Концептуальні основи формування харизматичного лідера
DOI:
https://doi.org/10.33272/2522-9729-2018-5%20(182)-14-20Ключові слова:
харизма, лідерство, харизматичне лідерство, особистість, місія, імідж, послідовники, поведінкаАнотація
Аналізуються погляди авторів різних концепцій харизматичного лідерства на поведінку лідера, визначаються її основні особливості, вплив на неї життєвої місії лідера та очікувань послідовників.
Посилання
Вебер М. Харизматическое господство. СоцИс. 1988. № 5. С. 68–78.
Гандапас Р. Харизма лидера. Москва: Манн, Иванов и Фербер, 2013. 224 с.
Гибсон Дж. Л., Иванцевич Д. М., Доннелли Д. Х.-мл. Организации: поведение, структура, процессы / Пер. с англ. 8-е изд. Москва: ИНФРА-М, 2000. ХХVІ, 662 с.
Занковский А. Н. Психология лидерства: от поведенческой модели к культурно-ценностной парадигме. Москва: Центр психологии РАН, 2011. 296 с.
Зелинский С. А. Информационно-психологическое воздействие на массовое сознание. Санкт-Петербург: Скифия, 2008. 407 с.
Итвел Р. Возрождение харизмы? Теория и проблемы операционализации понятий. СоцИс. 2003. № 3. С. 9–19.
Карлоф Б., С. Седерберг. Вызов лидеров. Москва: Дело, 1996. 354 с.
Кетс де Врис М. Лидер на кушетке. Клинический подход к изменению людей и организаций / Пер. с англ. Санкт-Петербург: Бест Бизнес Букс, 2008. 331 с.
Кравченко В. И. Харизматическая личность: многообразие понимания. СоцИс. 2004. № 4 С. 134–137.
Кричевский Р. Л. Психология лидерства: учеб. пособ. Москва: Статут, 2007. 544 с.
Куницына В. Н., Казаринова Н. В., Погольша В. М. Мегаличностное общение: учеб. для вузов. Санкт-Петербург: Питер, 2001. 544 с.
Московичи С. Век толп. Исторический трактат по психологии масс / Пер. с фр. Москва: Центр психологии и психотерапии. 1996. 478 с.
Московичи С. Машина, творящая богов / Пер. с фр. Москва: Центр психологии и психотерапии, 1998. 560 с.
Мэйджер Ч. Кто такой харизматический лидер? // Психология современного лидерства: Американские исследования. Москва: Когито-Центр, 2007. С. 91-97.
Ньюстром Дж.В., Дэвис К. Организационное поведение / Пер. с англ. СПб.: Питер, 2000. 448 с.
Сосланд А. Фундаментальная структура психотерапевтического метода, или как создать свою школу в психотерапии. Москва: Московский гор. псих.-пед. ун-т, 2013. 368 с.
Сосланд А. Харизма совершенного политика. Логос. 1999. № 9. С. 87–95.
Старовойтова Г. М. Харизматичне лідерство як предмет соціально-філософського розгляду. Вісник Донецького нац. ун-ту економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, 2013. № 2 (54). С. 84–90.
Такер Р. С. Сталин. Путь к власти. 1879–1929. Москва: Прогресс, 1990. 478 с.
Титаренко В. В. Харизма та харизматичне лідерство: філософсько-релігійний аналіз понять. Вестник СевГТУ. Севастополь: Изд-во СевГТУ, 2003. Вип. 46. С. 111–118.
Трунов Д. Г. Феномен харизматического лидерства. Философия социальных коммуникаций. 2009. № 2. С. 55–62. URL: http://trunoff.hotmail.ru/archiv/p086.htm.
Френк Н. В. Политическая харизма: обзор зарубежных концепций. Социологическое обозрение. 2001. Т. 1. № 1. С. 5–24.
Шалагинова Л. В. Психология лидерства. Санкт-Петербург: Речь, 2007. 464 с.
Шеклтон В. Психология лидерства в бизнесе / Пер. с англ. Комаров С. Санкт-Петербург: Питер, 2008. 222 с.
Шермерорн Дж., Хант Дж., Осборн Р. Организационное поведение, 8-е издание / Пер. с англ. Под ред. Е. Г. Молл. Санкт-Петербург: Питер, 2004. 637 с.
Штайрер Й. Харизма руководителя и управленческие архетипы. Проблемы теории и практики управления. 2001. № 4. С. 102–106.
Штомпка П. Социология социальных изменение / Пер. с англ. Москва: Аспект Пресс, 1996. 416 с.
Энкельман Н. Б. Власть мотивации. Харизма. Личность. Успех / Пер. с нем. 4-е изд. Москва: Интерэксперт, 2012. 270 с.
Schiffer I. Charisma: A Psychoanalytic. Look of Moss Sosiety. Toronto: University of Toronto Press, 1973. XVI, 184 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Імідж сучасного педагога
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).