Вплив музейної педагогіки на суспільну свідомість

Анотація

Обґрунтовано, що музейний заклад, упорядкувавши зібрану інформацію, знання, передає їх суспільному загалу, впливаючи на соціальну свідомість, якість соціокультурного середовища. Для ретрансляції, передавання й опанування аудиторією (відвідувачем) культурних надбань музейна педагогіка є посередником, який допомагає спілкуватися з предметами духовної і матеріальної культури, розвиває і виховує здатність особистості пізнавати, захоплюватися, самовдосконалюватися естетично, інтелектуально, етично. У цій потребі закладено як основоположні ідеї діалогічних комунікацій, так і найважливіше – витоки музейної педагогіки. Вона передбачає передусім високий рівень психологічно-педагогічної і культурологічної підготовки самого «посередника», який є музейним педагогом, а також «педагогізації» музейної експозиції. Визначено, що музеологія – теоретичне пояснення та практичне застосування особливого ставлення людини до своєї дійсності, що виражається у музеальності.

З’ясовано, що без науково-обґрунтованої (педагогічно, психологічно, соціально, національно, культурно, історично) музейної експозиції унеможливлюється належне сприйняття інформації, експозитів, музейних предметів, фактів і явищ. Доведено, що система взаємодії, діалог у музейному просторі, комунікації, музейна педагогіка мусять бути здатними до інтерсуб’єктивних оцінок різних тверджень, узагальнень, зокрема і наукових. Попри все музеологія має опиратися передусім на науку, якщо хочемо зберегти музеї для суспільного блага. Адже об’єктивне ставлення людини до дійсності формуватиметься у його матеріалізованому образі, яким є музей.