Роль української професійної вокально-хорової освіти у розвитку східно-слов’янської музичної культури XVII–XVIII ст
DOI:
https://doi.org/10.33272/2522-9729-2020-4(193)-92-98Ключові слова:
вокально-хорової освіта, музична культура, Києво-Могилянська академія, Глухівська школа, освітянські традиції, ментально-етнічний ареал, асиміляціяАнотація
Одним із важливих складників процесу сучасної інтеграції України до системи загальноєвропейського мистецького простору постає перегляд застарілих російсько-імперських і пострадянських стереотипів щодо ролі і значення української професійної вокально-хорової освіти у розвитку у розвитку східно-слов’янської музичної культури XVII–XVIII ст. Вирішення вказаної проблеми створює плідні передумови для цілком об’єктивного й аргументованого позиціювання українського професійного музичного мистецтва як потужного креативного чинника, який упродовж століть прямо або опосередковано впливав на формування та еволюцію цілої низки центрально- східно- та південно-слов’янських професійно-музичних парадигм.
Метою дослідження є комплексний музикознавчо-культурологічний аналіз суспільно-історичних факторів і тенденцій, які характеризують вплив української професійної вокально-хорової освіти XVII–XVIII ст. на тогочасне східноєвропейське, і зокрема російське, музичне середовище.
Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні аналізованої проблематики в оригінальному історико-культурологічному ракурсі, а також у з’ясуванні універсального психологічно-мотиваційного алгоритму, що детермінує процес асиміляції музичного досвіду в умовах іншого ментально-етнічного ареалу.
Методологія дослідження базується на застосуванні універсальних наукових методів, зокрема: індуктивно-дедуктивного методу, аналізу, компаративного та комплексного історико-культурологічного аналізу, синтезу, методу гіпотетичної реконструкції.
Висновки. Педагогічний досвід української професійної вокально-хорової освіти доби Гетьманщини не замикався власне сам на себе, а екстраполювався в площину активних освітянських процесів, які відбувалися як в Україні, так і в різних регіонах Російської імперії XVII–XVIII ст. Цьому сприяв фактор ретрансляції вітчизняних культурних традицій, актуалізований через діяльність вихованців українських навчальних закладів, у тому числі Глухівської школи, Києво-Могилянської академії, Харківського казенного училища тощо.
Посилання
Антонович Д. Українська музика. Українська культура : лекції за ред. Дмитра Антоновича. Київ : Либідь, 1993. С. 404–442.
Біліченко В. Стан та розвиток музичної освіти на Сіверщині за доби Гетьманщини. Сіверщина в історії України. Київ ; Глухів, 2015. Вип. 8. С. 144–148.
Вишневский Д. Из быта студентов Киевской академии. Киевская старина. 1896. Март. С. 315–319.
Герасимова-Персидская Н. Русская музыка ХVII века: Встреча двух эпох. Москва : Музыка, 1997. 98 с.
Гусарчук Т. Артемій Ведель: Постать митця у контексті епох. Ніжин : Вид-во П. Лисенко, 2017. 735 с.
Ефименко П. Школа для обучения певчих, назначавшихся ко Двору. Киевская старина. 1883. Т. VI. С. 169–173.
Ісаєвич Я. Державність і культурні традиції в ХVІІ ХVІІІ ст. Культура українського народу / В. М. Русанівський, Г. Д. Вервес, М. В. Гончаренко [та ін.]. Київ : Либідь, 1994. С. 94–130.
Козицький П. Спів і музика в Київській академії за 300 років її існування. Київ : Музична Україна, 1971. 148 с.
Корній Л. Історія української музики : у 2 ч. Нью-Йорк ; Київ ; Харків : Вид. М. П. Коць, 1998. Ч. 2. 339 с.
Кузьмінський І. Музична культура й освіта у Києво-Могилянській академії. Київська академія. 2018. Вип. 15. С. 11–60.
Кузьмінський І. Реформа церковного співу митрополита Петра Могили. Українська музика. 2018. № 2 (28). С. 5–11.
Лисенко О. Формування системи давньоукраїнського професійного музичного мистецтва. Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського / [ред.-упор. М. М.Скорик]. Київ, 2010. Вип. 85: Духовна культура України: традиції та сучасність. С. 81–107.
Майбурова К. Глухівська школа півчих ХVIII ст. та її роль у розвитку музичного професіоналізму на Україні та в Росії. Українське музикознавство. 1971. № 6. С. 123–131.
Трегубенко Т. Українські церковні музичні осередки кінця XVІ – XVIIІ ст. : особливості формування та діяльності : автореф. дис. … канд. іст. наук : 07.00.01. Київ, 2019. 20 с .
Финдейзен Н. Очерки по истории музыки в России с древнейших времен до конца ХVIII века. Москва ; Ленинград : Госиздат, 1929. Т. 2. 567 с.
Харлампович К. Малороссийское влияние на великорусскую церковную жизнь. Казань, 1914. Т. 1. 375 с.
Хижняк З. Киево-Могилянская академія. Київ : Вища школа, 1988. 268 с.
Центральний державний історичний архів України. (1) Ф. 129, оп. 1, д. 65 а, лл. 1-8 об. ; (2) Ф. 51. оп. 3, д. 6718.
Шуміліна О. А. Перехідні процеси в українській партесній музиці середини ХVIII століття (за матеріалами Київської колекції рукописних памяток) : автореф. дис. … канд. мистецтв. : 17.00.03. Київ, 2004. 19 с.
