Принципи професійної підготовки майбутніх менеджерів з персоналу на засадах корпоративності
DOI:
https://doi.org/10.33272/2522-9729-2021-4(199)-10-13Ключові слова:
професійна підготовка, майбутні менеджери з персоналу, корпоративність, загальні принципи, специфічні принципиАнотація
Досліджуються принципи професійної підготовки майбутніх менеджерів з персоналу на засадах корпоративності. У ході дослідження автор визначає загальні принципи підготовки щодо менеджерської діяльності майбутніх фахівців з персоналу на засадах корпоративності: принцип неперервності формування менеджерської компетентності; принцип спрямованості навчання на розвиток управлінських якостей майбутніх менеджерів з персоналу; принцип зорієнтованості освітнього процесу на вироблення креативного управлінського способу мислення майбутніх менеджерів з персоналу; принцип психологічної корпоративності; принцип налагодження прямого та зворотного зв’язків із стейкхолдерами. Зроблено висновок, що до специфічних принципів професійної підготовки майбутніх менеджерів з персоналу відносяться: по-перше, навчання впродовж життя (необхідність розвивати професійне самовдосканалення); по-друге, усвідомлення майбутніми менеджерами необхідності розвитку компетентності персоналу, тобто постійно покращувати розуміння вигоди від навчання персоналу та залучення компанії до підтримки професійного розвитку працівників; по-третє, підтримка майбутніх менеджерів з персоналу на виробництві, що передбачає ефективну співпрацю зі стейкхолдерами як ключового фактору успіху і ефективної підтримки професійного розвитку персоналу на виробництві; по-четверте, мобільності у міжособистісній взаємодії, тобто здатність будувати конструктивні відносини зі співробітниками на основі спільних інтересів; по-п’яте, корпоративність, яка виявляється в здатності вирішувати проблеми, що виникають у колективі, мотивувати співробітників і спрямовувати їх на досягнення нових цілей.
Посилання
Баніт О. В. Професійний розвиток управлінського персоналу в транснаціональних корпораціях : навч.-метод. посіб. Київ : ДКС-Центр, 2017. 122 с.
Гончаренко С. Український педагогічний словник. Київ : Либідь, 1997. 376 с.
Литовченко І. М. Теорія і практика корпоративної освіти у сполучених штатах Америки : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.04. Київ, 2018. 556 с.
Мейтарчан С. Ю. Проблеми підготовки майбутніх менеджерів до мотивування персоналу. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. 2011. Т. 2, вип. 94. С. 3–5.
Управління персоналом : навч. посіб. / А. О. Азарова, О. О. Мороз, О. Й. Лесько, І. В. Романець ; ВНТУ. Вінниця : ВНТУ, 2014. 283 с. URL: http://www.dut.edu.ua/uploads/l_623_99319263.pdf
Харчишина О. В. Створення комплексної цільової програми для підвищення управління якості продукції. Економічний вісник Донбасу. 2011. № 2 (24). С. 181–184.
Хмелевський С. М., Веремієнко О. Г. Основні характеристики та необхідні вимоги до професії HR-менеджера. Економіка та управління підприємствами. 2017. Вип. 20. С. 626–631.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Імідж сучасного педагога
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).