Педагогічний потенціал гештальт-терапії у змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи
DOI:
https://doi.org/10.33272/2522-9729-2021-3(198)-43-46Ключові слова:
гештальт-терапія, педагогічний потенціал гештальт-терапії, підготовка учителів початкової школи, гештальт-терапія в освітньому процесі, методи гештальт-терапії, групова гешталь-терапія в початковій школіАнотація
Розкрито педагогічний потенціал гештальт-терапії у змісті професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи.
Розглянуто вплив гештальт-терапії на розвиток емоційно-почуттєвої сфери особистості молодшого школяра.
З’ясовано основні завдання гештальт-терапії в навчально-виховному процесі початкової ланки освіти.
Розкрито доцільність використання методів гештальт-терапії у процесі формування та розвитку самосвідомості та самоцінності особистості учня початкової школи.
Посилання
Ван Дамм П. Вклад гештальта в детскую психотерапию. URL: http://www.psyinst.ru/library.php?part=article&id=71 (дата звернення 18.05.2021р.)
Гингер С., Гингер А. Гештальт-терапия контакта / пер. с фр. Е. В. Просветиной. Санкт-Петербург : Специальная литература, 2015. 318 с.
Лебедева Н. М., Иванова Е. А. Путешествие в гештальт: теория и практика. Санкт-Петербург ; Москва : Речь, 2015. 400 с.
Михальченко Н. В. Психотерапія з психокорекційною роботою : навч.-метод. посіб. Миколаїв : МНУ імені В.О. Сухомлинського, 2018. 236 с.
Науково-методичний підхід до вдосконалення педагогічної майстерності педагогічних працівників у системі підвищення кваліфікації : електрон. навч.-метод. посіб. / [упор. : І. О. Калініченко, Н. І. Білик]. Полтава : ПОІППО, 2021. 184 с. URL: http://poippo.pl.ua/images/2021/modul-2021_%D0%9F%D0%9E%D0%A1%D0%86%D0%91%D0%9D%D0%98%D0%9A.pdf. (дата звернення 27.05.2021р.)
Оклендер В. Окна в мир ребенка. Москва : Класс, 2017. 267 с.
Федій О. А. Ідеї синергетики у змісті підготовки майбутнього вчителя. Імідж сучасного педагога. 2021. № 1 (196). С. 52–57. https://doi.org/10.33272/2522-9729-2021-1(196)-52-57 (дата звернення 18.05.2021р.)
Федій О. А. Підготовка педагогів до використання засобів естетотерапії: теорія і практика : монографія. Полтава : ПНПУ ім. В. Г. Короленка, 2009. 404 с.
Francesetti G. Field theory in contemporary gestalt therapy, part 1: modulating the therapist's presence in clinical practice. Gestalt Review. 2020. Vol. 24. No. 2. P. 113–136. URL: https://www.jstor.org/stable/10.5325/gestaltreview.24.2.0113?seq=1 (дата звернення 20.05.2021р.)
Öztürk A. G. Gestalt Group Practice for Increasing Awareness of University Students. International Journal of Psychology and Educational Studies. 2019. № 6 (3). P. 1–8. URL: https://files.eric.ed.gov/fulltext/EJ1233622.pdf (дата звернення 18.05.2021р.)
Paisal M. Learners Through Understanding Gestalt Learning Theory: Classroom Implementation Experience Individual-Based Approach. E-tech. 2019. Vol. 7, no 2. P. 12–26. URL: http://ejournal.unp.ac.id/index.php/e-tech/article/view/107078 (дата звернення 20.05.2021р.)
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Імідж сучасного педагога
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).