Формування емоційної культури у майбутніх учителів початкової школи у період війни
DOI:
https://doi.org/10.33272/2522-9729-2022-3(204)-48-51Ключові слова:
формування; емоції; культура; емоційна культура; емоційна компетентність; емоційна грамотність; компоненти емоційної культури; вчителі початкових класівАнотація
Актуалізується проблема формування емоційної культури вчителів початкових класів у період війни. Здійснено аналіз психолого-педагогічних досліджень із проблеми та з’ясовано сутність поняття «емоційна культура». Вважаємо, що емоційна культура є цілісним динамічним особистісним утворенням, що має власну структуру, й представлене системою знань про емоції, їхній розвиток, формування вмінь і способів аналізу емоцій, управління ними. Серед компонентів, що забезпечують формування високого рівня емоційної культури вчителів початкових класів, провідними вважаємо: когнітивний, мотиваційно-ціннісний, рефлексивно-емпатійний. Емоційна культура також охоплює емоційну компетентність та емоційну грамотність.
Зроблено висновок, що ефективному формуванню емоційної культури вчителів початкових класів у період війни сприяють такі педагогічні умови: створення сприятливого емоційного клімату, атмосфери емоційного комфорту, довіри, взаємоповаги під час онлайн-уроків; втілення ідей педагогіки партнерства в освітньому процесі; моделювання ситуацій толерантної взаємодії та спільної діяльності учасників освітнього процесу у період війни; вміння вчителя розпізнавати емоційні стани; впровадження інноваційних форм і методів навчання, що викликають позитивні емоції та переживання.
Посилання
Білик Н. І. Концептуальні підходи до розуміння емоційного інтелекту як професійно значущої якості педагога. Науково-методичний підхід до вдосконалення педагогічної майстерності педагогічних працівників у системі підвищення кваліфікації : електрон. навч.-метод. посіб. / [упоряд.: І. О. Калініченко, Н. І. Білик]. Полтава : ПОІППО, 2021. С. 49–56. URL: http://poippo.pl.ua/images/FILES/pidrozdily/kafedra_pedmaisternosti/biblioteka/modul-2021.pdf.
Бикова М. Емоційна культура креативної особистості в процесі самовизначення. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2017. № 3 (67). С. 129–139.
Максим О. В. Емпатійна поведінка вчителя як запорука професійного успіху. URL: https://lib.iitta.gov.ua/717681/1/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC.PDF.
Марусинець М. Педагогічні умови та засоби формування професійної рефлексії майбутніх учителів початкових класів. Гірська школа Українських Карпат. 2015. № 12−13. С. 196−199.
Нова українська школа: теорія і практика формування емоційного інтелекту в учнів початкової школи : навч.-метод. посіб. для вчителів початкової школи. Тернопіль : Астон, 2020. 192 с.
Якобсон П. Чувства, их развитие и воспитание. Москва : Знание, 1976. 64 с.
Goleman D. Emotional intelligence. New York : Bantam Books, 1995. 352 p.
References
Bilyk, N. I. (2021). Kontseptualni pidkhody do rozuminnia emotsiinoho intelektu yak profesiino znachushchoi yakosti pedahoha [Conceptual approaches to understanding emotional intelligence as a professionally significant quality of a teacher]. In I. O. Kalinichenko, & N. I. Bilyk (Comps.), Naukovo-metodychnyi pidkhid do vdoskonalennia pedahohichnoi maisternosti pedahohichnykh pratsivnykiv u systemi pidvyshchennia kvalifikatsii [Scientific and methodological approach to improving the pedagogical skills of teachers in the system of professional development]: elektron. navch.-metod. posib. (pp. 49-56). Poltava: POIPPO. Retrieved from http://poippo.pl.ua/images/FILES/pidrozdily/kafedra_pedmaisternosti/biblioteka/modul-2021.pdf [in Ukrainian].
Bykova, M. (2017). Emotsiina kultura kreatyvnoi osobystosti v protsesi samovyznachennia [Emotional culture of creative personality in the process of self-determination]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii [Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies], 3 (67), 129-139 [in Ukrainian].
Maksym, O. V. Empatiina povedinka vchytelia yak zaporuka profesiinoho uspikhu [Empathic behavior of a teacher as a guarantee of professional success]. Retrieved from https://lib.iitta.gov.ua/717681/1/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC.PDF [in Ukrainian].
Marusynets, M. (2015). Pedahohichni umovy ta zasoby formuvannia profesiinoi refleksii maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv [Pedagogical conditions and means of forming professional reflection of future primary school teachers]. Hirska shkola Ukrainskykh Karpat [Mountain school of the Ukrainian Carpathians], 12-13, 196-199 [in Ukrainian].
Nova ukrainska shkola: teoriia i praktyka formuvannia emotsiinoho intelektu v uchniv pochatkovoi shkoly [New Ukrainian school: theory and practice of emotional intelligence formation in primary school students]. (2020): navch.-metod. posib. dlia vchyteliv pochatkovoi shkoly. Ternopil: Aston [in Ukrainian].
Iakobson, P. (1976). Chuvstva, ikh razvitie i vospitanie [Feelings, their development and education]. Moskva: Znanie [in Russian].
Goleman, D. (1995). Emotional intelligence. New York: Bantam Books.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Імідж сучасного педагога
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).