Вплив Арнольда Шенберга на музичну стилістику ХХ–ХХІ століття

Автор(и)

  • Юлія Сергіївна Лебідь Київський національний університет культури і мистецтва, Україна https://orcid.org/0000-0001-6114-572X

DOI:

https://doi.org/10.33272/2522-9729-2021-4(199)-91-94

Ключові слова:

композитор, школа, додекафонна техніка, музика, педагогічна діяльність, новаторство

Анотація

Аналізується специфіка творчого методу Арнольда Шенберга. Приділено увагу періодизації його творчості. З’ясовано причини вибору композитором додекафонної техніки, яка виступає закономірним результатом розвитку музичної практики. Визначено, що виключна роль Шенберга полягає у формуванні школи, представники якої працювали в єдиному напрямі. Акцентовано, що техніка дванадцяти звуків упроваджувалась одночасно й іншими митцями, зокрема українським композитором Ю. Голишевим. Підкреслено провідне значення додекафонної техніки для подальшого академічного мистецтва. Наголошено увагу на використанні додекафонії українськими композиторами, а саме представниками групи «Київський авангард».

Біографія автора

Юлія Сергіївна Лебідь, Київський національний університет культури і мистецтва

кандидатка педагогічних наук, викладачка факультету музичного мистецтва

Посилання

Волкова А. Київський музичний авангард 60-х років: як витягти себе з «провінційного болота». URL: https://hromadske.ua/posts/kyivskyi-muzychnyi-avanhard-60-kh-rokiv (дата звернення: 09.06.2021).

Загайкевич А. «XX сторіччя» в музиці Юрія Іщенка. Claquer. 17.05.2021. URL: https://theclaquers.com/posts/6831 (дата звернення: 09.06.2021).

Курило Г. Додекафонія та серіалізм у камерній музиці Валентина Сильвестрова і Леоніда Грабовського. Наукові збірки Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка, 2010. Вип. 24. С. 96–105.

Ляхович О. Композитор живий, якщо його твори звучать: Стефанія Туркевич. URL: https://photo-lviv.in.ua/kompozytor-zhyvyj-yakscho-joho-tvory-zvuchat-stefaniya-turkevych-video/ (дата звернення: 09.06.2021).

Рожак О. Юхим Голишев: «патент» на додекафонію. Вісник Львівського університету. Серія мистецтвознавство, 2018. Вип. 19. С. 54–64.

Шёнберг А. Стиль и мысль. Статьи и материалы. Москва : Композитор, 2006. 528 с.

Шломін В. Феномен творчості Арнольда Шенберга в руслі музичного мистецтва ХХ сторіччя. Час мистецької освіти «Теорія і методика виховання художньо обдарованої особистості у закладах мистецької освіти» : зб. статей VІІ Всеукр. наук.-практ. конф. 17–18 жовтня 2019року) / заг. ред. В.В. Фомін. Харків : ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2019. Ч. ІІ. С. 87–90.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-07

Як цитувати

Лебідь, Ю. С. (2021). Вплив Арнольда Шенберга на музичну стилістику ХХ–ХХІ століття. Імідж сучасного педагога, (4(199), 91–94. https://doi.org/10.33272/2522-9729-2021-4(199)-91-94

Номер

№ 4(199) (2021): Професійна підготовка майбутнього вчителя

Розділ

ВІНОК МИТЦІВ І МИСТКИНЬ

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Імідж сучасного педагога

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).