Інтеграція природничих знань як неодмінна складова Stem-освіти
DOI:
https://doi.org/10.33272/2522-9729-2019-3(186)-10-13Ключові слова:
інтеграція знань, STEM-освіта, загальні закони природи, закони трансдисциплінарної інтеграції, творче мисленняАнотація
Показано, що важливим компонентом STEM-освіти є інтеграція змісту природничих знань; дієвим засобом трансдисциплінарної інтеграції може бути використання загальних законів та закономірностей природи. Наголошується, що для реалізації основних завдань STEM-навчання бажане більш широке використання загальних законів як факторів інтеграції. Обговорюється досвід проведення турніру юних дослідників та винахідників у Дніпровському національному університеті.
Посилання
Бутурліна О. В. Науково-методичні засади створення інноваційної моделі STEM-освіти у навчальних закладах. URL: www.doippo.dp.ua.
Гуз К. Ж. Теоретичні та методологічні основи формування в учнів цілісності знань про природу. Полтава : Довкілля-К, 2004. 472 с.
Зламанюк Л. М. Інтегроване навчання – основний складник STEM-освіти. Стратегії сталого розвитку та програми STEM-навчання у змісті природничо-математичної освіти : зб. наук. пр. Дніпро, 2017. С. 153−158.
Ільченко В. Р. Модель освіти сталого розвитку «Довкілля» як аналог STEM-освіти. Стратегії сталого розвитку та програми STEM-навчання у змісті природничо-математичної освіти : зб. наук. пр. Дніпро, 2017. С. 10−17.
Ільченко В. Р. Теоретичні основи формування природничо-наукової картини світу. Формування природничо-наукової картини світу в учнів середньої школи. Полтава, 2015. С. 17−25.
Коваленко В. С. Інтеграція знань як складова концепції сталого розвитку. Технології інтеграції змісту освіти : зб. наук. пр. Полтава, 2012. Вип. 4. С. 120−125.
Концепція освітнього проекту «Довкілля» / за ред. В. Р. Ільченко. Київ ; Полтава : ПОІППО, 2003. 133 с.
Петрикеєва О. О. STEM-освіта. URL: stem-osvita.
Планк М. Единство физической картины мира. Москва : Наука, 1966. 286 с.
Роман О. А., Роман О. В. STEM-освіта як інноваційний інструмент навчанню робототехніки. Імідж сучасного педагога. 2016. № 4. С. 34−35.
Романенко М. І. STEM-освіта як майбутнє освіти. Стратегії сталого розвитку та програми STEM-навчання у змісті природничо-математичної освіти : зб. наук. пр. Дніпро, 2017. С. 8−10.
STEM-освіта: шляхи впровадження та перспективи / за ред. О. І. Данилової, В. В. Сургаєвої. Херсон : Херс. АНО, 2016. 120 с.
STEM-освіта та шляхи її впровадження у навчально-виховний процес : зб. наук. пр. Тернопіль, 2017.
Стратегії сталого розвитку та програми STEM-навчання у змісті природничо-математичної освіти: зб. наук. пр. Дніпро : Інновація, 2017. 276 с.
Сытник К. М., Вассер С. П. Современные представления об инвайроментализме. Екологія та неосферологія. 1996. № 3–4. С. 28−39.
Шумська Н. І. Формування ключових та предметних компетентностей на уроках хімії засобами сучасної STEM-освіти. Стратегії сталого розвитку та програми STEM-навчання у змісті природничо-математичної освіти : зб. наук. пр. Дніпро : Інновація, 2017. С. 130−135.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Імідж сучасного педагога
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).