Методичні засади навчання в університетах третього віку: польський досвід
DOI:
https://doi.org/10.33272/2522-9729-2019-4(187)-49-51Ключові слова:
університет третього віку, навчання дорослих, польський досвід, навчання впродовж життяАнотація
Старіння суспільства є загальновизнаним явищем завдяки науково-технічній революції, прогресу в медицині та великому бажанню дорослого населення навчатись. В умовах невпинного розвитку освітніх систем у світі відповідно до зростання запитів суспільства збільшується кількість освітніх і соціальних інституцій, де люди старшого віку мають змогу здобути знання, оволодіти новими навичками та компетентностями, брати участь у навчальному та розвивальному процесах, адаптуватись до нових соціально-економічних змін. Університети третього віку є поширеною формою навчання впродовж життя. Усі країни Європи (в тому числі й Республіка Польща) прагнуть зробити період «третьої весни» часом повноцінного, радісного і активного життя. Програми університетів третього віку включають інтелектуальну, психологічну, соціальну та фізичну активність, пропонують лекції, семінари, заняття з іноземної мови, гуртки за інтересами, заняття в тренажерних залах, зустрічі з видатними людьми, екскурсії та подорожі. Стратегії розвитку та бюджети враховують необхідність забезпечення наукової та матеріально-технічної підтримки університетів третього віку з метою забезпечення високого рівня освіти літніх людей та активної участі в житті громадянського суспільства.
Посилання
Михальчук О. Польський досвід організації навчання дорослих. Молодь і ринок. 2015. № 9 (128). С. 82–86.
Czerniawska O. Uniwersytet Trzeciego Wieku, 30 lat dzia- łania. Przemiany, dylematy i oczekiwania w epoce ponowoczesnej. Stopińska-Pajak (red.), Edukacja wobec starości – tradycja i współczesność / Wydawnictwo Uniwersytetu Ślaskiego. Katowice : 2009. S. 97–113.
Zapedowska K. Pogodna starość – czy to mozliwe? Działania podejmowane na rzecz aktywizacji osób starszych. Wieczorowska-Tobis K., Talarska D. (red.), Pozytywna starość / Poznań : Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Medycznego im. K. Marcinkowskiego w Poznaniu, 2010. S. 56–65.
Kaczmarczyk M., Trafiałek E. Aktywizacja osób w starszym wieku jako szansa na pomyślne starzenie. Gerontologia Polska. 2007. No 4 (15). S. 116–118.
References
Mykhalchuk, O. (2015). Polskyi dosvid orhanizatsii navchannia doroslykh. Molod i rynok, 9 (128), 82–86 [in Ukrainian].
Czerniawska, O. (2009). Uniwersytet Trzeciego Wieku, 30 lat dzia- łania. Przemiany, dylematy i oczekiwania w epoce ponowoczesnej. In Stopińska-Pajak (Ed.), Edukacja wobec starości – tradycja i współczesność (pp. 97–113). Katowice [in Polish].
Zapedowska, K. (2010). Pogodna starość – czy to mozliwe? Działania podejmowane na rzecz aktywizacji osób starszych. In Wieczorowska-Tobis, K., & Talarska, D. (Eds.), Pozytywna starość (pp. 56–65). Poznań [in Polish].
Kaczmarczyk, M., & Trafiałek, E. (2007). Aktywizacja osób w starszym wieku jako szansa na pomyślne starzenie. Gerontologia Polska, 4(15), 116–118 [in Polish].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Імідж сучасного педагога
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
