tools, 70, 2, 43-58.
European Union. Key Competences for Lifelong Learning. Recommendation of the European Parliament and to the Council of 18 December 2006 (2006 / 962 / EC). Official Journal of the European Union, 30 December, P. I. 394/10-I.394/18.
Ferrari, A. (2012). Digital Competence in Practice: An Analysis of Frameworks. Seville: JRC-IPTS.
Furman, O., & Kostiuchenko, A. (2013). Formation of Information and Communication Competence by Means of ICT in Vocational Training of Subject Teachers. Humanitarian Bulletin of the State Higher Educational Institution “Pereyaslav-Khmelnytsky State Pedagogical University named after G.S. Skovoroda”. Pedagogy. Psychology. Philosophy, 28 (1), 298-303.
Havryliuk, O. D. (2019). Use of cloud-oriented learning technologies for the formation of professional competencies of future bachelors of statistics: the conceptual and terminological apparatus of the study. Scientific journal of the Drahomanov National Pedagogical University. Series 5: Pedagogical Sciences: Realities and Prospects, 66, 30-35.
Holovan, M. S. (2018). Informatics. Sumy: Sumy State University.
Kamyshna, I., & Pavlovych, L. (2020). Professional and pedagogical communication. Sciences of Europe, 57, 43-45.
Kapska, A. Y. (2018). Pedagogical competence as the constituent one in the structure of professional competence of a social worker. Scientific Journal of the National Pedagogical Dragomanov University. Series 11: Social work. Social pedagogy, 25, 22-29.
Khimich, Ya. (2023). Formation of Information Culture of Higher Education Students in the Digital age. Library Science. Record Studies. Informology, 1, 86-95.
Kohut, I. V. (2012). Theoretical foundations of the development of professional and pedagogical communication in the modern information society. In Мateriały VIII Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji «Nauka: teoria i praktyka –2012» (Vol. 5: Pedagogiczne nauki, pp. 68-73). Przemyśl: Nauka i studia.
Kohut, I. V. (2018). Information competence as a structural component of professional and pedagogical communicative competence of a pedagogue in the modern educational space. Educational discourse, 3/4 (22/23), 246-258.
Kondrashova, O. V. (2023). Pedagogical aspects of the formation of students’ communicative competence by interactive teaching methods. Innovative pedagogy, 61 (1), 174-177.
Kravets, S. (2022). Development of general competencies in higher education applicants for the degree of Doctor of Philosophy. Innovative professional education, 5(6), 76-78. DOI: https://doi.org/10.32835/2786-619X.2022.5.6.76-78
Maslova, V. A. (2022). Professional and pedagogical communication as a condition for the development of communicative capabilities of a teacher. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: Psychology, 3, 81-85. DOI: https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.16
Pashchenko, M., & Chernenko, L. (2022). J. Raven’s scientific approaches to the problem of hrofessional competence of future teachers. Scientific and technological revolution of the XXI century. SWorld-Ger Conference Proceedings, 1 (gec 20-01), 48-51. DOI: https://doi.org/10.30890/2709-1783.2022-20-01-011
Pluzhnyk, O. (2022). Formation of information competence of higher education students in the process of professional training. Society. Document. Communication, 15, 333-348. DOI: https://doi.org/10.31470/2518-7600-2022-15-333-348
Pyshchyk, O. (2023). Development of the Teacher’s Communicative Culture under the Conditions of Marital State: Challenges and Opportunities. Educological Discource, 4 (43), 21-38.
Salganik, L. H., Rychen, D. S., Moser, U., & Konstant, J. W. (1999). Projects on Competences in the OECD Context: Analysis of Theoretical and Conceptual Foundations. SFSO, OECD, ESSI, Neuchatel.
Verlan, A. F., Tverezovska, L. O., & Fedorchuk, V. A. (1996). Information technologies in the modern school. Kamianets-Podilskyi: Kamianets-Podilskyi State Pedagogical Institute.
Volkova, N., Poyasok, T., Symonenko, S., Yermak, Y., Varina, H., & Rackovych, A. (2022). Psychological and pedagogical features: the use of digital technology in a blended learning environment. Revista Tempos e Espaços em Educação, 15 (34), e17232. DOI: http://dx.doi.org/10.20952/revtee.v15i34.17232
Zhaldak, M. (2013). Problems of Informatization of Educational Process in Secondary and Higher Educational Iinstitutions. Computer at School and in Family, 3, 8-15.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Імідж сучасного педагога
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
