Просторова організація класу: як зонувати кабінет початкової школи

Автор(и)

  • Тетяна Володимирівна Водолазська Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. М.В.Остроградського, Україна https://orcid.org/0000-0002-0192-5465

DOI:

https://doi.org/10.33272/2522-9729-2018-6%20(183)-33-35

Ключові слова:

освітнє середовище початкової школи, структурні компоненти освітнього середовища, просторова організація класу, навчальні центри, зонування кабінету початкової школи, навчальні зони

Анотація

Розглядається питання просторової організації класу початкової школи у контексті реалізації концепції Нової української школи, цілі та способи зонування навчального кабінету та створення функціональних осередків; пропонуються підходи до зонування класу та змістового наповнення його центрів, урізноманітнення варіантів організації навчального простору. 

Біографія автора

Тетяна Володимирівна Водолазська, Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. М.В.Остроградського

старший виклалад кафедри менеджменту освіти

Посилання

Косенко Д. Освітній простір НУШ: рекомендації та реальні можливості. URL: http://education-ua.org/ua/articles/1163-osvitnij-prostir-nush-rekomendatsiji-ta-realni-mozhlivostyami.

Лалу Ф. Открывая организации будущего. Пер. с англ. В. Кулябиной; [науч. ред. Е. Голуб]. 3-е изд. Москва: Манн, Иванов и Фербер, 2018. 432 с.

Наказ МОН від 23.03.2018 № 283 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи». URL: https://imzo.gov.ua/2018/03/25/nakaz-mon-vid-23-03-2018-283-pro-zatverdzhennya-metodychnyh-rekomendatsij-schodo-orhanizatsiji-osvitnoho-prostoru-novoji-ukrajinskoji-shkoly/.

Нова українська школа: Концептуальні засади реформування середньої школи. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ ukrainska-shkola-compressed.pdf.

Нова українська школа: порадник для вчителя. Під заг. ред. Бібік Н. М. Київ: ТОВ «Вид. дім «Плеяди», 2017. 206 с.

Сім навчальних зон, які повинні бути в кожному класі. URL: http://pedpresa.ua/161857-7-navchalnyh-zon-yaki-povynni-buty-u-kozhnomu-klasi.html.

Хасанов М. Р. Жизненное пространство человека. Современные исследования социальных проблем. 2011. № 4. Т. 8. URL: http://cyberleninka.ru/ article/n/zhiznennoe-prostranstvo-cheloveka.

Швалб Ю. М. К определению понятий среды и пространства жизнедеятельности человека. Екологічна психологія. За ред. Гончаренко Ю. В., Швалба Ю.М. Київ: Сталкер, 2006. (Хрестоматія). С. 490.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-09

Як цитувати

Водолазська, Т. В. (2018). Просторова організація класу: як зонувати кабінет початкової школи. Імідж сучасного педагога, (6 (183), 33–35. https://doi.org/10.33272/2522-9729-2018-6 (183)-33-35

Номер

№ 6 (183) (2018): Педагогічна освіта та освіта дорослих

Розділ

НЕПЕРЕРВНА ОСВІТА

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Імідж сучасного педагога

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).