Вплив секуляризації на просвітницько-виховну діяльність духовних осередків України у ХVІІІ ст
DOI:
https://doi.org/10.33272/2522-9729-2018-4%20(181)-72-75Ключові слова:
духовні осередки, церковні установи, ченці, секуляризаціяАнотація
Освічені ченці були рушіями всього освітньо-просвітницького процесу в Російській імперії – від початку ХVІІІ й аж до ХХ ст. включно. Доцільно нагадати, що перші вчені ченці на територіях, які ввійшли в цю імперію, з’явилися ще в XVII ст., і саме в Україні. Майже всі вони тоді були випускниками Київської лаврської академії.
Посилання
Барсов Т. Н. Синодальные учреждения прежнего времени. СПб., 1897. С. 242–249.
Завьялов А. А. Вопрос о церковных имениях при императрице Екатерине ІІ. СПб., 1900. 390 с.
Знаменский П. В. История Русской Церкви. Москва, 1996. 346 с.
Карташёв А. В. Очерки по истории Русской Церкви. Том 1 и 2. Париж, 1959. 785 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Імідж сучасного педагога
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).