Проблематика використання українських перекладів вокальної класики в контексті сучасної культури

Автор(и)

  • Андрій Ігорович Бондаренко Інституту мистецтв Київського національного університету культури і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.33272/2522-9729-2017-5(174)-49-52

Ключові слова:

лібрето, опера, вокальна музика, переклад, українська мова

Анотація

Присвячується проблематиці перекладів текстів вокальних творів зарубіжних авторів на українську мову. Вокальні переклади розглядаються як важлива складова музичної культури, що була закладена К. В. Глюком («Орфей і Еврідіка»), і продовжена представниками різних національних композиторських шкіл, серед яких і українська. Проаналізовані переваги та недоліки виконання опер мовою оригіналу та мовою аудиторії та окреслено характер вимог до перекладача оперних лібрето. 

Біографія автора

Андрій Ігорович Бондаренко, Інституту мистецтв Київського національного університету культури і мистецтв

концертмейстер кафедри академічного хорового та інструментального мистецтва 

Посилання

Гай-Нижник, П. Становлення українського театрального мистецтва і питання його оподаткування за Гетьманату 1918 року / П. Гай-Нижник // Український театр. – 2003. – № 5–6. – С. 10–12.

Ганзбург, Г. Вокальні переклади лібретних текстів як елемент мистецької історії України / Григорій Ганзбург // Українська культура: Проблеми і перспективи. – Харків, 2004. – С. 81–86.

Мокренко, А. Опера: мовний аспект / Анатолій Мокренко // Газета «День», 9 листопада 2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/opera-movniy-aspekt.

Соллертинский, И. И. Исторические этюды / И. И. Соллертинский. – Ленинград, 1963.

Стріха, М. Українська мова в класичних операх – чи можливе повернення? / Максим Стіха // «День», 9 вересня 2011.

Стріха, М. Україномовна опера – загибель відкладається? / Максим Стіха // «Культура і життя» №27, 7 липня, 2017. – С. 8–9.

Фридерик Шопен. Польські пісні в сучасних українських перекладах / упор. Андрій Бондаренко, автор передмови Григорій Гінзбург. – Київ : Альтернатива Друк, 2017. – 72 с.

Cosma, I. The translation of Italian opera librettos in the nineteenth century: historical and cultural milestones/ Iulia Cosma // Translationes, Volume 6, 2014 DOI: 10.1515/tran-2015-0006 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.degruyter.com/view/j/tran.2014.6.issue-1/tran-2015-0006/tran-2015-0006.xml.

Mateo, M. (2014). Multilingualism in opera production, reception and translation. Linguistica Antverpiensia, New Series. Themes in Translation Studies, 13, 326–354.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-12-20

Як цитувати

Бондаренко, А. І. (2017). Проблематика використання українських перекладів вокальної класики в контексті сучасної культури. Імідж сучасного педагога, (5(174), 49–52. https://doi.org/10.33272/2522-9729-2017-5(174)-49-52

Номер

№ 5(174) (2017): Музична культура України

Розділ

КАЛЕЙДОСКОП МОВ

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Імідж сучасного педагога

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).