Педагогічні умови розвитку емоційного інтелекту здобувачів початкової освіти (лінгвометодичний аспект)
DOI:
https://doi.org/10.33272/2522-9729-2019-6(189)-29-33Ключові слова:
емоційний інтелект, молодші школярі, педагогічні умови, засоби розвитку, ранкові зустрічіАнотація
На основі застосування теоретичних та емпіричних методів дослідження авторами статті охарактеризовано окремі педагогічні умови розвитку емоційного інтелекту молодших школярів. Звернуто увагу на важливість розуміння дітьми змісту поняття «емоційний інтелект», на формування в них уміння усвідомлювати власний емоційний стан і стан інших людей у процесі спілкування. Відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти (2018 р.) розглянуто окремі лінгвометодичні аспекти вирішення проблеми й запропоновано конкретні засоби розвитку емоційного інтелекту дітей для впровадження в освітній процес Нової української школи, зокрема під час проведення ранкових зустрічей.
Посилання
Андреева И. Н. Об истории развития понятия «эмоциональный интеллект». Вопросы психологии. 2008. № 5. С. 8395.
Варій М. Й. Загальна психологія : навч. посіб. Київ : Центр учбової літератури, 2007. 968 с.
Вашуленко О. Емоційно-ціннісна складова у структурі читацької компетентності молодшого школяра. Початкова школа. 2013. № 1. С. 1317.
Дорошенко Т. В. Виховання емоційної культури школярів засобами інтегрованого вивчення предметів мовно-літературного циклу та музики. URL : http://studentam.net.ua/content/view/7707/.
Концепція нової української школи / за заг. ред. М. Грищенка. Київ : Основа, 2016. 31 с.
Носенко Е. Л., Коврига Н. В. Емоційний інтелект: концептуалізація феномену, основні функції. Київ : Вища школа, 2003. 126 с.
Підлужна Г. В. Розвиток емоційної сфери молодших школярів на уроках літературного читання // Професійна освіта в умовах інтеграційних процесів: теорія і практика : зб. наук. праць / за заг. ред. С. С. Вітвицької та Н. Є. Колесник. Житомир : ФОП « Н. М. Левковець», 2017. Ч. 2. С. 29-34.
Психологічний словник / за ред. В. І. Войтка. Київ : Вища школа, 1982. 216 с.
Типові освітні програми для закладів загальної середньої освіти: 12 та 34 класи. Київ : Світоч, 2019. С. 433.
Тверезовська Н., Філіппова Л. Сутність та зміст поняття «педагогічні умови». Нова педагогічна думка. 2009. № 3. С. 90–92.
Фетискин Н. П., Козлов В. В., Мануйлов Г. М. Диагностика «эмоционального интеллекта» (Н. Холл) // Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. Москва : Изд-во Института Психотерапии, 2002. C. 5759.
Шпак М. Емоційний інтелект як особистісний ресурс забезпечення психологічного благополуччя молодших школярів. Наука і освіта. 2016. № 5. С. 266270.
Gardner Н. Frames of mind: The theory of multiple intelligences ґ. N. Y. : Basic Books, 1983. 449 p.
References
Andreeva, Y. N. (2008). Ob ystoryy razvytyia poniatyia «эmotsyonalnыi yntellekt». Voprosы psykholohyy, № 5, 8395 [in Russian].
Varii, M. I. (2007). Zahalna psykholohiia : navch. posib. Kyiv : Tsentr uchbovoi literatury, 968 [in Ukrainian].
Vashulenko, O. (2013). Emotsiino-tsinnisna skladova u strukturi chytatskoi kompetentnosti molodshoho shkoliara. Pochatkova shkola, № 1, 1317 [in Ukrainian].
Doroshenko, T. V. Vykhovannia emotsiinoi kultury shkoliariv zasobamy intehrovanoho vyvchennia predmetiv movno-literaturnoho tsyklu ta muzyky. URL : http://studentam.net.ua/content/view/7707/http://studentam.net.ua/content/view/7707/ [in Ukrainian].
Hryshchenka, M. (Eds.) (2016). Kontseptsiia novoi ukrainskoi shkoly. Kyiv : Osnova, 31 [in Ukrainian].
Nosenko, E. L., Kovryha, N. V. (2003). Emotsiinyi intelekt: kontseptualizatsiia fenomenu, osnovni funktsii. Kyiv : Vyshcha shkola, 126 [in Ukrainian].
Pidluzhna, H. V. (2017). Rozvytok emotsiinoi sfery molodshykh shkoliariv na urokakh literaturnoho chytannia // Profesiina osvita v umovakh intehratsiinykh protsesiv: teoriia i praktyka : zb. nauk. prats / za zah. red. S. S. Vitvytskoi ta N. Ye. Kolesnyk. Zhytomyr : FOP «N. M. Levkovets», ch. 2, 2934 [in Ukrainian].
Voitko, V. I. (Eds.) (1982). Psykholohichnyi slovnyk. Kyiv : Vyshcha shkola, 216 [in Ukrainian].
Typovi osvitni prohramy dlia zakladiv zahalnoi serednoi osvity: 12 ta 34 klasy. (2019) Kyiv : Svitoch, 433 [in Ukrainian].
Tverezovska, N., Filippova, L. (2009). Sutnist ta zmist poniattia «pedahohichni umovy». Nova pedahohichna dumka, № 3, 90 –92 [in Ukrainian].
Fetyskyn, N. P., Kozlov, V. V., Manuilov H. M. (2002). Dyahnostyka «эmotsyonalnoho yntellekta» (N. Kholl) // Sotsyalno-psykholohycheskaia dyahnostyka razvytyia lychnosty y malыkh hrupp. Moskva : Yzd-vo Ynstytuta Psykhoterapyy, 5759 [in Russian].
Shpak, M. (2016). Emotsiinyi intelekt yak osobystisnyi resurs zabezpechennia psykholohichnoho blahopoluchchia molodshykh shkoliariv. Nauka i osvita, № 5, 266270 [in Ukrainian].
Gardner, Н. (1983). Frames of mind: The theory of multiple intelligences ґ. N. Y. : Basic Books, 449 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Імідж сучасного педагога
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).