Доказ безсмертя душі або «що первинне, дух або матерія?»: філософський аспект
DOI:
https://doi.org/10.33272/2522-9729-2019-6(189)-51-56Ключові слова:
доказ безсмертя душі, безсмертя, душа, реінкарнація, час, шанс, простір, подіяАнотація
За допомогою теорії ймовірності доведено, що якщо людина являє собою лише фізичне тіло, то ймовірність її існування в даному часі й просторі дорівнює 0%, але якщо у людини є первинною все-таки безсмертна душа, то ймовірність її існування в даномучасі й просторі дорівнює 100%.Посилання
Доминик Л., Режи Б. Анатомия и физиология человека в цифрах. Москва : Изд. Дом «КРОН-ПРЕСС», 1995. 128 с. URL : https://issuu.com/radiographia/docs/anatomiya_i_fiziologiya_cheloveka_v_cifrah
Достоверное событие. Материал из Википедии – свободной энциклопедии. URL : https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B5_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%8B%D1%82%D0%B8%D0%B5
Жизнь после жизни (книга, Муди). Материал из Википедии – свободной энциклопедии. URL : https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D1%8C_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B5_%D0%B6%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B8_(%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0,_%D0%9C%D1%83%D0%B4%D0%B8)
Задорожний К. М. Біологія : підруч. для 8 класу загальноосвіт. навч. закл. Харків : Ранок, 2016. 240 с.
Культенко В. П., Гнатюк Т. А. Феномени сенсу життя, смерті та безсмертя в ретроспективі світової філософської думки. Гілея : наук. вісник. 2015. Вип. 103. С. 127–129. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2015_103_35
Легун О. М. Сенс життя і філософія смерті. Проблеми сучасної психології. 2013. Вип. 20. С. 293–304.
Макдугалл, Дункан. Материал из Википедии – свободной энциклопедии. URL : https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B4%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D0%BB,_%D0%94%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D0%BD
Невозможное событие. Материал из Википедии – свободной энциклопедии. URL :
Околосмертные переживания. Материал из Википедии – свободной энциклопедии. URL :
Согомонов Ю. В. О смысле жизни. Баку, 1964. 315 с.
Спермограмма. Материал из Википедии – свободной энциклопедии. URL :
Цицерон. О старости. О дружбе. Об обязанностях. Москва : Наука, 1993. 248 с.
Шумка М. Танатологічна проблема в історії філософії. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія : Філософія. 2017. Вип. 20. С. 96–101. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoafs_2017_20_20
References
Dominik, L., Rezhi, B. (1995). Anatomiia i fiziologiia cheloveka v tcifrakh. Moskva: Izd. Dom “KRON-PRESS”. Retrieved from https://issuu.com/radiographia/docs/anatomiya_i_fiziologiya_cheloveka_v_cifrah [in Russian].
Dostovernoe sobytie. Material iz Vikipedii – svobodnoi entciklopedii. Retrieved from https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B5_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%8B%D1%82%D0%B8%D0%B5 [in Russian].
Zhizn posle zhizni (kniga, Mudi). Material iz Vikipedii – svobodnoi entciklopedii. Retrieved from https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D1%8C_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B5_%D0%B6%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B8_(%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0,_%D0%9C%D1%83%D0%B4%D0%B8) [in Russian].
Zadorozhnyi, K. M. (2016). Biolohiia: pidruch. dlia 8 klasu zahalnoosvit. navch. zakl. Kharkiv: Ranok [in Ukrainian].
Kultenko, V. P., & Hnatiuk, T. A. (2015). Fenomeny sensu zhyttia, smerti ta bezsmertia v retrospektyvi svitovoi filosofskoi dumky. Hileia: nauk. visnyk, 103, 127-129. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2015_103_35 [in Ukrainian].
Lehun, O. M. (2013). Sens zhyttia i filosofiia smerti. Problemy suchasnoi psykholohii, 20, 293-304 [in Ukrainian].
Makdugall, Dunkan. Material iz Vikipedii – svobodnoi entciklopedii. Retrieved from https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B4%D1%83%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D0%BB,_%D0%94%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B0%D0%BD [in Russian].
Nevozmozhnoe sobytie. Material iz Vikipedii – svobodnoi entciklopedii. Retrieved from https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%B5_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%8B%D1%82%D0%B8%D0%B5 [in Russian].
Okolosmertnye perezhivaniia. Material iz Vikipedii – svobodnoi entciklopedii. Retrieved from https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BD%D1%8B%D0%B5_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F [in Russian].
Sogomonov, Iu. V. (1964). O smysle zhizni. Baku [in Russian].
Spermogramma. Material iz Vikipedii – svobodnoi entciklopedii. Retrieved from https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%B0 [in Russian].
Tcitceron. O starosti. O druzhbe. Ob obiazannostiakh. Moskva: Nauka [in Russian].
Shumka, M. (2017). Tanatolohichna problema v istorii filosofii. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu "Ostrozka akademiia". Seriia: Filosofiia, 20, 96-101. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoafs_2017_20_20 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Імідж сучасного педагога
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).