Педагогічна генетика як потенціал удосконалення підготовки вчителів
DOI:
https://doi.org/10.33272/2522-9729-2020-2(191)-68-73Ключові слова:
педагогічна генетика, індивідуальний підхід, спадкові задатки, темперамент, інтелект, обдарованість, девіантна поведінкаАнотація
Обґрунтовано значення педагогічної генетики для підвищення професійної компетентності та творчої майстерності вчителів початкової школи з позицій реформування української освіти. Ключовим принципом педагогічної генетики є індивідуальний підхід до кожної дитини, щоб найраніше виявити та стимулювати до розвитку її спадкові здібності, тому що розвиток природних задатків людини можливий тільки у відповідних сприятливих умовах навколишнього середовища. Крім того, у своїй професійній діяльності вчитель повинен ураховувати також такі психологічні особливості дитини як темперамент, інтелект, обдарованість і спадкові хвороби, що мають суттєвий вплив на навчальні досягнення та успіх у подальшому житті. Часто значні проблеми для педагогів створюють діти з девіантною поведінкою, що полягає у порушенні офіційно встановлених моральних і правових норм. До основних видів девіантної поведінки відносять злочинність, наркоманійну залежність, самогубство та сексуальні відхилення. Практично всі види девіантної поведінки спричинюються спадковою схильністю, що може реалізуватися під дією провокуючих чинників навколишнього середовища. Ця особливість відхилень поведінки забезпечує можливість позитивних наслідків їхньої профілактики шляхом виховання.
Посилання
Базарный В. Ф. Дитя человеческое. Психофизиология развития и регресса. Москва : Пульс, 2009. 328 с.
Державний стандарт початкової освіти. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87
Малых С. Б., Егорова М. С., Мешкова Т. А. Психогенетика. Санкт-Петербург : Питер, 2008. Т. 1. 408 с.
Полька Н. С., Гозак С. В. Гігієнічні проблеми навчального навантаження школярів. Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України. 2015. URL : http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/8111/3/N_Polka_S_Gozak_ZZSO_IGME%20(3).pdf.
Помогайбо В. М., Карапузова Н. Д. Педагогічна генетика. Полтава : АСМІ, 2016. 190 с.
Помогайбо В. М. Філософія успішної фінської освіти. Філософія освіти. 2018. Т. 22, № 2. С. 270–282.
Эфроимсон В. П. Генетика гениальности. Москва : Тайдекс Ко, 2002. 376 с.
Эфроимсон В. П. Педагогическая генетика. Родословная альтруизма. Москва : Время Знаний, 2011. 240 с.
Nash Jr., J.F. Biographical. The Nobel Prize. 2019. URL: https://www.nobelprize.org/prizes/ economic-sciences/1994/nash/biographical/.
Plomin R., Deary I. J. Genetics and intelligence differences: five special findings. Mol. Psychiatry. 2015. Vol. 20, no. 1. P. 98–108.
Saudino K. J. Behavioral genetics and child temperament. J. Dev. Behav. Pediatr. 2005. Vol. 26, no. 3. P. 214–223.
Simonton D. K. Giftedness and genetics: The emergenic-epigenetic model and its implications. Journal for the Education of the Gifted. 2005. Vol. 28, no. 3/4. P. 270–286.
References
Bazarnyi, V. F. (2009). Dytia chelovecheskoe. Psykhofyzyolohyia razvytyia y rehressa [The child of man. Psychophysiology of development and regression]. Moskva: Puls [in Russian].
Derzhavnyi standart pochatkovoi osvity [State standard of primary education]. Zatverdzheno postanovoiu Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 21 liutoho 2018 r. № 87 [in Ukrainian].
Malykh, S. B., Ehorova, M. S., & Meshkova, T. A. (2008). Psykhogenetyka [Psychogenetics] (Vol. 1). Sankt-Peterburg : Pyter [in Russian].
Polka, N. S., & Hozak, S. V. (2015). Hihiienichni problemy navchalnoho navantazhennia shkoliariv [Hygienic problems of educational load of schoolchildren]. Instytut hihiieny ta medychnoi ekolohii im. O. M. Marzieieva NAMN Ukrainy. 2015. URL : http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/8111/3/N_Polka_S_Gozak_ZZSO_IGME%20(3).pdf.
Pomohaibo, V. M., & Karapuzova, N. D. (2016). Pedagogichna genetyka [Pedagogical genetics]. Poltava: ASMI [in Ukrainian].
Pomohaibo, V. M. (2018). Filosofiia uspishnoi finskoi osvity [The philosophy of successful Finnish education]. Filosofiia osvity [The philosophy of education], 22, 2, 270-282 [in Ukrainian].
Efroymson, V. P. (2002). Genetyka genyalnosty [Genetics of genius]. Moskva: Taideks Ko [in Russian].
Efroymson, V. P. (2011). Pedagogycheskaia genetyka. Rodoslovnaia altruyzma [Pedagogical genetics. Pedigree of altruism]. Moskva: Vremia Znanyi [in Russian].
Nash Jr. (2019). J.F. Biographical. The Nobel Prize. Retrieved from https://www.nobelprize.org/prizes/ economic-sciences/1994/nash/biographical/
Plomin, R., & Deary, I. J. (2015). Genetics and intelligence differences: five special findings. Mol. Psychiatry, 20, 1, 98-108.
Saudino, K. J. (2005). Behavioral genetics and child temperament. J. Dev. Behav. Pediatr. 26, 3, 214-223.
Simonton, D. K. (2005). Giftedness and genetics: The emergenic-epigenetic model and its implications. Journal for the Education of the Gifted, 28, 3/4, 270-286.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Імідж сучасного педагога
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).