Досвід професійної діяльності українських художньо-промислових закладів освіти
DOI:
https://doi.org/10.33272/2522-9729-2019-5(188)-93-99Ключові слова:
освіта, заклад, професійна діяльність, художньо-промислова освіта, художньо-промислова школа, художньо-промислове училищеАнотація
Висвітлено територіальний розподіл художньо-промислових закладів освіти України. Представлена розгалужена мережа вузів художньо-промислового профілю, що успішно функціонували та частина з яких здійснює професійну діяльність й донині. Наведено досвід професійної діяльності художньо-промислових закладів Кам’янець-Подільського та Полтавського осередку; вищих художньо-промислових шкіл Києва та Харкова; художньо-промислових закладів в Галичині; Косівського осередку; художньо-промислових закладів освіти на Буковині та Закарпатті. Відмічено, що підготовка фахівців у художньо-промислових закладах - одне з головних завдань і пріоритетних напрямів професійної освіти, адже вона торує шлях до пізнання культурної спадщини українського народу, духовного розвитку й міжособистісного спілкування, творчої самореалізації особистості, осмислення власної етнічної ідентичності як глибинної основи національної самосвідомості.Посилання
Белько О. До історії Миргородської художньо-промислової школи імені Миколи Гоголя (1896–1915). Український керамологічний журнал. 2004. № 2–3. С. 119.
Васіна О. Національний чинник як складова дизайну Харківського регіону першої третини ХХ століття : автореф. дис. … канд. мистецтв. Харків, 2006. 20 с.
Вергунов С. Дизайн Украины: аспекты становления и развития. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2009. № 2. С. 18–31.
Голик Б. Історико-педагогічне становлення дизайн-освіти в Україні та за її межами. Педагогічні науки. 2016. № 66–67. C. 228–234.
Козубовський Д. Вижницький коледж прикладного мистецтва ім. В. Ю. Шкрібляка: історія і сучасність. Діалог культур: Україна у світовому контексті. Художня освіта : зб. наук. пр. Львів, 2000. Вип. 5. С. 194–205.
Миргородський художньо-промисловий коледж імені М. В. Гоголя Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка. URL: http://mhpk.edu.poltava.ua/college/istoriya/.
Овчаренко Л. Кам’янець-Подільська художньо-промислова школа: уроки історії. Проблеми історії та археології України : зб. матеріалів міжнар. наук. конф. до 100-річчя ХІІ Археологічного з’їзду в м. Харкові, (25-26 жовт. 2002 р.). Харків : Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2003. С. 172–174.
Овчаренко Л. Миргородська художньо-промислова школа імені Миколи Гоголя: перші роки діяльності (1896–1902). Український керамологічний журнал. 2005. № 1–4. С. 134–142.
Оршанський Л. В., Тименко В. П., Силко Р. М. Готфрід Земпер та художньо-промислова освіта Західної Європи й України : монографія. Київ : Педагогічна думка, 2011. 302 с.
Паравійчук А. Кам’янець-Подільська художньо-промислова школа і її краєзнавча діяльність. Тези доповідей історико-краєзнавчої конф. Хмельницький, 1965. С. 110–111.
Прусак В., Навротний С. Розвиток художньо-промислової школи на Буковині в ХІХ–ХХ ст. Науковий вісник: сучасні тенденції розробки в деревообробному і меблевому виробництвах : зб. наук.-техн. пр. Львів : УкрДЛТУ. 2002. Вип. 12.5. С. 186–190.
Прусак В. Ф. Становлення та розвиток дизайн-освіти в Україні (кінець ХХ – початок ХХІ ст.). Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2017. Вип. 31. C. 71–82.
Синишин Л. О. Вплив державної освітньої політики на розвиток художньо-промислової освіти Галичини (друга половина ХІХ – початок ХХ століття). Молодий вчений. 2016. № 11 (38). С. 501–506.
Соколюк Л. О некоторых методических принципах Харьковской художественно-промышленной школы М. Д. Раевской-Ивановой. Декоративно-прикладное и монументальное искусство : межвуз. сб. науч. трудов. Москва, 1984. С. 6–27.
Стребкова І. В. Cтановлення Вижницького коледжу декоративно-прикладного мистецтва. Наукові записки. Серія : Мистецтвознавство. 2013. № 1. С. 197–202.
Урсу Н., Гуцул І. Володимир Гагенмейстер. Життя і творчість : монографія. Кам’янець-Подільський, 2015. 179 с.
Цісарук В. Ю. Ретроспективний аналіз та сучасний стан фахової художньо-трудової підготовки студентів у навчальних закладах Галичини. Наукові записки. Серія : Педагогіка. 2011. № 3. C. 148–153.
References
Belko, O. (2004). Do istorii Myrhorodskoi khudozhno-promyslovoi shkoly imeni Mykoly Hoholia (1896–1915). Ukrainskyi keramolohichnyi zhurnal, 2-3, 119 [in Ukrainian].
