Формування природничих компетентностей молодших школярів засобами проєктної діяльності

Автор(и)

  • Ольга Петрівна Грошовенко Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Україна https://orcid.org/0000-0002-3251-5178
  • Наталя Степанівна Казьмірчук Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Україна
  • Наталя Григорівна Вікарчук Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Україна https://orcid.org/0000-0002-1934-2030

DOI:

https://doi.org/10.33272/2522-9729-2021-1(196)-95-100

Ключові слова:

компетентності, природничі компетентності, молодші школярі, проєктна технологія.

Анотація

У статті актуалізовано проблему формування природничих компетентностей молодших школярів.Проєктну технологію визнано однією із дієвих технологій навчання і виховання підростаючого покоління. Особлива  увага акцентується на необхідності формування у молодших школярів природничих знань, практико-орієнтованих умінь та навичок. У статті акцентовано увагу на необхідності переорієнтації початкової ланки освіти на практичну модель засвоєння змісту, предметна природознавча компетентність названа автором особистісним утворенням, що характеризує здатність учня розв’язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин “людина - природа”,

 

Біографії авторів

Ольга Петрівна Грошовенко, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

доцент кафедри  початкової освіти

Наталя Степанівна Казьмірчук, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

кандидатка педагогічних наук, доцентка, доцентка кафедри початкової освіти

Наталя Григорівна Вікарчук, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

студентка ступеня вищої освіти “магістр” кафедри початкової освіти

Посилання

Байбара Т. М. Методика навчання природознавства в початкових класах : навч. посіб. Київ, 2008. 334 с.

Грошовенко О. П., Присяжнюк Л. А. Формування природознавчої компетентності молодших школярів. Педагогічні науки. Херсон, 2017. Вип. 78. С. 74–79.

Гуз К. Ж. Теоретичні та методичні основи формування змісту освітньої галузі. Імідж сучасного педагога. 2007. № 3. С. 11–13.

Державний стандарт початкової освіти. Учитель початкової школи. 2018. № 4. С. 1.

Енциклопедія освіти / гол. ред. В. Г. Кремень ; Академія пед. наук України. Київ, 2008. 1040 с.

Ільченко В. Р. Концептуальні основи формування інтегрованих природознавчих курсів у старшій школі. Імідж сучасного педагога. 2005. № 9–10. С. 24–27.

Пометун О. І., Сущенко І. М. Путівник з розвитку критичного мислення в учнів початкової школи. Київ, 2018. 96 с.

Хуторской А. В. Педагогическая инноватика. Москва, 2008. 256 с.

References

Baibara, T. M. (2008). Metodyka navchannia pryrodoznavstva v pochatkovykh klasakh [Methods of teaching science in primary school]: navchalnyi posibnyk. Kyiv [in Ukrainian].

Hroshovenko, O. P., & Prysiazhniuk, L. A. (2017). Formuvannia pryrodoznavchoi kompetentnosti molodshykh shkoliariv [Formation of natural science competence of junior schoolchildren]. Pedahohichni nauky [Pedagogical sciences], Kherson, 78, 74-79 [in Ukrainian].

Huz, K. Zh. (2007). Teoretychni ta metodychni osnovy formuvannia zmistu osvitnoi haluzi [Theoretical and methodical bases of formation of the maintenance of educational branch]. Imidzh suchasnoho pedahoha [The image of a modern teacher], 3, 11-13 [in Ukrainian].

Derzhavnyi standart pochatkovoi osvity [State standard of primary education]. (2018). Uchytel pochatkovoi shkoly [Primary school teacher], 4, 1 [in Ukrainian].

Kremen, V. H. (Ed.). (2008). Entsyklopediia osvity [Encyclopedia of Education]. Kyiv [in Ukrainian].

Ilchenko, V. R. (2005). Kontseptualni osnovy formuvannia intehrovanykh pryrodoznavchykh kursiv u starshii shkoli [Conceptual bases of formation of integrated natural science courses in high school]. Imidzh suchasnoho pedahoha [The image of a modern teacher], 9-10, 24-27 [in Ukrainian].

Pometun, O. I., & Sushchenko, I. M. (2018). Putivnyk z rozvytku krytychnoho myslennia v uchniv pochatkovoi shkoly [A guide to the development of critical thinking in primary school students]. Kyiv [in Ukrainian].

Khutorskoi, A. V. (2008). Pedagogicheskaia innovatika [Pedagogical innovation]. Moskva [in Russian].

Професійні портрети вчителя, викладача, психолога Імідж сучасного педагога : електрон. наук. фах. журн. (категорія «Б»). 2021. № 1 (196). 118 с

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-17

Як цитувати

Грошовенко, О. П., Казьмірчук, Н. С., & Вікарчук, Н. Г. (2023). Формування природничих компетентностей молодших школярів засобами проєктної діяльності. Імідж сучасного педагога, (1(196), 95–100. https://doi.org/10.33272/2522-9729-2021-1(196)-95-100

Номер

№ 1(196) (2021): Професійні портрети вчителя, викладача, психолога

Розділ

РЕЖИСУРА УРОКУ

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Імідж сучасного педагога

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).