References
Аntоnоvych, D. (1993). Ukrаinska мuzykа [Ukrainian music]. In D. Аntоnоvych (Ed.), Ukrаinska kulturа [Ukrainian culture]: lеktsіi (pp. 404-442). Kyiv: Lybіd [in Ukrainian].
Bіlіshеnко, V. (2015). Stan tа rozvytok muzytchnoji оsvіty nа Sіvеrschynі zа doby Hеtmanschyny [Conditions and development of musical education in the region of Siverschyna during the Hetmanship]. Siverschyna v іstorіi Ukrаiny [Severshchyna in the history of Ukraine] (Is. 8, pp. 144-148). Kyiv; Glukhiv [in Ukrainian].
Vyshnevsky, D. (1896). Iz byta studentov Kievsko y akademii [From the life of students of the Kyiv Academy]. Kievskaya starina [Kyiv antiquity], march, pp. 315–319 [in Russian].
Gerasimova-Persidskaya, N. (1997). Russkaya muzyika XVII veka: Vstrecha dvuh epoch [Russian music of the seventeenth century: Meeting of two epochs]. Moskva: Muzyka [in Russian].
Husarchuk, T. (2017). Artemii Vedel. Postat myttsia u konteksti epokh [The figure of the artist in the context of epochs]. Nizhyn: Vydavets PP Lysenko M. M. [in Ukrainian].
Jefimеnkо, P. (1883). Schkоlа dlja оbuchеnija pеvchih, nаznаchаvshyhsja kо Dvоru [School for training singers assigned to the Court]. Кievskаya stаrinа [Kiev antiquity], Т. VI, p. 169 [in Russian].
Isayevich, Ya. (1994). Derzhavnist i kulturni traditsii v XVII-XVIII st. [Statehood and cultural traditions in the seventeenth and eighteenth centuries]. In V. M. Rusanivsky, G. D. Verves, & M. V. Goncharenko et al, Kultura ukrayinskogo narodu [Culture of the Ukrainian nation] (pp. 94-130). Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
Kоzytzki, P. (1971). Spiv i muzykа v Кyjivskii akаdеmii zа 300 rоkiv yiyi іsnuvаnnia [Singing and music at the Kyiv Academy during its 300 years history]. Kyiv: Muzychnа Ukrаinа [in Ukrainian].
Коrnі, L. (1998). Istоria ukrainskoi muzyky [History of Ukrainian music]. Neu-York; Kyiv; Kharkiv: Vyd. P. Kotz [in Ukrainian].
Kuzminskyi, I. (2018). Muzytscna kultura i osvita u Kyevo-Mohylanski akademii [Music culture and education in Kyiv-Mohyla Academy]. Kyivska Akademia [Kyiv Academy], 15, 11-60 [in Ukrainian].
Kuzminskyi, I. (2018). Reforma tserkovnoho spivu mytropolyta Petra Mohyly u Kyievi [Reform of the church singing of Metropolitan Petro Mohyla in Kyiv]. Ukrainska musyka [Ukrainian music], 2 (28), 5-11 [in Ukrainian].
Lysenko, O. (2010). Formuvannya systemy davnoukrayinskogo profesiinogo muzichnogo mystetstva [Formation of the system of ancient Ukrainian professional musical art]. In M. Skoryk (Ed.), Naukoviy visnyk NMAU im. P. I. Chaykovskogo [Scientific Bulletin of NMAU. PI Tchaikovsky] (No 85: Dukhovna kultura Ukrainy: traditsii ta suchasnist, pp. 81-107). Kyiv [in Ukrainian].
Maiburova, K. (1971). Hlukhivska shkola pivchykh XVIII st. ta yii rol u rozvytku muzychnoho profesionalizmu na Ukraini ta v Rosii [Glukhiv school of singers of the XVIII century. and its role in the development of musical professionalism in Ukraine and Russia]. Ukrainske muzykoznavstvo [Ukrainian musicology], 6, 123-131 [in Ukrainian].
Tregubenko, T. (2019). Ukrainski tserkovni muzytscni oseredky kintsia XVI – XVIII st.: osoblyvosti formuvannja ta dialnosti [Ukrainian sacral music centers of the end XVI – XVIII cent.: peculiarities of formation and activity]. (Extended abstract of PhD diss.). Kyiv [in Ukrainian].
Findeisen, N. (1929). Ocherki po istorii muzyiki v Rossii s drevneyshykh vremen do kontsa XVIII veka [Essays on the history of music in Russia from ancient times to the end of the eighteenth century] (Vol. 2). Moskva; Leningrad: Gosizdat [in Russian].
Khаrlаmpоvytsch, К. (1914). Маlоrоssiiskое vliianiе nа vеlikоrusskuiu tsеrkоvnuiu zshizn [Little Russian influence on Great Russian church life] (Vol. 1). Kazan [in Russian].
Hyzhnyak, Z. (1988). Kievo-Mogilyanskaya akademiya [Kyiv-Mohyla Academy]. Kyiv: Vyscha shkola [in Ukrainian].
Тsentralnyi dеrzshаvnyi istоrychnyi arhіv Ukrаiiny [Central State Historical Archive of Ukraine].(1) F. 129, оp. 1, d. 65 а, L. 1-8 оb./ ; (2) F. 51. оp. 3, d. 6718 [in Ukrainian].
Shumilina, O. A. (2004). Perekhidni protsesy v ukrainskii partesnii muzytsi seredyny XVIII stolittia (za materialamy Kyivskoi kolektsii rukopysnykh pamiatok) [Transitional processes in Ukrainian party music of the middle of the XVIII century (according to the materials of the Kyiv collection of manuscripts]. (Extended abstract of PhD diss.). Kyiv [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Імідж сучасного педагога
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).