Vasina, O. (2006). Natsionalnyi chynnyk yak skladova dyzainu Kharkivskoho rehionu pershoi tretyny XX stolittia (Extended abstract of PhD diss.). Kharkiv [in Ukrainian].
Vergunov, S. (2009). Dizain Ukrainy: aspekty stanovleniia i razvitiia. Vіsnik Kharkіvskoї derzhavnoї akademії dizainu і mistetctv, 2, 18-31 [in Russian].
Holyk, B. (2016). Istoryko-pedahohichne stanovlennia dyzain-osvity v Ukraini ta za yii mezhamy. Pedahohichni nauky, 66-67, 228-234 [in Ukrainian].
Kozubovskyi, D. (2000). Vyzhnytskyi koledzh prykladnoho mystetstva im. V. Yu. Shkribliaka: istoriia i suchasnist. In Dialoh kultur: Ukraina u svitovomu konteksti. Khudozhnia osvita: zb. nauk. pr. (Is. 5, pp. 194-205). Lviv [in Ukrainian].
Myrhorodskyi khudozhno-promyslovyi koledzh imeni M. V. Hoholia Poltavskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu imeni Yuriia Kondratiuka. Retrieved from http://mhpk.edu.poltava.ua/college/istoriya/ [in Ukrainian].
Ovcharenko, L. (2003). Kam’ianets-Podilska khudozhno-promyslova shkola: uroky istorii. In Problemy istorii ta arkheolohii Ukrainy: zb. materialiv mizhnar. nauk. konf. do 100-richchia XII Arkheolohichnoho z’izdu v m. Kharkovi, (25-26 zhovt. 2002 r.) (pp. 172-174). Kharkiv: Skhidno-rehionalnyi tsentr humanitarno-osvitnikh initsiatyv [in Ukrainian].
Ovcharenko, L. (2005). Myrhorodska khudozhno-promyslova shkola imeni Mykoly Hoholia: pershi roky diialnosti (1896–1902). Ukrainskyi keramolohichnyi zhurnal, 1-4, 134-142 [in Ukrainian].
Orshanskyi, L. V., Tymenko, V. P., & Sylko, R. M. (2011). Hotfrid Zemper ta khudozhno-promyslova osvita Zakhidnoi Yevropy y Ukrainy: monohrafiia. Kyiv: Pedahohichna dumka [in Ukrainian].
Paraviichuk, A. (1965). Kam’ianets-Podilska khudozhno-promyslova shkola i yii kraieznavcha diialnist. Tezy dopovidei istoryko-kraieznavchoi konf. (pp. 110-111). Khmelnytskyi [in Ukrainian].
Prusak, V., & Navrotnyi, S. (2002). Rozvytok khudozhno-promyslovoi shkoly na Bukovyni v XIX–XX st. In Naukovyi visnyk: suchasni tendentsii rozrobky v derevoobrobnomu i meblevomu vyrobnytstvakh: zb. nauk.-tekhn. pr. (Is. 12.5, pp. 186-190). Lviv: UkrDLTU [in Ukrainian].
Prusak, V. F. (2017). Stanovlennia ta rozvytok dyzain-osvity v Ukraini (kinets XX – pochatok XXI st.). Visnyk Lvivskoi natsionalnoi akademii mystetstv, 31, 71-82 [in Ukrainian].
Synyshyn, L. O. (2016). Vplyv derzhavnoi osvitnoi polityky na rozvytok khudozhno-promyslovoi osvity Halychyny (druha polovyna XIX – pochatok XX stolittia). Molodyi vchenyi, 11 (38), 501-506 [in Ukrainian].
Sokoliuk, L. (1984). O nekotorykh metodicheskikh printcipakh Kharkovskoi khudozhestvenno-promyshlennoi shkoly M. D. Raevskoi-Ivanovoi. In Dekorativno-prikladnoe i monumentalnoe iskusstvo: mezhvuz. sb. nauch. trudov (pp. 6-27). Moskva [in Russian].
Strebkova, I. V. (2013). Ctanovlennia Vyzhnytskoho koledzhu dekoratyvno-prykladnoho mystetstva. Naukovi zapysky. Seriia: Mystetstvoznavstvo, 1, 197-202 [in Ukrainian].
Ursu, N., & Hutsul, I. (2015). Volodymyr Hahenmeister. Zhyttia i tvorchist: monohrafiia. Kam’ianets-Podilskyi [in Ukrainian].
Tsisaruk, V. Yu. (2011). Retrospektyvnyi analiz ta suchasnyi stan fakhovoi khudozhno-trudovoi pidhotovky studentiv u navchalnykh zakladakh Halychyny. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohika, 3, 148-153 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Імідж сучасного педагога
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
