Педагогічна освіта в Польщі – від минулого до теперішнього часу
DOI:
https://doi.org/10.33272/2522-9729-2017-6%20(175)-32-35Ключові слова:
освіта, педагогічна освіта, освітня система, освітні стандартиАнотація
Представлена система педагогічної освіти в Польщі від відновлення незалежності до теперішнього часу. Описуються навчальні заклади для викладачів та їх функціонування, процедури набору кандидатів, а також окремі питання, що стосуються самого навчального процесу. Вказується на недоліки існуючої системи і на необхідність змін у системі.Посилання
Chmiel T. Wizje i (re)wizje przygotowania do zawodu nauczyciela, Dolnośląska Szkoła Wyższa, Wrocław 2014.
Dereń E. Kształcenie nauczycieli w Polsce w seminariach nauczycielskich i liceach pedagogicznych (1918-1970), Górnośląska Wyższa Szkoła Pedagogiczna imienia Kardynała Augusta Hlonda, Mysłowice 2010.
Hojnacki L., Polak M. Jakich pilnych zmian potrzebuje polska szkoła? Propozycje ekspertów: [online] / dostęp: 7.01.2016 http://www.academia.edu/13444710/Jakich_pilnych_zmian_potrzebuje_pols.
Jung-Miklaszewska J. System edukacji w Rzeczypospolitej Polskiej. Szkoły i dyplomy, Biuro uznawalności wykształcenia i wymiany międzynarodowej, Warszawa 2003.
Kautz T. Przegląd systemu kształcenia nauczycieli w Polsce w latach 1945-2010. // Zeszyty Naukowe Akademii Marynarki Wojennej. – 2011. – nr 2. – S. 87–202.
Kluczowe dane dotyczące nauczycieli i dyrektorów szkół w Europie. Raport Eurydice, Fundacja Rozwoju Systemu Edukacji, Warszawa 2013.
Koźmian D. Pedagogika i szkolnictwo w Polsce w toku przemian po drugiej wojnie światowej. / J. Hellwig // Historia wychowania. Wydawnictwo Eruditus s.c., Poznań 1994 – S. 115–130.
Kutrowska B. W poszukiwaniu współczesnego modelu kształcenia nauczycieli. / Z. Bartkowicz, M. Kowaluk, M. Samujło // Nauczyciel kompetentny – teraźniejszość i przyszłość. Wydawnictwo UMCS, Lublin 2007 – S. 49–57.
Magiera E. Kształcenie nauczycieli w Polsce w aspekcie historycznym. / C. Hendryk // Nauczyciel wczesnej edukacji w teorii i praktyce edukacyjnej. WSH TWP w Szczecinie, Szczecin 2013 – S. 11–46.
Obwieszczenie Marszałka Sejmu Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 26 marca 2012 r. w sprawie ogłoszenia jednolitego tekstu ustawy – Prawo o szkolnictwie wyższym. Dziennik Ustaw 2012, poz. 572.
Rozporządzenie Ministra Nauki i Szkolnictwa Wyższego z dnia 17 stycznia 2012 r. w sprawie standardów kształcenia przygotowującego do wykonywania zawodu nauczyciela. Dziennik Ustaw 2012, poz. 131.
Smak M., Walczak D. Instytucjonalne uwarunkowania pracy nauczyciela. / M. Herbst, J. Herczyński, M. Federowicz, M. Smak, D. Walczak, A. Wojciuk // Bilans zmian instytucjonalnych. Polska oświata w okresie transformacji. Instytut Badań Edukacyjnych. Warszawa 2015. – S. 26–46.
Ustawa z dnia 27 kwietnia 1972 r. Karta Praw i Obowiązków Nauczyciela. Dziennik Ustaw 1972, nr 16, poz. 114.
Ustawa z dnia 26 stycznia 1982 r. Dziennik Ustaw 1982, nr 3, poz. 19.
Wołoszyn S. Pedagogiczne wędrówki przez wieki i zagadnienia, Wydawnictwo Adam Marszałek, Toruń 1998.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Імідж сучасного педагога
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).